Головна
 

Коммерсантъ: Морський відбій

18 квітня 2005, 12:21
0
4

"Україна має намір позбутися Чорноморського флоту", - пишуть Андрій Черніков та Ольга Березінцева у статті "Морський відбій", опублікованій 18 квітня в російському виданні "Коммерсантъ".

Учора президент України Віктор Ющенко заявив, що статус Чорноморського флоту Росії в Севастополі потрібно переглянути. Двома днями раніше глава українського МЗС Борис Тарасюк висловився ще чіткіше: перебування російського флоту в Севастополі, що, відповідно до домовленостей, обмежено 2017 роком, не подовжуватиметься. Київ поспішає позбутися російських баз. Вони заважають вступу України до НАТО і Євросоюзу, курс на приєднання до яких пан Ющенко проголосив ще під час передвиборчої кампанії.

Учора президент України Віктор Ющенко про відносини з Росією міркував досить делікатно. На думку українського президента, у Москви і Києва є три головні проблеми: Чорноморський флот РФ, питання кордонів і розвиток співробітництва в енергетичній сфері. "Врегулювати ці питання можна, підписавши 25-30 угод", - повідомив президент Ющенко. При цьому він відзначив, що, наприклад, статус російського Чорноморського флоту, дислокованого в Криму, сьогодні регламентується п’ятьма документами, "які водночас не відбивають повністю всієї ситуації". "Якщо ми друзі, давайте подивимося один одному в очі і скажемо: це вимагає змін", - підкреслив лідер України.

Підлеглі Віктора Ющенка міркуваннями про дружбу з Росією не займаються. Минулої п’ятниці глава МЗС України Борис Тарасюк обвинуватив Москву в систематичному порушенні двосторонніх домовленостей стосовно Чорноморського флоту. Зокрема, за словами міністра, українські контролери до цього часу не можуть потрапити на бази ЧФ Росії, хоча підписані в 1997 році документи чітко це обумовлюють. У зв’язку з цим, заявив Борис Тарасюк, перебування російського флоту в Севастополі не подовжуватиметься. "Україна не має наміру подовжувати термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на своїй території після 2017 року", - відрізав він минулої п’ятниці. Невдоволення українських чиновників цілком зрозуміле. Протягом останнього часу Чорноморський флот уже двічі згадувався у випусках новин у зв’язку зі скандалами.

Голосний інцидент стався наприкінці березня в Криму. Тоді великий десантний корабель "Ніколай Фільченков" зі складу російського флоту зробив несанкціоновану висадку морського десанту в районі мису Опук під Феодосією. Російська сторона вибачилася, пояснивши те, що відбулося, технічними причинами, через які повідомлення про навчання не потрапило до рук відповідних чиновників України. "У таких питаннях, як територіальна незалежність і суверенітет, не можна робити будь-які реверанси – позиція повинна бути досить жорсткою й адекватною", - заявив тоді в ефірі українського телебачення глава служби безпеки України Олександр Турчинов. Він висловив думку, що перебування Чорноморського флоту Росії на українській території суперечить національним інтересам країни. "Я думаю, вони (російські моряки. - Ъ) нахабнітимуть настільки, наскільки ми дозволятимемо їм це робити", - сказав при цьому український чиновник.

Наприкінці минулого тижня про Чорноморський флот знову згадали. У п’ятницю спеціальна група українських спостерігачів вкотре так і не змогла потрапити на базу ЧФ РФ у Севастополі, щоб, зокрема, перевірити технічний стан причалів. Саме цей факт і підштовхнув Бориса Тарасюка до заяви про ЧФ.

Останній інцидент тим показовіший, що стався після чергового раунду двосторонніх російсько-українських консультацій з питання перебування і функціонування російського флоту в Криму. Посол Росії з особливих доручень Петро Добродєєв і його український колега Віктор Семенов зустрілися 6 квітня і протягом двох днів вели переговори за зачиненими дверима. За даними Ъ, Україна висунула Росії претензії з оплати орендних послуг. Так, Київ незадоволений тим, що об’єкти Чорноморського флоту росіяни здають у суборенду, що суперечить угоді 1997 року й українському законодавству. Крім того, мова йшла про тривалу передачу Україні коштів навігаційно-гідрографічного устаткування безпеки мореплавства на узбережжі Криму. Київ вкотре висловив і своє невдоволення порушенням законодавства України про охорону навколишнього середовища. Обговорювався інцидент із несанкціонованою висадкою російського десанту на мисі Опук біля Феодосії. Зважаючи на все, консультації завершилися провалом, адже саме після їхнього завершення Україна зайняла ще жорсткішу позицію, що й була озвучена паном Тарасюком.

Проте, на думку спостерігачів, справа не лише в порушеннях з боку Росії. Україна взяла чіткий курс на інтеграцію в євроатлантичні структури. Підтримка, яка надається Заходом Києву на шляху до НАТО і Євросоюзу, виглядає більш ніж переконливою. Очікується, що вже 21 квітня на самміті міністрів закордонних справ країн НАТО у Вільнюсі, у межах якого пройде і засідання ради Україна-НАТО, буде затверджено конкретний план дій з майбутнього приєднання Києва до Північноатлантичного альянсу. Як заявив днями голова МЗС Литви Антанас Валіоніс, за дорученням генерального секретаря НАТО він збирається запропонувати на самміті нову концепцію східної політики блоку, що полягатиме в "політиці відчинених дверей". "У Вільнюсі буде проголошено принцип: хто хоче вступити до НАТО, може це зробити", - заявив пан Валіоніс.

У Києві вирішили кувати залізо поки не згасло і задокументувати запрошення до альянсу. Щоб це сталося, необхідно позбутися російських військових баз. Поки мова йде про непродовження договору 1997 року. Але за необхідності Київ легко може ще більше посилити тон і заявити про негайний перегляд угоди. Саме на це натякнув учора Віктор Ющенко.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах