Головна
 

НГ: "Євросоюзу все одно, хто стане новим українським Президентом"

15 листопада 2004, 16:08
0
3

Представник польської "білої розвідки" вважає, що зовнішні фактори не впливають на результат президентських виборів в Україні. Про це він розповів кореспонденту російської "Независимой газеты" Тетяні Івженко. Інтерв’ю опубліковано 15 листопада під заголовком "Євросоюзу все одно, хто стане новим українським президентом".

Наскільки є значимим для європейських країн ім’я нового президента України, з яких причин Захід робить ставку на Віктора Ющенка і що може змінитися в Україні з перемогою Віктора Януковича – на ці запитання "НГ" відповів Аркадіуш Сарна, співробітник Центру східних досліджень при польському МЗС. Цей центр, який робить прогнози щодо розвитку сусідніх з Польщею країн і на їхній підставі дає рекомендації уряду, у Польщі прийнято називати "білою розвідкою".

- Напередодні виборів президента в Україні багато йшлося про так звані зовнішні фактори впливу. Як ви вважаєте, наскільки є важливим і значимим для Заходу і для Росії, хто стане новим президентом України?

- Я б не перебільшував вплив і Заходу, і Росії. Сприйняття Ющенка як провідника ідеї швидкої інтеграції в структури Європи, а Януковича – як прихильника негайного возз’єднання з Росією, це, звичайно, перебільшення. Українська держава в її нинішньому вигляді заснована на силі і міцності бюрократії. Це та система, яка не дозволить новому президенту провести радикальні реформи, принаймні буде перешкоджати їм, ведучи боротьбу за самовиживання. Тому навряд чи хтось в Україні вірить у чудо, що станеться після 21 листопада. Але важливо, що багато хто сподівається на еволюцію більше, ніж на революційні зміни. Сам Ющенко уособлює, швидше за все, надію на позитивні зміни, на еволюцію країни вбік справжньої демократії. Але це ще не гарантія позитивних змін. Янукович уособлює ідею якоїсь стабільності, але українське суспільство, думаю, вже втомилося від "стабілізації по-українському".

Звичайно, якщо переможе Ющенко, він може розраховувати на певну допомогу з боку Заходу, але не більше. Про реальні плани вступу України до Євросоюзу можна буде казати ще не скоро.

- Якщо переможе Ющенко, Україні загрожує конфлікт з Росією?

- Що зміниться при Ющенку? Україна переорієнтується на Захід і вижене російський капітал? Це нісенітниця. На Заході Україну поки ніхто не чекає, це – раз. По-друге, Ющенко – ліберал, і довів це, працюючи в уряді. Він не стане економічним націоналістом. І сам лідер опозиції, і його оточення розуміють, наскільки важливі для України гарні економічні зв’язки з Росією. Саме тому за часів прем’єрства Ющенка приплив російського капіталу в  Україну збільшився. Росіяни, російські інтереси і російська мова в Україні завжди були, є і будуть. Це не лише неминуче, але абсолютно нормально.

Я сприймаю результати першого туру українських виборів, у першу чергу, як поразку російських політтехнологів, які досить невдало працюють у Києві вже з 2002 року.

- З якої причини Захід зробив ставку на Ющенка?

- Я не можу сказати, що Захід взагалі робив ставки. Сьогодні на Заході не занадто зацікавлені в Україні. І тому не простежується реальна підтримка Заходом когось з кандидатів. Захід, насамперед, зацікавлений у тому, щоб на виборах були дотримані чесні, демократичні процедури. У цьому плані Захід зацікавлений демократією в Україні.

- Як ви вважаєте, після виборів зовнішня політика України залишиться багатовекторною?  Чи буде Київ ситуативно балансувати між Росією і Заходом?

- Я впевнений, у цьому плані мало що зміниться. Будь-який український президент змушений буде будувати гарні відносини і з Заходом, і з Росією. Ющенко поліпшить відносини із Заходом, але це, насамперед, на рівні політики, або, скоріше, політичної риторики. Але Януковичу теж треба буде будувати діалог, щоб бути, а не вважатися президентом України і щоб уникнути загрози залізної завіси на західному кордоні.

- Чи західні інвестори змінять своє ставлення до країни залежно від того, хто стане її новим президентом?

- Складно сказати сьогодні. Але інвестори не настільки політизовані, вони не сприймають риторику – прозахідну або проросійську, а прораховують прибутки або збитки. Політичний ризик важливий, але я б не назвав його основним. Важливіше, чи створюється в країні нормальний ринок і наскільки він стабільний. Якщо за останні 15 років в Україну прийшло на порядок менше інвестицій, ніж, наприклад, у Польщу, то це означає, що з ринками в країні щось не так.

Хоча потрібно визнати, що в Україні теж багато чого змінюється. І в економіці простежується не тільки кількісний розвиток, що відбивають макропоказники, але і якісний – змінюється структура економіки, швидше розвивається переробна промисловість, зменшується частка сировинних галузей у ВВП. Це позитивні тенденції з погляду  інвесторів.

- Представники оточення Ющенка стверджують, що донецький великий бізнес, який підсилить свої позиції у випадку перемоги Януковича, стане перешкодою для роботи іноземних інвесторів в Україні. Що ви думаєте з цього приводу?

- Можливо, при Ющенку буде легше розпочати роботу на українському ринку. Але я б не демонізував донецький капітал, що дуже швидко розвивається протягом останніх років. Донецький фактор в Україні має як позитивні, так і негативні сторони. І я закликаю вас не плутати бізнес і політику. З донецькими бізнесменами можна вести переговори і домовлятися про співробітництво. Вони, безсумнівно, прагматичні люди. Але, звичайно, західним бізнесменам доведеться рахуватися з інтересами великих українських фінансово-промислових груп, які зацікавлені у своєму розвитку. У будь-якому випадку щойно визначиться переможець виборів – стане зрозуміла перспектива на найближчі 5, а то й 10 років. Інвестори, які найбільше зацікавлені в стабільності, одержать чіткі сигнали про те, чи варто розпочинати бізнес в Україні і як його будувати.

- Тобто хто б не переміг на українських виборах, ніхто не програє, крім одного з кандидатів і його оточення?

- Ні. Ще однією стороною, яка програла, можуть виявитися ті виборці, які вважають Ющенка уособленням демократії і пов’язують з ним надії на краще майбутнє. Мене в Україні вразила величезна кількість людей і машин з жовтогарячими прапорцями і стрічечками. Але справа не в символіці, а в тому, що люди повірили, що від них щось залежить. Байдужих немає. Мені це нагадало події 1980-х років у Польщі. Можна сподіватися, що після президентських виборів українці стануть іншими і країна зміниться.

Інша справа, що потенціал суспільства, який був мобілізований на підтримку Ющенка, може залишитися без застосування, якщо лідер і символ цього потенціалу програє у другому турі. Навіть люди, які працюють у владних структурах і не мають відношення до опозиції, кажуть, що вони не знають, чим будуть займатися і якими будуть їхні особисті перспективи, якщо переможе Янукович. На що може бути направлена енергія розчарованого суспільства, зараз сказати неможливо.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах