Головна
 

Новые известия: Каналізація Європи

31 серпня 2004, 15:38
0
6

"Україна проклала собі шлях до ЄС через Дунай", - пише Світлана Гамова у статті "Каналізація Європи", опублікованій у російському виданні "Новые известия" 31 серпня.

На минулому тижні Леонід Кучма урочисто відкрив канал "Дунай-Чорне море". Того самого дня власті  Румунії подали на Україну до Міжнародного суду у Гаазі, обвинувативши сусідів в екологічному тероризмі.

Про те, що Києву не варто навіть розпочинати будівництво каналу "Дунай-Чорне море", Бухарест казав давно. Два роки тому, коли проект тільки запускався, румуни підняли довкола нього шум на всю Європу. Головним аргументом румунської сторони було те, що українці своїм будівництвом забруднять головну водну артерію континенту, знищать її підводний і надводний світ. Чуйні до всього, що стосується екології, європейці негайно забили на сполох.

Єврокомісія заборонила українцям зробити те, що раніше (ще під час правління Ніколає Чаушеску) зробили самі румуни: штучно з’єднати Дунай з Чорним морем. При цьому румунський досвід наводився в якості негативного: експлуатація румунського каналу, мов, призвела до замулювання Дунаю, а це не тільки знищує рибу, але й заважає судноплавству.

У Києві зауваження вислухали і наказали будівельникам: рити! Незважаючи на те, що екологічні протести Брюсселя підтримав начебто б далекий від Дунаю Вашингтон.

А минулого четверга Леонід Кучма, урочисто відкриваючи свіжовиритий канал, відзначив, що цей важливий для України проект реалізувався всупереч підступу тих, хто "каламутить воду в Дунаї".

А "каламутили" воду в першу чергу румуни. І аж ніяк не лише з побоювань за долю придунайської флори і фауни. Справа в тому, що український канал реанімує відомий за радянських часів чорноморський порт Рені, через який свого часу з Європи на Кавказ і в Центральну Азію йшли мільйони тонн вантажів на рік. За роки української незалежності порт занепав (і з ним - половина Одеської області). А значна частина вантажопотоку перемістилася в румунський порт Галац. Щоб Рені знову запрацював, достатньо було не побудувати навіть, а всього лише відновити старий канал, який з’єднував гирло Дунаю з морем. Що, власне, і зробили українці.

Тепер, за словами Леоніда Кучми, "через українські порти підуть усі вітчизняні і близько двох третин транзитних іноземних вантажів". За оцінками експертів Євросоюзу, обсяги перевезень українською частиною транспортного коридору "Європа-Кавказ-Азія" збільшаться у 20 разів, а Дунаєм - втричі. От за ці обсяги і боролися румуни, коли переконували Європу в тому, що українське починання шкідливе, саме їх вони і збираються обстоювати в міжнародному суді в Гаазі.

Показово, що в той самий день, коли Кучма відкривав канал, його румунський колега Іон Ілієску скликав на екстрену нараду уряд і поставив питання руба: що робити з Україною? Подати на неї в суд - одностайно порадили міністри.

Київ така позиція не злякала. Він готовий боротися за свою частку в євроазіатських перевезеннях до переможного кінця. Досвід, до речі, є: кілька років тому Україна поховала іншого конкурента Рені - молдавський порт на Дунаї в селі Джурджулешть, який почали було будувати на початку 90-х років минулого сторіччя. Цікаво, що під це "будівництво століття" на 800 метрах дунайського берега (рівно стільки належить Молдавії) Кишинів навіть випросив 20 млн. доларів у Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Завершилася справа тим, що, прокинувшись одного ранку, молдавські будівельники побачили прямо на будівельному майданчику українських прикордонників із собаками. Вони і пояснили молдавській стороні, що вона споруджує об’єкт не на своїй землі. Поки з’ясовували, кому належить цей шматок суші, будівництво загинуло. Молдавія тепер позивається з ЄБРР із приводу коштів, заритих у дунайський берег.

Що ж стосується майбутнього позову Києва з Бухарестом, то він, зауважимо, не перший. От уже кілька років Україна і Румунія не можуть домовитися про те, кому належить острів Зміїний у Чорному морі. Українці, щоб поставити крапку в цій суперечці, відкрили на безлюдному острові пошту. І підняли над нею жовто-блакитний прапор.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах