Головна
 

Газета.Ru: Спіраль Гонгадзе

Газета.Ru, 5 березня 2005, 17:52
0
2

"Хто б не був фактичним замовником, головним фігурантом справи залишається клановий корумпований режим, фіктивна держава, яка у певний момент не відрізняється від мафії", - пише російське видання "Газета.Ru" у матеріалі за 5 березня.

Увесь минулий тиждень спіраль "справи Гонгадзе" вкотре приголомшливо розкручувалася в Україні. Новини з Києва займали перші рядки у випусках російських новин. І це не випадково.

Загибель екс-глави МВС Юрія Кравченка, за поширеною думкою, назавжди закриває можливість дістатися до найголовнішої істини або, у всякому разі, її юридично бездоганно довести.

Цю думку поділяють як ті, хто вважає замовником злочину екс-президента Кучму, так і ті, хто дотримується протилежного погляду – що Гонгадзе вбили, щоб завдати нищівного політичного удару по самому Кучмі.

Можливо, це так. І юридично істина не буде доведена, тобто замовники не будуть притягнуті до суду і засуджені. Це було б саме по собі дуже важливим, але ризикнемо припустити, що це не головне. Не варто тішити себе ілюзіями – подібні накази рідко віддаються в письмовій або взагалі якійсь певній формі, а ті, кому вони віддаються, звичайно пов’язані зі своїми патронами занадто тісними узами. Однак не менш важливе і цілком досяжне доведене до кінця розслідування стосовно всього ланцюжка виконавців злочину. Покарання за виконання злочинних наказів і розкриття всієї тієї системи, у якій вони можливі, не менш важливий засіб запобігання подібних випадків. Виконавці повинні розуміти, що відплата можлива і досить ймовірна, а вседозволеність не вічна.

І якщо Юрій Кравченко дійсно наклав на себе руки, то це можна трактувати як непряме визнання його причетності до таємниці смерті Гонгадзе. А в такому разі київські власті мають можливість відновити весь виконавський ланцюжок і продемонструвати, як він функціонував. А це надзвичайно важливо.

Адже "справа Гонгадзе" – це аж ніяк не суто українська справа. Ця проблема цілком актуальна для всіх пострадянських кланових режимів, що прикриваються формальною або, як тепер модно казати, керованою демократією.

Численні зникнення журналістів й опозиційних політиків у Білорусії, убивство в Калмикії опозиційної журналістки Лариси Юдіної кілька років тому, недавнє вбивство в Азербайджані редактора опозиційного видання "Монітор" Ельмара Гусейнова – злочини одного значеннєвого ряду з погляду політичного. Усе це прояви того самого "феномена Гонгадзе". При цьому з політичної (а не з моральної і юридичної) точки зору не так уже й важливо, хто замовляв убивство – ті, на кого в першу чергу падає підозра, або ті, хто міг це використовувати. В основі "феномена Гонгадзе" лежить те, що діюча кланова, закрита, корумпована влада, яка бреше через ЗМІ, прокуратуру і суд в уявленні населення цілком здатна на це.

Повний контроль над усім – над судмедекспертами, суддями, міліціонерами, слідчими, прокурорами – і звичка одержувати від них тільки "потрібні" дані, висновки і рішення в певний момент починає працювати проти системи. Ставлять її всю повністю в очах суспільства поза законом.

І, як свідчить історія з убивством українського журналіста Георгія Гонгадзе, такі злочини, навіть незважаючи на те, що їхнє розслідування надійно контролюється, здатні радикальним чином впливати на весь політичний режим у країні.

Трагічна і страшна "справа Гонгадзе" дає нам два уроки, надзвичайно актуальні і важливі. Перший. Хто б не був фактичним замовником убивства, подібний режим (Кучми, Лукашенка або Іллюмжинова) несе відповідальність за ці смерті. Він не лише не може організувати відкритого і чесного розслідування, але, приватизуючи правоохоронні органи, маніпулюючи судами і ЗМІ, контролюючи геть усе, будує послідовно ту фікцію держави, яку у певний момент майже не можна відрізнити від мафії, починає діяти в ідеології мафії і перетворюється, зрештою, на жертву своєї власної безкарності. І друге. Подібні режими не лише загалом недовговічні, але й не здатні гарантувати виконавцям недоторканність. Вони, по суті, і є, поряд з їхніми жертвами, такими самими жертвами безкарності, які ставлять свою майбутню долю в простір між відплатою в’язниці, кулею снайпера і самогубством.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах