Головна
 

The Boston Globe: Труднощі, які стоять перед Ющенком

5 квітня 2005, 17:24
0
7

"Справжнім мірилом прихильності США свободі і підтримці стабільної, квітучої і демократичної України стануть майбутні місяці і роки", - пишуть старший віце-президент Центру американського прогресу (Center for Amerіcan Progress) з національної безпеки Роберт Бурстін та асоційований дослідник цього центру Джон Ліман у статті "Труднощів, які стоять перед Ющенком", опублікованій 4 квітня в американському виданні "The Boston Globe".

Завтра в Бостоні новоспечений президент України Віктор Ющенко отримуватиме премію Джона Кеннеді "За свободу". Лідер "помаранчевої революції" у цій країні, який зумів пережити перше отруєння діоксином і наступні спроби вкрасти в нього результат виборів, пан Ющенко, безумовно, надихає тих, хто непохитно виступає за демократію в усьому світі.

Однак коли завершаться привітання і промови, Ющенко повернеться в країну, яка нагально потребує реформування. Вражаючі дні протестів і виборів незабаром здаватимуться легкими порівняно з тими завданнями, які він повинен буде вирішити, щоб знищити небезпечну спадщину свого попередника, Леоніда Кучми.

На економічному фронті Ющенко повинен не лише зберегти темпи росту, які протягом останніх кількох років оцінюються на рівні 7%, але також повести боротьбу з корупцією, яка роз’їдає країну. У країні, де більше половини економічної активності припадає на чорний ринок, новий президент повинен ужити рішучих заходів до того, щоб зламати правлячу олігархію. Труднощі цього завдання стають очевидними, якщо взяти до уваги, що двоє з провідних бізнесменів країни, - зять президента Кучми і начальник його президентського штабу.

Не менш важкими є й політичні виклики, які стоять перед Ющенком. Він повинен негайно вжити заходів до об’єднання своєї розколотої країни, працюючи з проросійськи налаштованим населенням, яке не входить до складу його природного електорату. Якщо в Києві 90% виборців віддали свої голоси за Ющенка, то 90% виборців у розташованому на сході країни місті Донецьк надали перевагу його опоненту. Зовсім очевидно, що виправляти потрібно багато чого.

Перед Ющенком стоїть також неприємне завдання виробити modus vіvendі з російським президентом Володимиром Путіним, який робив усе можливе, щоб перешкодити приходу Ющенка у владу. Хоча Ющенко відразу ж зробив низку правильних кроків і поїхав до Москви, щоб зустрітися з Путіним, він має дуже тонко балансувати, щоб домогтися продовження постачань в Україну російських енергоносіїв у момент, коли Україна стане вживати заходів до вступу до Європейського союзу (ЄС).

Однак зусилля Ющенка з метою вирішення вищезгаданих проблем можуть здатися бляклими порівняно із зусиллями, які він має докласти, щоб упоратися з наслідками продажу у 2001 році Ірану і Китаю крилатих ракет, здатних нести ядерні боєголовки. Ця угода, чутки про яку ходять уже давно, і яка була "з гіркотою" підтверджена Ющенком на минулому тижні, дала Тегерану можливість подвоїти досяжність своїх найпотужніших ракет і – за допомогою інженерного аналізу – набути здатності озброювати ракети ядерними боєголовками.

Повідомлення про цю угоду в усьому світі зустріли з жахом і подивом. Лише 10 років тому Сполучені Штати обсипали Україну дощем похвал та іноземної допомоги, коли Київ публічно заявив, що повертає в Росію приблизно половину з 1000 своїх ядерних ракет і знищує іншу половину в межах фінансованої Сполученими Штатами програми роззброювання. Президент Клінтон назвав Україну "другом" і "партнером" і стверджував, що "разом ми зробили весь світ безпечнішим від загрози ядерної війни".

Починаючи з 2002 року, президент Буш-молодший цілком правильно скоротив допомогу Україні, коли уряд Кучми почав згортати демократичний прогрес і, за чутками, направив радіолокаційну систему режиму Саддама Хусейна. Однак, потребуючи допомоги у війні з терором, Білий дім також спробував зберегти з Києвом теплі відносини. Україна відправила 1500 своїх військовослужбовців в Ірак, і в минулому році міністр оборони США Дональд Рамсфелд у сильних висловленнях привітав внесок України в цю боротьбу.

Внесок України у вигляді своїх солдатів, однак, не може бути розцінений як чесна компенсація за відправлення Ірану і Китаю ракет, здатних нести ядерний заряд. Ця акція ставить Україну над Пакистаном і Північною Кореєю. Це лиховісний знак у країні, міністр оборони якої, відповідаючи на запитання про зникнення сотень ракет, сказав просто: "На жаль, відбуваються дивні речі".

Для того, щоб запобігти новим дивним речам, вищим пріоритетом адміністрації Буша-молодшого повинно стати надання новому українському уряду технічної допомоги і фінансових ресурсів, щоб гарантувати, що всі його ракети зберігатимуться в безпеці в очікуванні, коли їх демонтують або відправлять у Росію. Білий дім повинен також ужити термінових заходів до того, щоб здійснити один з багатьох прийнятних планів припинення діяльності чорного ринку з продажу ядерних технологій.

Адміністрації Буша-молодшого варто також працювати з президентом Ющенком над тим, щоб гарантувати, що його новий уряд матиме необхідну йому підтримку в питаннях забезпечення економічного росту, вживання антикорупційних заходів й оформлення нової позиції у відносинах з Росією. Однак уже сьогодні асигнуванням на допомогу Україні в розвитку демократії загрожує серйозне скорочення з боку республіканців правого крила на Капітолійському пагорбі.

Те, що Віктор Ющенко був визнаний гідним нагороди, заснованої в пам’ять президента Кеннеді, має велике значення. Але справжнім мірилом нашої прихильності свободі і підтримці стабільної, квітучої і демократичної України стануть майбутні місяці і роки.

Оригінал статті "Yushchenko"s challenges" доступний на сайті "The Boston Globe".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах