Головна
 

КоммерсантЪ: Змінити Україну за рік

7 лютого 2005, 10:09
0
2

"Новий кабінет повинен устигнути змінити Україну за рік," - пишуть Андрій Черніков та Михайло Зигарь у статті "З чистої посади", опублікованій 7 лютого у впливовому російському виданні "КоммерсантЪ".

У суботу новий уряд України став до роботи. Перші ж його рішення були радикальними: прем’єр Тимошенко оголосила про початок процесу повернення до держвласності комбінату "Криворіжсталь", а міністр оборони Анатолій Гриценко з ходу скоротив термін служби в армії на рік. Пані Тимошенко так само вчора сформулювала принцип, яким найближчим часом буде керуватися її кабінет: працювати "настільки швидко, наскільки дозволять закони". У нового уряду є річний імунітет від розпуску - і він спробує встигнути за цей час реформувати країну так, щоб через рік ніхто не зміг повернути все назад.

Чистильники

З усіх нових членів українського кабінету найбільш шокує, на думку українських політиків і політологів, група силовиків. Усі ці посади дісталися цивільним особам, причому, як стверджують супротивники нинішньої влади, людям, які не мали раніше майже ніякого стосунку до тих структур, які їм довелось очолити. Скажімо, МВС очолив соціаліст Юрій Луценко. З міліцією його пов’язувало лише те, що він постійно з нею "воював", тому що був першим на Україні організатором акцій громадянської непокори, саме тому преса його вже охрестила "чужим серед своїх".

Міноборони очолив полковник у відставці Анатолій Гриценко, президент центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, голова аналітичного центру при штабі Віктора Ющенка. Дотепер військове відомство очолювали тільки діючі генерали і маршали. Він уже вчора розпочав виконувати передвиборні обіцянки президента про те, що термін служби в армії буде скорочено; оголосив, що військовий призов минулої осені прослужить усього рік.

Нарешті, службу безпеки у своє відання одержав найближчий соратник Юлії Тимошенко Олександр Турчинов. Колись він очолював бюджетний комітет парламенту, був затятим супротивником пана Кучми і не менш майстерно, ніж пан Луценко, організовував мітинги й акції протесту. Одержавши цю посаду, він одразу  пообіцяв розкрити всі резонансні справи, зокрема, отруєння пана Ющенка. Крім того, він пообіцяв чистку рядів.

Логіка цих призначень цілком зрозуміла. Силові відомства України дотепер  залишалися ворожими команді Віктора Ющенка. Ще нещодавно вони робили все, щоб не допустити перемоги "помаранчевих". Тому, маючи "у тилу" такі силові відомства, нинішня влада не може почувати себе в безпеці. Їх першим ділом треба "об’їздити": провести чистку кадрів, ідейних супротивників звільнити, інших - приручити.

Виконати це завдання і покликані добродії Луценко, Гриценко і Турчинов. Вони довго боролися із силовими відомствами, не за чутками знають усі їхні найгірші сторони і повинні розпочати принципову боротьбу зі своїми підлеглими, щоб перекувати тих під нову владу. Що ще більш важливо, усі троє – затяті супротивники колишньої влади, ідеологічно єдині політики, які не мають тісних зв’язків з попередньою елітою і не будуть від неї залежати.

На своїх посадах силові міністри відверто виглядають фігурами тимчасовими - очевидно, їм довірено кризове керівництво. Можливо, воно протриває рік - рівно стільки триває імунітет нинішнього кабінету від вотуму недовіри верховної ради. Після закінчення цього року активного реформування силові структури, змінені до невпізнанності, можна буде передати до рук професіоналів.

Професіонали

Зовсім інакше виглядає економічний блок уряду Юлії Тимошенко – його сформовано вочевидь не за партійними або ідеологічними ознаками, а винятково за професійними даними. Причому всі посади зайняли люди, відомі як принципові реформатори. "Процес буде проходити настільки швидко, наскільки дозволять закони", - заявила вчора Юлія Тимошенко щодо реприватизації "Криворіжсталі". Репутація в економістів нового кабінету відповідна - немає сумнівів, що усі вони налаштовані проводити реформи саме в такому темпі і здатні на це.

Міністром фінансів в уряді Юлії Тимошенко став Віктор Пинзеник. Він раніше вже працював у кабміні віце-прем’єром, саме він відповідав за введення в обіг гривні в 1996 році - разом з тодішнім головою НБУ Віктором Ющенком. У передвиборчому штабі нинішнього президента він був одним з головних ідеологів.

Посаду міністра економіки зайняв екс-член фінансового комітету ради Сергій Терьохін. Блискучий оратор і економіст, він брав участь в обговоренні податкового кодексу і банківського законодавства. Кількість внесених ним законопроектів не підлягає обрахуванню.

Призначення міністра паливно-енергетичного комплексу очікували з особливою увагою - адже Юлія Тимошенко сама вважається провідним спеціалістом у цій галузі. І портфель дістався людині, досить далекій від політики, - голові правління компанії "Київенерго" Івану Плачкову. Він колись був енергетичним міністром, його добре знає кожен енергетик, а він знає ринок. Прикметно, що прем’єр не стала відновлювати посада віце-прем’єра з ПЕК, яку колись займала сама. Можливо, вона продовжить особисто активно курирувати цю сферу.

До групи відомих професіоналів варто віднести і Бориса Тарасюка, нового голову МЗС. Пана Тарасюка чудово знають дипломати, він відомий в ООН. Він уже займав цю посаду раніше і був звільнений паном Кучмою з посади міністра закордонних справ за завзяте прагнення до ЄС. Призначення міністром відомого й авторитетного "західника" - дуже логічний крок для президента, який сам оголосив про бажання інтегрувати Україну до ЄС.

Немає сумніву, що тепер ця група міністрів завзято візьметься за реформи: економісти будуть перетворювати Україну на європейську країну, а Борис Тарасюк буде активно пропагувати їхні досягнення на Заході.

Вожді

КоммерсантЪ: У нового уряду України на чолі з Юлією Тимошенко є лише рік, щоб цілком змінити країну (АР)

 
Ще одна частина нового уряду України складена за партійною ознакою. Це в першу чергу віце-прем’єри. Ними стали найбільш яскраві лідери "помаранчевої" революції, яких нова влада була просто зобов’язана залучити до роботи в кабінеті, щоб не розколювати власні ряди. Першим віце-прем’єром став Анатолій Кінах, лідер Українського союзу промисловців і підприємців, колишній прем’єр і кандидат у президенти, який підтримав "помаранчеву" революцію. Віце-прем’єрські посади також зайняли близький друг президента Олег Рибачук і політолог Микола Томенко, який став популярним завдяки своїм виступам на майдані Незалежності.

Однак, можливо, найважливішу роль серед усіх замів Юлії Тимошенко доведеться відіграти Роману Безсмертному, який колись був представником Леоніда Кучми у верховній раді, а потім приєднався до "Нашої України". По-перше, у нього досить напружені відносини з Юлією Тимошенко - можливо, він буде відгравати в новому уряді роль противаги "помаранчевій принцесі". Він обіцяв, що не ввійде до її уряду, і погодився стати віце-прем’єром з питань адміністративної і територіальної реформи в останню хвилину. Саме він, як ніхто інший, у команді Віктора Ющенка є знавцем колишньої еліти - тому не дивно, що йому довірили організацію структурної реформи. Нова влада вже каже про необхідність люстрацій - у цьому випадку саме пан Безсмертний зможе очистити держапарат від добре відомих йому "людей Кучми". Крім того, "помаранчеві" вже висловлювалися за виборність губернаторів. З огляду на назву його посади, відповідати за розробку цієї системи також повинен пан Безсмертний.

Нові губернатори, призначені Віктором Ющенком, також наслідок коаліції з безлічі партій і блоків, які об’єдналися для "помаранчевої революції". Переважно, це колишні депутати блоку "Наша Україна" - заохотивши їх призначеннями, президент одержав можливість консолідувати свій блок напередодні прийдешніх парламентських виборів.

Утім, нинішні губернатори - молоді професіонали, які не встигли обрости зв’язками в колишній еліті, - можливо, теж будуть лише тимчасовими фігурами на своїх посадах. У разі, якщо територіальна реформа буде проведена і посада губернатора стане виборною. Тому основна мета нових обласних голів – таким чином попрацювати на місцях і таким чином перетворити регіони, щоб поворот назад став неможливим. Навіть у тому разі, якщо сили, які програли президентські вибори, візьмуть реванш на найближчих виборах - парламентських або губернських.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах