Головна
 

Іnternatіonal Herald Trіbune: Порівнюючи Ющенка з Путіним

13 лютого 2005, 18:57
0
3

"Як багато може змінитися за рік! Рік тому президент Володимир Путін уособлював нову тенденцію в колишньому Радянському Союзі", - пише Андерс Аслунд у американському виданні The Іnternatіonal Herald Trіbune.

Він успішно консолідував політичну владу і виграв солідну парламентську більшість. Росія здійснила всеохоплюючі реформи ринкової економіки і судово-правової системи. Її позиції на міжнародній арені були міцними.

Сьогодні Путін, здається, нічого не робить так, як слід. Незаконна конфіскація нафтової компанії "ЮКОС" поставила під удар його радикальні реформи податкової і судово-правової систем. Його дії в період кривавої драми з захопленням заручників у Беслані показали слабкість його централізованої держави. Його грубе втручання в президентські вибори в Україні дали докази того, що він не тільки антидемократичний, але також і налаштований проти Заходу. Нещодавні народні протести проти його реформи, яка передбачає заміну соціальних пільг грошовими виплатами, призвели до різкого падіння його популярності в країні.

Коли одна зірка сідає, сходить інша. Українська помаранчева революція піднесла до небес демократичного реформатора Віктора Ющенка. Він дав життя новій демократичній тенденції в посткомуністичному світі.

Як нинішнє нездужання Росії, так і демократична революція в Україні відбуваються посеред економічного буму. Торік економіка Росії виросла на 7%, а економіка України - на 12%. Тому вся справа в політиці, а не в економіці.

Усе впирається в тих, хто цей бум породив. У середині 1990-х років молоді люди взялися за перебудову радянських димарів, які, як здавалося, помирають. Вони в цьому мали успіх значно більший, ніж очікували. На жаль, як одного разу сказав Герберт Гувер: "Капіталізму заважають капіталісти". Дехто з нових власників став понад усяку міру і дуже помітно багатими. Ці так звані "олігархи", оскільки їхні права власності були слабкими, спробували зміцнити ці права шляхом підкупу політиків, суддів і інших чиновників.

І російські, і українські політики сьогодні змушені керуватися вимогами громадськості вести боротьбу з корупцією. Сполучені Штати зіштовхнулися з аналогічним викликом, коли повели боротьбу проти "розбійників" 19-го сторіччя.

Реакцією Путіна стала стратегія політичної централізації, посилення державного контролю і м’якого авторитаризму, який спирається на таємну поліцію. Він стверджував, що це необхідно для відновлення громадського правопорядку, зменшення корупції, прискорення економічного росту і просування соціальної рівності.

Сьогодні видається, що ця політика зробила російську державу ще більш дисфункційною. Посилення влади держави і таємності, здається, тільки підхльоснуло корупцію у вищих ешелонах влади. Сильна централізація влади скоротила можливості уряду із прийняття рішень і знизила якість цих рішень. А, оскільки, на засоби масової інформації надягли намордник, уряд став жертвою власної дезінформації.

Хоча економіка Росії продовжує рости, торік темп її росту був нижчій, ніж у більшості інших колишніх радянських республік. Сьогодні путінських дружків з таємної поліції іменують новими олігархами. Авторитаризм Путіна вже не здається спроможним вирішувати проблеми Росії.

В Україні президент Ющенко своєю помаранчевою революцією кинув виклик ідеології. Подібно Путіну, Ющенко запекло виступає проти корупції й олігархів, але при цьому він пропонує зовсім протилежні ліки. Він заявив під час своєї інавгурації: "Тільки демократична держава цінує людську гідність, свободу, рівність і солідарність". Прихильність Ющенка до свободи та демократії підсилюється його закликами до інтеграції з Європою, в той час як Путін усе ще віддається спогадам про "величезний і величний" Радянський Союз.

Економічні програми двох президентів примітно схожі. Обидва сповідують вільну, але соціально орієнтовану ринкову економіку. Обидві країни мають плоский прибутковий податок з фізичних осіб у розмірі 13%. Україні необхідно наздогнати Росію у законодавстві в сфері ринкової економіки, але зі зростаючим авторитаризмом збільшується і роль держави в управлінні бізнесом у Росії.

Критично важливим є питання про право власності олігархів. Путін відмовився від значної частини своєї спочатку правильної економічної політики, коли став безжалісно переслідувати одного олігарха, піддавши тим самим сумніву права власності інших олігархів. Ющенко має уникнути повторення його помилки. Однак, він під час виборчої кампанії закликав до реприватизації "Криворіжсталі", останньої, найбільшої і найсуперечливішої приватизаційної угоди в Україні. Цей комбінат, куплений двома найбагатшими українськими олігархами (Ринатом Ахметовим і Віктором Пінчуком), є апетитною політичною метою. Ющенко повинен буде обмежити реприватизацію тим, що є політично необхідним, а після цього офіційно підтримати права власності. Україна для свого економічного розвитку потребує скоріше нових приватизацій, ніж реприватизації.

Українська помаранчева революція змусила демократію знову здаватися сучасною. Зараз перед Ющенком стоїть завдання збалансувати заклики до соціальної справедливості з необхідністю зміцнити права власності.

Оригінал публікації: Yushchenko vs. Putin

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах