Головна
 

YTPO.ru: Україна не пускає Росію до своїх труб

6 вересня 2004, 16:35
0
3

"Україна не дає Росії обстояти свої інтереси в реалізації проекту міжнародного газотранспортного консорціуму", - пише Сергій Едуардов у статті "Україна не пускає Росію до своїх труб", опублікованій 6 вересня в російському виданні "YTPO.ru".

В останній день літа на спільному засіданні в Києві представники НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" підписали документи про перехід з 1 вересня 2004 р. до інвестиційної фази реалізації проекту міжнародного газотранспортного консорціуму. Першим етапом стане будівництво на території України газопроводу Богородчани-Ужгород завдовжки 240 кілометрів. Ця труба буде частиною магістрального газопроводу, що пройде до Ужгорода від російського Новопскова, а в перспективі – із Середньої Азії. Пропускна здатність траси може скласти до 29 млрд куб. м. газу на рік, а вартість її спорудження - $2,2-2,8 мільярди. Фінансування будівництва буде здійснюватися НАК "Нафтогаз України" і "Газпромом" у рівних частках за рахунок власних коштів і залучених кредитів.

Прийняті в Києві рішення переводять у предметну площину те, про що раніше домовилися глави урядів Росії й України. 18 серпня в Сочі, у присутності президентів двох країн, прем’єр-міністри Михайло Фрадков і Віктор Янукович підписали міжурядову Угоду про заходи для забезпечення стратегічного співробітництва в газовій галузі. Цей документ конкретизує умови реалізації цього проекту. Зокрема, угодою визначено, що замовником спорудження, а згодом власником газопроводу стане ТОВ "Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України". При цьому Росія гарантує газовий транзит по новому трубопроводу в обсязі від 5 млрд куб. м у 2005 р. до 19 млрд куб. м у 2010 р. на додаток до того, що передбачено діючими договорами. А Україна, у свою чергу, повинна "забезпечити необхідні умови для безперешкодного проведення робіт з будівництва й експлуатації газопроводу, оформлення консорціумом усіх необхідних дозволів і ліцензій". Крім того, на строк окупності проекту Україна встановить нульову ставку рентних платежів за транзит газу цим газопроводом. На цей самий термін з доходів, які буде отримувати консорціум від експлуатації трубопроводу, не буде стягуватися податок на прибуток. Консорціум звільняється і від низки інших фіскальних платежів. Термін дії угоди встановлено до 31 грудня 2030 р. з автоматичною пролонгацією кожні наступні 5 років.

На перший погляд, виглядає все чудово і здається "новою віхою" у розвитку російсько-українського газового співробітництва. Тим більше, що ще в травні цього року міністр промисловості й енергетики РФ Віктор Христенко заявив, що відносини Росії й України в газовій сфері повністю врегульовані до 2013 р., причому всі угоди "виконуються день у день, копійка в копійку". Тому можна тільки порадіти переходу цих відносин в "інвестиційну фазу".

Цікаво, однак, згадати передісторію проекту міжнародного газотранспортного консорціуму. Його ідея виникла в червні 2002 р., коли Володимир Путін, Леонід Кучма і федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер підписали в Санкт-Петербурзі заяву про співробітництво у використанні магістральних українських газопроводів і забезпеченні безперебійних постачань природного газу до європейських країн. Крім німецького концерну Ruhrgas, до створення консорціуму планувалося залучити й інших західноєвропейських інвесторів. Однак ці плани так і не були реалізовані, а Німеччина, після кількох раундів марних консультацій, практично змирилася зі своїм усуненням від участі в консорціумі.

Спочатку передбачалося, що консорціум керуватиме і займатиметься модернізацією всієї газотранспортної системи України. Такі завдання визначені й у міжурядовій російсько-українській угоді про стратегічне співробітництво в газовій галузі від 7 жовтня 2002 року. Саме відповідно до  цього документа наприкінці того самого місяця було засновано, а в січні 2003 р. офіційно зареєстровано ТОВ "Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України". Консорціум на паритетних засадах утворили НАК "Нафтогаз України" і РАТ "Газпром", що не виключало наступного входження до консорціуму третьої, тобто німецької, сторони. Варто уваги, однак, уже те, що статутний капітал підприємства склав лише $1 мільйон. Для порівняння, 31 серпня 2004 р. сторони схвалили його збільшення до 186,55 млн гривень, або $35,2 мільйонів.

Півтора роки, які пройшли з часу формального створення згаданого ТОВ, були відзначені інтенсивними, але безрезультатними зусиллями зацікавлених сторін наповнити проект конкретним змістом. Німці пропонували передати українські магістральні трубопроводи міжнародному консорціуму в концесію. Варіант концесії або довгострокової оренди підтримувала і російська сторона. У 2003 р. "Газпром" експортував через Україну 119,2 млрд куб. м. газу, оплативши транспортування по українській території постачанням 26 млрд куб. метрів. Природно, російський концерн дуже хотів би одержати певний контроль над цим експортним маршрутом і знизити свої транзитні витрати.

Однак українці категорично відкидали будь-які варіанти, що передбачають часткову поступку контрольних прав "чужинцям", нехай навіть в обмін на значні інвестиції. Глава НАК "Нафтогаз України" Юрій Бойко пропонував модель "купівлі-продажу": концерн купував би газ на східному і продавав на західному кордоні України, оплачуючи послуги з його транспортування дочірній компанії НАК - "Укртрансгазу". Однак такий варіант зовсім не вкладався в експортні схеми "Газпрому".

У підсумку і виникла ідея "завантажити" російсько-український консорціум спорудженням нового газопроводу. Саме цього, власне кажучи, Україна і домагалася із самого початку: залучати іноземні інвестиції в прокладку нових газових трас, залишаючи за собою підтримку і модернізацію існуючих, і повністю зберігаючи одноосібний контроль над ними. Залишається тільки вкотре побажати нашому уряду навчитися, нарешті, так само жорстко обстоювати російські інтереси, як українські переговорники обстоюють свої.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах