Головна
 

Коммерсантъ: Україна не забарилася

27 квітня 2005, 15:22
0
5

"Довго чекати націоналізації російських активів не довелося", - пишуть Марія Моліна, Олег Гавриш і Луїза Ігнатьєва у статті "Україна не забарилася", опублікованій 27 квітня в російському виданні "Коммерсантъ".

Пройшло трохи більше місяця після зустрічі президента України Віктора Ющенка з топ-менеджерами провідних корпорацій Росії, на якій він високо оцінив роль російського бізнесу в Україні і пообіцяв створити для нього гарний інвестиційний клімат. Однак дії, до яких вдалася влада України згодом, виявилися діаметрально протилежними заявам її президента. Учора господарський суд Києва прийняв рішення про повернення в держвласність контрольного пакета акцій Запорізького алюмінієвого комбінату (ЗАлК), що входить до групи СУАЛ. Одночасно голова фонду держмайна України (ФДМ) Валентина Семенюк заявила, що Україна має намір забрати 18% акцій "Укртатнафти", що належать компаніям, афільованим з "Татнефтью".

Комбінат забрали без попередження

Конфлікт навколо ЗАлКу розпочався під час його приватизації в лютому 2001 року, коли 68,01% акцій комбінату дісталися російському ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" (АВІ). За умовами аукціону покупці зобов’язувалися інвестувати $200 млн у реконструкцію підприємства. Однак відразу після продажу конкурент АВІ українська ВТФ КрАЗ, звернулася до судових інстанцій України з вимогою переглянути підсумки торгів. Після розгляду справи в Голосіївському суді Києва АВІ отримав розпорядження призупинити інвестиції в комбінат.

У 2004 році ВАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" виготовив 187 тис. т первинного алюмінію. Це єдиний виробник алюмінію в країні. 68,01% його акцій належить АВІ, ще 25% контролюється АВІ через дочірні структури. 95% АВІ викуплено групою СУАЛ.

Як розповідав Ъ 1 березня, Вищий арбітражний суд України визнав правомірність угоди ще у 2001 році, але до останнього часу одночасно продовжувала діяти судова заборона на інвестування в модернізацію алюмінієвого комбінату. Олександр Міхєєв, який представляє АВІ на ЗАлКу, повідомив Ъ, що у травні 2004 року акціонери неофіційно розпочали проводити реконструкцію підприємства. До березня обсяг вкладень складав $53,3 млн. Більше того, представники ФДМ недавно побували на комбінаті й упевнилися в тому, що модернізація підприємства проводиться.

Проте наприкінці лютого прокуратура Запорізької області України визнала, що акціонери ЗАлКу не виконали умови, на яких проходила приватизація підприємства. Голова ФДМ України Валентина Семенюк учора заявила журналістам, що вчора господарський суд Києва прийняв рішення про розірвання з АВІ договору купівлі-продажу пакета акцій ЗАлКу. За її словами, "є рішення щодо Запорізького алюмінієвого комбінату – повернути в держвласність". Вона відзначила, що "варто пройти необхідні юридичні тонкощі" і тоді пакет буде повернутий Україні, після чого, найімовірніше, ЗАлК перепродадуть українським підприємцям.

Заява голови ФДМ стала несподіванкою для представників АВІ і СУАЛу, які дізналися про неї від кореспондента Ъ. На думку Олександра Міхєєва, такий висновок суд не міг би зробити без запрошення відповідача. "Ми не були присутні на засіданні суду, більше того, нас ніхто туди не кликав", - заявив він учора Ъ. Представник АВІ на ЗАлКу назвав рішення незаконним. Проте він відзначив, що АВІ неспроможний боротися проти влади України, якщо та не має наміру керуватися засадами законності.

У групі СУАЛ, яка недавно завершила угоду з купівлі 95% акцій АВІ, Ъ повідомили, що алюмінієвий холдинг "є сумлінним покупцем" контрольного пакета ЗАлКУ. "З нашого боку були дотримані всі необхідні юридичні формальності", - каже Ъ глава департаменту зі зв’язків з громадськістю ВАТ "СУАЛ-Холдинг" Олексій Прохоров. Він заявив також, що в компанії "впевнені в правоті і міцності позиції наших партнерів в АВІ".

Єдиною зацікавленою в реприватизації ЗАлКу стороною поки залишається ВТФ КРаЗ, представники якого вчора були недоступні для коментарів. "Можна припустити, що за судовим рішенням стоять інтереси сторони, яка програла на приватизаційному конкурсі", - стверджує пан Прохоров. Він зауважив, що до цього часу судові інстанції під час розглядів щодо ЗАлКу тримали сторону АВІ. "Я впевнений, що так буде і цього разу", - каже представник СУАЛу. Проте, судячи із заяв пані Семенюк, влада України прийняла чітке рішення позбавити СУАЛ права управління українським алюмінієвим комбінатом.

В "Укртатнафті" стає менше татарського

Пані Семенюк також заявила, що Україна має намір забрати у власність держави 18% акцій "Укртатнафти" (Кременчуцького НПЗ), що належать компаніям AmRuz і Sea Group. Націоналізація пакета позбавить НК "Татнефть" контролю над діяльністю найбільшого НПЗ України.

43,054% "Укртатнафти" належать державі і передані до статутного фонду НАК "Нафтогаз України". 9,96% акцій належать Sea Group Іnternatіonal (США), 8,336% - компанії AmRuz Tradіng AG (Швейцарія), 8,6% - "Татнефти", 28% - мінімайну Татарії. Sea Group і AmRuz афільовані з "Татнефтью", яка у такий спосіб контролює близько 54,9% акцій "Укртатнафти". Кременчуцький НПЗ, який належить "Укртатнафті" і постачання нафти на який здійснює "Татнефть", виготовляє близько 31,3% нафтопродуктів в Україні.

Уперше питання про виключення Sea Group і AmRuz Tradіng зі складу акціонерів "Укртатнафти" було підняте у грудні 2001 року. Тоді господарський суд Києва тимчасово заборонив цим компаніям розпоряджатися акціями "Укртатнафти", оскільки минули останні терміни оплати їхніх векселів на суму $65,8 млн, які були внесені за 18,29% її акцій. Папери були заповнені 1 червня 1999 року, нотаріально завірені заднім числом (20 травня 1999 року), а перетнули кордон України 13 квітня 2000 року. Але у 2002 році апеляційна інстанція вищого господарського суду поновила закордонні компанії в правах акціонерів, незважаючи на те, що вони оплатили лише 4,5% суми угоди. Як з’ясувалося вчора, проблеми компаній на цьому не закінчилися.

"Ми звернулися з позовом в інтересах фонду держмайна про визнання недійсним пункту договору про створення "Укртатнафти" щодо визначення оплати акцій шляхом передачі цінних паперів на баланс компанії", - повідомило Ъ джерело в генпрокуратурі України. Полтавська прокуратура також подала позов до господарського суду Полтавської області про визнання недійсним рішення зборів акціонерів від 10 червня 1998 року про введення до складу акціонерів "Укртатнафти" Sea Group Іnternatіonal і AmRuz Tradіng.

Формально татарські власті заперечують афільованість цих компаній з "Татнефтью". Більше того, за словами джерела Ъ, влада України "підтримує чіткий намір татарської сторони домагатися від Sea Group і АмRuz повної оплати акцій "Укртатнафти"". Виявилося, що це не так.

Валентина Семенюк учора заявила Ъ: "Ми маємо намір обов’язково забрати ці акції, оскільки в іншому разі держава не зможе контролювати цей завод і використовувати його як інструмент впливу на ринок". Влада Татарії категорично проти такого розвитку подій. Джерело в оточенні першого віце-прем’єра уряду Татарії, голови наглядацької ради "Укртатнафти" Равіля Муратова назвало заяви українських чиновників про компанію "закликом до реприватизації в агресивній формі, що не має нічого спільного з діяльністю уряду України".

Відзначимо, що під час приватизації української держвласності багато російських компаній зіштовхувалися із судовими проблемами. Можна припустити, що наступним кандидатом на виліт стане "Русский алюминий", який володіє 30% акцій Миколаївського глиноземного заводу. Влада Харківської області 12 квітня заявила, що вимагатиме компенсації від "Русалу" за невиконання зобов’язань щодо будівництва алюмінієвого заводу під Харковом. Проте "Русал" уже заявив, що розпочне будівництва після узгодження питання постачань електроенергії з Росії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах