Головна
 

The New York Tіmes: Колишніх українських лідерів переслідує примара обезголовленого журналіста

6 лютого 2005, 14:33
0
5

"Обезголовлене тіло Георгія Гонгадзе як і раніше залишається в морзі, розташованому на сірій неохайній вулиці Києва напроти військового цвинтаря. Воно лежить тут уже більше чотирьох років, з того самого часу, як його знайшли в лісі за 120 км від Києва", - пише Стівен Чі Майєрс, в американському виданні The New York Tіmes.

Воно залишається в морзі до цих пір, оскільки мати Гонгадзе Олександра все ще запекло сподівається на те, що тіло це може належати не її синові, хоча майже усе промовляє проти такої надії. Це тіло залишається в морзі, тому що уряд колишнього президента Леоніда Кучми виявив мало старанності в пошуках убивці Гонгадзе.

Під час 10-літнього правління Кучми були й інші вбивства, однак, жодне з них не символізувало так ясно зв’язок злочинності і політики, як смерть Гонгадзе, 31-річного журналіста, який викривав корупцію і злочинність і який не боявся у своїх діях кидати виклик державі.

Його смерть викликала розгнівану реакцію у світі і спровокувала першу велику хвилю демонстрацій проти Кучми. Дехто називає цей протест першим проявом помаранчевої революції, яка вибухнула після фальсифікації в листопаді місяці результатів президентських виборів і в підсумку посадила у президентське крісло лідера опозиції Віктора Ющенка.

Те, як буде вирішено справу про загибель Гонгадзе -  чи обвинуватять у співучасті у цьому злочині високопоставлених керівників, зокрема, самого Кучму - стане мірилом змін, які відбуваються в Україні. "Воно стане лакмусовим папірцем дієвості демократії в нашому суспільстві", - сказав в інтерв’ю генеральний прокурор Святослав Піскун. І справді, після чотирьох років плутанини в слідстві й небажання офіційної влади вживати реальних заходів розшук убивць Гонгадзе - і тих представників влади, які віддали про це наказ - починає набирати обертів.

Піскун, який повернувся на свою посаду в грудні, через рік після того, як його зняв Кучма, призначив для проведення слідства з даної справи шістьох слідчих. (На нещодавній прес-конференції Піскун заявив, що проти підозрюваних, яких він відмовився назвати, висунуто два нових обвинувачення).

Зустрічаючись 24 січня з європейськими законодавцями в Раді Європи в Страсбурзі, Ющенко пообіцяв, що цю справу буде незабаром розкрито, і назвав убивство Гонгадзе "моральним викликом".

Однак, справа може виявитися нерозв’язною. Речові докази могли бути назавжди загублені. Підозрювані і свідки або вмерли, або зникли, причому одна таємнича смерть сталася у в’язниці. Інші причетні до цієї справи все ще займають важливі посади, зокрема, у парламенті. Тому активне розслідування пов’язане з величезним політичним ризиком.

Найбільшим проривом у цьому тривалому і заплутаному слідстві стало передання політичної влади. "Деякі люди, які раніше боялися казати, зараз, після зміни влади, можуть погодитися дати свідчення, - заявив в інтерв’ю, Роман Шубін, який очолює на даний момент слідство, - у нас є думки щодо того, хто і про що може розповісти".

Лише за п’ять місяців до загибелі Гонгадзе створив інформаційний Інтернет-сайт "Українська правда", який будоражив влади своїми історіями про темні угоди і політичні інтриги. Ця робота продовжується і зараз. За кілька тижнів до свого зникнення Гонгадзе поскаржився на стеження. За словами слідчих, таке стеження дійсно велося за розпорядженням міністерства внутрішніх справ, яке тоді очолював Юрій Кравченко.

Тіло Гонгадзе було знайдено 2 листопада 2002 року разом із браслетом і медальйоном, які розпізнали його близький друг і колега по роботі. Голову журналіста так і не знайшли. І, хоча, чотири проведених незалежно один від одного аналізи ДНК майже зі стовідсотковою впевненістю засвідчують те, що тіло його, у матері журналіста залишаються сумніви.

У січні вона знову зустрілася з Піскуном і вимагала проведення нового аналізу, стверджуючи, що розмір ноги знайденого тіла занадто малий, щоб належати її сину. Піскун на проведення аналізу погодився. "Він пообіцяв розпочати все з самого початку", - сказала під час інтерв’ю матір Гонгадзе, яка приїхала з рідного Львова. Із самого початку слідства офіційна реакція на вбивство була заплутаною, і на думку багатьох критиків правління Кучми, це приховування продовжується донині. Навіть після виявлення тіла високопоставлені керівники з уряду Кучми наполягали на тому, що Гонгадзе живий. У деякі моменти вони називали справу розкритою, наводячи докази, які пізніше розсипалися. Нікому не було висунуто обвинувачення.

"Треба припинити ламати комедію і притягти злочинців до відповіді, - каже Олександр Мороз, лідер фракції соціалістичної партії в парламенті, який приєднався до Ющенка після листопадових виборів, - є люди, які все знають. Вони поки що живі".

Невдовзі після того, як тіло було знайдено, Мороз надав парламенту уривки з багатогодинних звукових записів, які таємно робив у кабінеті Кучми один з його охоронців Микола Мельниченко, який одержав пізніше політичний притулок у США. В одному з 14 записів розмов про журналіста Кучма каже своєму міністру внутрішніх справ Кравченку: "Я кажу тобі - вижени його. Викинь його. Віддай його чеченцям". Кравченко відповів, що його люди стежать за Гонгадзе.

Слідчий Шубін каже, що голоси на плівці поки що не розпізнані до того ступеня, щоб бути визнаними як  докази в суді. Водночас, деякі люди, чиї голоси були записані на цій плівки, за словами учасників парламентського розслідування, підтверджують свою участь у таких бесідах.

Кучма заявив, що ці записи є підробкою, відзначивши у своєму інтерв’ю в грудні: "Я не хочу розмовляти про ці плівки, про цей скандал. Це була політична провокація".

Піскун, який працював генеральним прокурором у 2002 і 2003 роках, заявляє, що Кучма звільнив його два роки тому, коли розслідування, яке проводилося ним, почало виходити на високопоставлених керівників спецслужб, у першу чергу, на генерал-лейтенанта Олексія Пукача, офіцера МВС, який відповідав за зовнішнє спостереження, який сьогодні випав з поля зору.

Піскун подав позов про незаконне звільнення з посади, і в грудні суд віддав розпорядження про його поновлення. За словами Піскуна, відразу після повернення до генеральної прокуратури він поновив на посаді триста з двох тисяч слідчих, відсторонених від даної справи. У січні Піскун заявив, що Ющенко сказав йому зробити все можливе для розкриття справи.

Однак обидва ці чоловіки, посилаючись на великі складнощі, кажуть, що без активного сприяння з боку уряду, включно з міністерством внутрішніх справ, справа може залишитися нерозкритою. "Із самого початку обвинувачували самого президента, - каже Шубін, - і всі силові структури, які знаходилися в його підпорядкуванні, були не зацікавлені робити що-небудь".

Інші стверджують, що сам Піскун є частиною проблеми, оскільки саме він був головним прокурором у той момент, коли так незграбно проводилося розслідування. Голова парламентської комісії з розслідування Григорій Омельченко заявив, що існує достатньо доказів, щоб віддати суду високопоставлених керівників, разом з самим Кучмою, якщо не за обвинуваченням у вбивстві, то за обвинуваченням у причетності до викрадення. Він каже, що в Піскуна, як і в його попередників, не вистачає рішучості дотримуватися духу і букву закону. "Сьогодні не існує перешкод для проведення слідства у справі Гонгадзе, які можуть зупинити кого б то не було і не дозволити висунути обвинувачення всім замішаним у даній справі, включно з головним організатором Леонідом Кучмою", - сказав Омельченко.

Парламентська комісія закінчила свій звіт у справі в 2002 році, однак поки що не надала свої висновки, оскільки депутати-прихильники Кучми постійно блокували ці дії. Принаймні два помічники Кучми, чиї голоси чутно на плівці, сидять у парламенті, включно з спікером Володимиром Литвином і колишнім керівником служби безпеки Леонідом Деркачем. Жоден  з них не захотів дати інтерв’ю.

Омельченко сказав, що члени комісії з розслідування опитали свідків, імена яких він відмовився назвати. За їхніми словами, вони бачили, як Гонгадзе вели до поліцейської машини в ніч його зникнення. За словами Омельченка, через годину журналіста було вбито, а пізніше поховано у неглибокій могилі, де його і знайшли. Він заявив, що Гонгадзе було обезголовлено з метою приховати докази, а саме кулі в голові, яка повинна була залишити помітні сліди.

Мати Гонгадзе, зі своєї сторони, відчуває розпач від спілкування із судовою владою України. Вона називає їхніх представників "жахливими людьми, людьми, яких народжували не матері". Попри обрання Ющенка, вона як і раніше налаштована скептично, не ймучи віри в обіцянки. "Я мати, - сказала вона зі сльозами після зустрічі з Піскуном, - я не політик. Я не дуже вірю всьому тому, що вони кажуть мені про сина".

Через чотири роки після смерті сина вона каже, що для неї не має значення перемога справедливості. Її єдине бажання має суто особистий характер. Вона хоче беззаперечного розпізнання останків свого сина.

"Доки я ще живу на цьому світі, - сказала Гонгадзе, якій зараз 61 рік, - я хочу довідатися, поруч з ким мене поховають".

Оригінал публікації: A Headless Body Haunts the Ex-Leaders of Ukraine

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах