Головна
 

МН: Місяць до виборів: чим зайняті кандидати в Президенти

1 жовтня 2004, 12:14
0
3

"Якщо політики не спускають з рук дітей, братаються з ветеранами і позують на тлі пшениці, що колоситься, - не за горами доленосні вибори", - пише Людмила Бутузова в статті "А нам чотири роки чекати", опублікованій 1 жовтня в російській газеті "Московские новости".

Вибори в Україні ставлять громадян перед важким запитанням: ви за Росію або за НАТО? Росіянам теж нелегко.

Народна прикмета: якщо політики не спускають з рук дітей, братаються з ветеранами і позують на тлі  пшениці, що колоситься, - не за горами доленосні вибори.

В Україні так і є – через місяць вибори нового президента. За вищу посаду в державі борються 24 кандидати. Можна уявити, скільки любові разом упало на нещасний електорат!

Рядок бажань

- У нас і не таке витримували, - бадьоро сказав кореспонденту "МН" київський пенсіонер Данило Коваль. - Зараз головне, щоб телевізор не згорів, а то до виборів половину і в обличчя не запам’ятаєш.

ЦВК теж журиться, що більшість кандидатів у президенти зовсім нікому не відомі. Через це їхні рекламні ролики на державному ТВ запустили по другому колу. Стало ще гірше. Виборці обурюються, начебто кількість кандидатів з якогось дива збільшилася вдвічі. Хоча це не так, ЦВК давним-давно прикрила крамничку.

Вибагливі знайшли інший привід для скарг: ніби-то передвиборні програми написані ледве не під копірку, усі обіцяють зробити країну квітучою, викрити нечесних чиновників, підвищити зарплати, знизити податки... Однак і тут помилилися – є цілком оригінальні проекти. Один поет прямо на очах у телеглядачів поміняв місцями кольори державного прапора: жовтий нагору, синій – униз. Більше, на його думку, в Україні і робити нема чого: "Щойно випустимо сонце з води, прийде очищення, а сонце зігріє наші душі". У штабі поета дуже серйозно стверджують, що через нестандартний підхід до державної перебудови вже 7 відсотків населення хочуть бачити поетичну особу президентом країни.

Ще вище скачуть рейтинги в тих, хто має намір домагатися, щоб "пенсії нужденним ветеранам України виплачували інші країни – на подяку, а деякі – на знак каяття". Найзапекліші присягають, що "вже завтра зарплата підвищиться, украдені заощадження повернуться" і всі "жителі України будуть безкоштовно забезпечені лікувальними прикрасами на основі мінералу топазу"...

Турнір фаворитів

- Балакунів ніхто не слухає, - вважає відомий в Україні соціолог Олександр Вишняк. - Із самого початку відомі фаворити, серед них і вирішиться, хто стане переможцем.

У фаворитах – прем’єр-міністр Віктор Янукович і колишній прем’єр, лідер опозиційного уряду блоку "Наша Україна" Віктор Ющенко. Чоловіки б’ються за президентство не на життя, а на смерть. Обидва вже постраждали. Ющенка якісь злі люди отруїли під час виступу в Чернігівській області, людині довелося рятуватися в Австрії. Януковича в Івано-Франківську закидав яйцями зовсім очманілий від зустрічі студент. Прем’єр на очах юрби зомлів, але місцева медицина впоралася самотужки, відкачавши кандидата за два дні.

Як вплинуть ці події на шанси суперників, прогнозувати складно. Близька до Ющенка газета пише, що "у нормальній демократичній країні" рейтинг прем’єра, поваленого звичайним яйцем, уже точно б упав. А в Ющенка, навпаки, піднявся, оскільки його навіть отруєння не звалило. Але в нас, мов, країна далека від демократії, до людей поки дійде...

Після продуктових інцидентів спілкуватися з народом стало складніше. У Януковича, наприклад, охорона лютує, до штабу не прорвешся, під підозрою навіть російські журналісти.

- Необхідні заходи безпеки, - виправдалася дівчина Шура з прес-служби. - Кандидата треба берегти. Ви краще книжку про нього почитайте. Така щиросердечна...

Десять екземплярів книги "Доторкнися до долі" (у російському варіанті) про сирітське дитинство, несправедливі судимості і кар’єрні віражі українського прем’єра супроводжували кореспондента "МН" уже всю дорогу з Москви до Києва. Простодушна провідниця сунула мені ще купу плакатів з портретом Януковича, хоча їм велено роздавати агітацію на кожній українській станції.

- Так не беруть, - сказала вона. - Усім компромат треба, а де ж я його візьму на такого гарного чоловіка?

Ющенківці поширюють злісні наклепи, що раптове підвищення пенсій, яке сталося в країні з подання прем’єра, це і є його головна помилка. Грошей у бюджеті вистачить нібито тільки до нового року, а потім дідусі і бабусі знову сядуть у калюжу. Але це, звичайно, у випадку, якщо переможе Янукович. Оточення Ющенка такого розвитку подій не допускає в принципі, хоча і не признається, з якого джерела буде черпати кошти на ці самі цілі.

- Знайде де-небудь, - дипломатично знизує плечима керівник його громадської приймальні на вулиці Прорізній. - Ви тільки не вірте, що Ющенка фінансує Америка. Це чорний піар конкурентів, хоча люди зовсім не проти американської допомоги. У кожному листі просять долари.

Листів до приймальні Віктора Ющенка надходить по кілька десятків тисяч на тиждень. Америка розориться. Але їй про це і не доповідають.

Гнів аутсайдерів

- Усі продажні, усі, - метушиться в тісній кімнатці, що символізує передвиборний штаб полум’яної української революціонерки Наталії Вітренко, її гарячий прихильник Сергій Пермінов. - Народ нікому не вірить, крім цієї святої жінки. Якби  не було Януковича і Ющенка, сто відсотків – президентом стала б вона. Бог свідок.

Наталія Вітренко, схоже, атеїстка, оскільки в штабі тільки лики і погруддя вождя світового пролетаріату Леніна. Бедлам теж чисто пролетарський, навіть незрозуміло, як тут можна відшукати потрібну агітаційну літературу. Нової, у принципі, і небагато, газети і плакати залишилися від колишніх кампаній, які Вітренко програла не через свою волю, а через усяких зрадників, які ненавидять її за вірність Росії.

- Ви уявляєте, ця свята жінка практично наодинці  воює з усіма Сполученими Штатами Америки! - закочує очі вгору Пермінов. - І я ручаюся: ніколи не допустить, щоб гармати НАТО з українського плацдарму погрожували нашій улюбленій Росії.

З безтурботної Росії Вітренко в цій справі надає підтримку тільки депутат ЛДД Сергій Бабурін, якого добре видно на агітплакатах, де два бійців позують на тлі покрученої натівської техніки.

У штабі головного українського соціаліста Олександра Мороза нічого такого й сліду немає. Навкруги штучні соняшники, матер’яні курочки й інші приємні предмети інтер’єру по кутах. Увесь інший простір займає залишений на господарстві секретар міському, якому на запитання велено відповідати однозначно: "Мороз переможе!" Тим, хто не вірить, показують голову Леоніда Кучми з пап’є-маше в натуральний розмір. Її колись носили по вулицях на знак протесту проти діючого президента, потім знову заприятелювали з ним і тепер використовують муляж для психологічного лякання небажаних гостей.

Петро Симоненко, секретар ЦК КПУ і вічний другий або третій на президентських виборах, не збирається і цього разу поступатися позиціями. Його численна група підтримки вже раз по п’ять попрочісувала робітничі квартали столиці, двірники не встигають вигрібати макулатуру.

- Навіщо витрачатися на агітацію? - переживають помічники. -Петра Михайловича вже кожен собака знає. Краще б чаю нам купив.

Харчуватися в штабі в Симоненка зовсім немає чим. У нього електорат традиційно бідний і члени партії такі самі. Проте сам він на плакатах у чудовому синьому костюмі від Кардена. "Після перемоги на виборах вся Україна ходитиме в таких самих". Так написав якийсь хуліган, зіпсувавши гарний плакат. Але деякі думають: а раптом правда?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах