Головна
 

Lіberatіon: Незагойні рани Чорнобиля

26 квітня 2005, 13:34
0
8

"От уже 19 років у квітні ми згадуємо про Чорнобиль. Найбільша катастрофа в історії мирного атома продовжує викликати суперечки між прихильниками і противниками атомної енергетики", - пише Лора Нуала в статті "Незагойні рани Чорнобиля", опублікованій 26 квітня у французькому виданні "Lіberatіon".

Незавершені роботи. Українська АЕС була остаточно закрита у 2000 році. Через 19 років після катастрофи 26 квітня 1986 року ймовірність вибуху під реактором існує. Причина – скупчення небезпечної радіоактивної магми, що складається з тонн пилу і зараженої води. Нинішній саркофаг протікає і потребує зміцнення. У листопаді 2004 року три консорціуми запропонували свої технічні варіанти вирішення проблеми, відгукнувшись на заклик Європейського банку реконструкції і розвитку, який обіцяє 760 млн доларів за проведені роботи. Другий саркофаг буде побудований не раніше 2008 року.

Остаточний підсумок підбити неможливо. Прихильники атомної енергетики, які прагнуть занизити масштаби катастрофи, і її противники наводять іноді зовсім різні цифри. Десь посередині перебуває жахлива правда, але зібрати достовірні відомості дуже важко. Офіційна статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я – 32 загиблих і 2000 випадків захворювання на рак щитовидної залози в дітей (ця хвороба вважається єдиною, яка є прямим наслідком катастрофи). Ця статистика, як і раніше, не враховує від 600 до 800 тисяч "ліквідаторів" – людей, які приїхали з усіх куточків колишнього Радянського Союзу для участі в роботах з "дезактивації" об’єкта й прилеглих територій. 60 тисяч з них уже померло. Багато хто не отримав медичної допомоги. З роками кількість жертв зростає, оскільки, крім раку щитовидної залози, катастрофа привела до появи й інших захворювань – вродженого недорозвинення органів, катаракти, пороків серця... За прогнозами  Міжнародної федерації Червоного Хреста, пік ракових захворювань, викликаних Чорнобилем, припаде на 2006-2020 роки.

Заражені території. Вісім мільйонів осіб живуть на заражених територіях – в Україні, Білорусі і Росії. Через неспроможність евакуювати їх (переважно через брак коштів), влада дозволяє їм жити в регіонах, де радіація потрапила в харчовий ланцюжок (молоко, дичину, рибу). У Білорусі французькі фахівці розробляють так звані "реабілітаційні" програми: населення навчають зводити до мінімуму зараження харчових продуктів. На їхню думку, це єдина можливість знизити дози опромінення і зараження. Ця точка зору є злочинною, кажуть асоціації противників атомної енергетики, які вважають, що населення змушують жити зі смертельним і невидимим ворогом.

Хмара, яка пролетіла над Францією. З 2001 року проводиться розслідування, яке має встановити, чи вдалося атомній владі захистити населення від опадів радіоактивної хмари, яка пронеслася того часу над більшістю Європи. Французька асоціація людей із захворюваннями щитовидної залози і Незалежна пошуково-інформаційна комісія з радіоактивності, створена після аварії, виступають як цивільна сторона. Наприкінці березня двоє експертів передали судді Марі-Оділь Бартелле-Жеффруа доповідь, у якій атомній владі висувається категоричне обвинувачення: небезпека була недооцінена, жодних заходів безпеки вжито не було.

Полеміка триває. На думку Французького товариства за ядерну енергетику і багатьох лікарів, випадання радіоактивних опадів не мають ніякого відношення до причин росту ракових захворювань щитовидної залози, що спостерігається у Франції з 1996 року. Проводячи розслідування, суддя Марі-Оділь Бертелла-Жеффруа звернулася за експертизою вчених на Корсиці, щоб спробувати з’ясувати, чи дійсно існує причинно-наслідковий зв’язок між радіоактивною хмарою і збільшенням захворюваності на рак щитовидної залози серед корсиканського населення. Місцеві лікарі стверджують, що ця захворюваність на острові в три-п’ять разів є вищою, ніж на континенті.

Церемонії. Жалобні церемонії проходитимуть у Франції до 30 квітня. Але всі думають сьогодні про 20-ту річницю трагедії. "Мабуть, це буде остання можливість привернути увагу до катастрофи, - попереджає Євген Андріанов, науково-технічний радник посольства України у Франції. - Покоління, яке пам’ятає катастрофу, відходить. Нове покоління не знає і не хоче знати". Щоб зберегти пам’ять про катастрофу, Україна має намір відкрити недалеко від колишньої АЕС музей під відкритим небом.

Оригінал статті "Les plaіes de l"apres-Tchernobyl" доступний на сайті "Lіberatіon".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах