Головна
 

L"Espresso: Українські вибори визначать ситуацію на всьому континенті на десятиліття

11 листопада 2004, 10:12
0
2

"В Україні – час президентських виборів. Ці вибори більш важливі, ніж будь-які інші вибори, які могли б відбуватися в Польщі, у Німеччині, у Франції або Італії", - пише Анджей Стасюк в італійському виданні "L"Espresso".

Результати цих гіпотетичних польських, німецьких або французьких виборів не мали б ніякого особливого значення для нашого континенту: вони просто були б частиною політичної гри, мета якої – зберегти статус-кво або внести невеликі зміни в політичний або економічний курс.

А от українські вибори визначать ситуацію на всьому континенті на наступні роки і десятиліття. Це добре знає колишній директор колгоспу Олександр Лукашенко, і це добре знає колишній радянський шпигун і член КДБ Володимир Путін. Тому вони поїхали в Київ. Вони тільки побіжно наглядають за своїми справами і контролюють їхній пульс. Тому що для Путіна Україна продовжує бути російською справою, по суті, нічим іншим, як частиною Росії, що збунтувалася. Щось на зразок Чечні, тільки більш спокійної і більш великої. А для росіян усе – Чечня: і Латвія, і Литва, і Естонія, а також і Польща. Хіба що туди його не запрошують на вибори у якості почесного гостя. Але можна посперечатися, що він би з великим бажанням проїхався туди.

Як Брежнєв, який не пропускав жодної можливості з’явитися на почесній трибуні в Чехословаччині, в Угорщині або в НДР і видати перед телекамерами заяви, тривалість яких можна було порівняти з їхньою нудністю. Але його спадкоємець Путін поки не може з’явитися в Угорщині і повинен задовольнятися Україною. Як він стверджує, він приїхав туди з візитом з нагоди звільнення країни від нацистської окупації. Мені було б цікаво знати, чи приїде він з візитом до цієї країни, щоб згадати 1932 і 1933 роки, коли та сама радянська держава, яка вигнала нацистів, знищила штучно спровокованим голодом шість мільйонів українців (це не помилка, я написав саме "шість мільйонів").

Путін приїхав у Київ для того, щоб забезпечити власні інтереси, а не для того, щоб відзначити річницю вигнання нацистів, тих самих нацистів, чиє вторгнення в Росію і в Україну спровокував саме Сталін через свою дурість. Інтерес цього колишнього шпигуна і члена КДБ полягає в тому, щоб на президентських виборах в Україні переміг якийсь собі Янукович, колишній злочинець, який двічі одержав вирок суду. Оскільки в цьому випадку Україна зможе почати повільний дрейф у російські обійми і знову стати частиною  імперії, що відроджується. Оскільки Росія, відповідно до  її багатовікових традицій, не має ніяких інших сенсів існування, крім імперської реанімації.

А що комбінує колишній директор колгоспу, який тепер править народом, що складається з десятка мільйонів індивідуумів, тобто Олександр Лукашенко? Нічого особливого: він – просто фахівець з виборних махінацій. Відповідно до всіх небесних і земних знамень, тобто з доповідями незалежних спостерігачів, два тижні тому він вдався до шахрайства на референдумі у своїй Білорусі. І завдяки цьому шахрайству він може бути послідовно обраним на всіх майбутніх виборах протягом всього свого життя. Фактично відкрився шлях до своєрідної коронації. Найближчий випадок на цю тему – у Туркменії. Там довічно править якийсь собі Туркмен-баши. Як один, так і другий, тобто і екс-шпигун, і екс-колгоспник, мабуть, сильно злякалися, раз уже поїхали в Київ особисто. Та тому що якби  виграв Віктор Ющенко, демократ і проєвропеєць, обидва відчули б себе непевно. Просто у такий спосіб було б продемонстровано, що в пострадянському болоті, у якому загрузли Росія, Білорусь і забута Богом маленька Молдова, можливі радикальні зміни.

Що один, що другий – фігури темні і небезпечні. Правду кажучи, вони мені нагадують кажанів. Вони полетіли в Київ у надії, що українська демократія з їхньою допомогою виявиться трупом уже в момент народження. Тому що і Путін, і Лукашенко здатні одержати певну користь тільки від мертвої країни, країни, що розкладається. Якщо все йде добре, їхній вульгарний і посередній стиль керування нікому не потрібен.

Так, це – серйозні вибори, і в мене бігають мурашки по тілу при думці, що Віктор Ющенко може їх програти. Із самого початку виборчої кампанії його прихильників переслідують, тероризують, шантажують. Хтось намагався його отруїти. Кілька днів тому уряд змусив закрити п’ятий телеканал – єдиний, який насмілювався показувати Ющенка. Проросійський президент Кучма, який залишає посаду, робить усе, щоб передати владу в руки осіб, до яких приїжджав з візитом Путін, дружній і урочистий.

У мене мурашки бігають по тілу і стискається серце, тому що якщо здійсниться найчорніший сценарій, і Росія простягне свої лапи над Україною, у короткий час моя країна знову межуватиме з імперією. І, на жаль, мова не буде йти про Римську імперію. Це буде зовсім інша імперія: анахронна, з багатьма комплексами, непередбачувана і з нав’язливою ідеєю про те, що вона – краща у світі. Я тридцять років жив у її тіні і знаю, що кажу. Зараз мене радує тільки той факт, що, якщо потрібно, я міг би переїхати в Рим навіть без паспорта. Думаю, що й українці повинні мати таку можливість. Амінь.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах