Головна
 

WSJ: Куди піде Україна – вперед чи назад?

5 травня 2005, 16:49
0
4

"Питання про розслідування діяльності колишнього уряду роз’єднує нинішню владну коаліцію в Україні", - пише журналіст американського видання "The Wall Street Journal" Алан Куллісон в опублікованому 4 травня матеріалі "Куди піде Україна – вперед чи назад?".

Через 4 місяці після приходу до влади на хвилі обіцянок зближення України із Заходом уряд Віктора Ющенка виявився роз’єднаним у питанні про те, наскільки глибоко варто копати минуле – і переглядати велику купу нібито шахрайських приватизаційних угод, які були зроблені за колишнього президента Леоніда Кучми.

Це питання роз’єднало кабінет міністрів пана Ющенка, нелегку коаліцію соціалістів, аграріїв і політиків, які підтримують бізнес. Минулої осені вони очолили народні протести, що привели цей уряд до влади. Невизначеність стосовно того, кому чим буде дозволено володіти у майбутньому, привела до різкого спаду інвестицій і загрожує сповільнити економіку України, яка торік  показала найвищі темпи росту в Європі.

Те, як пан Ющенко стане вирішувати цю проблему, може мати наслідки, що вийдуть далеко за межі цієї країни з територією, рівною території Франції, і з 48-мільйонним населенням, розташованою між Росією і Європою. Опозиціонери в прилеглих до України республіках колишнього Радянського Союзу уважно стежать за тим,  чи зуміє українська "помаранчева революція" стимулювати процвітання або ж вона зведеться до взаємних обвинувачень і до помсти.

Тривоги з приводу приватизації в Україні почасти були посилені досвідом Росії, де нападки уряду на нафтову компанію "ЮКОС" підірвали віру інвесторів і сповільнили економічний ріст. Побоюючись, що те саме може статися в Україні, пан Ющенко на минулому тижні віддав своєму кабінету міністрів розпорядження покласти край невизначеності щодо того, скільки саме компаній можуть бути націоналізовані, і на наступному тижні представити остаточний список приватизаційних угод, які можуть бути переглянуті урядом. "Нам потрібно завершити оцінку власності в найближчому майбутньому", - сказав він.

Дипломати й аналітики, однак, вважають, що ця робота може вимагати тривалішого часу, оскільки розбіжності є занадто глибокими. Раніше в цьому році прем’єр-міністр пана Ющенка, Юлія Тимошенко, сказала, що кількість компаній, з якими необхідно розібратися, може досягати 3000. Пан Ющенко їй заперечив і сказав, що ця кількість ближча до 30. "Від уряду виходить безліч суперечливих повідомлень, - сказав Гартмут Якоб, голова української філії інвестиційного банку "Ренесанс-Капітал". - Створюються всілякі невизначеності".

Хоча деякі справи вже перебувають у суді, пані Тимошенко сказала, що хотіла б, щоб було прийнято закон, де було б чітко прописано, як саме переглядатимуться приватизаційні угоди. Уряду, сказала вона в одному інтерв’ю газеті "The Wall Street Journal" минулого місяця, варто провести серію нових аукціонів, під час яких колишні власники, найімовірніше, просто підтвердять свої права власників щодо компаній після того, як внесуть "плату за те, що країна певний час тому віддала їм безкоштовно".

Метушня з приводу приватизації частково пояснюється тим фактом, що уряд відкопує пов’язані з корупцією скандали набагато більших масштабів, ніж будь-хто прогнозував. Протягом попередніх років значна частина потужності і власності країни опинилася в руках регіональних кланів, які підтримували пана Кучму, колишнього президента країни. Багато з приватизаційних угод, які нині переглядаються нині, мають відношення до цих кланів, що сьогодні розвалюються під тиском уряду, а в низці випадків – унаслідок арештів.

Пан Ющенко поки рішучо налаштований анулювати одну приватизаційну угоду: продаж найбільшого в країні сталеплавильного комбінату "Криворіжсталь" консорціуму бізнесменів, до складу якої входив Віктор Пінчук, зять президента Кучми. Пан Пінчук, який заявляє про те, що його переслідують у кримінальному порядку в стилі справи "ЮКОСу", з наміром конфіскувати його власність, звернувся зі скаргою до Європейського суду з питань прав людини.

Минулого місяця  країну залишив Рінат Ахметов, один з ділових партнерів пана Пінчука, після того, як поліція заарештувала його головного компаньйона за обвинуваченнями у вимаганні і замаху на вбивство. Українські агентства новин повідомили, що перед від’їздом пан Ахметов вилучив 53 млн дол. США готівкою зі своєї холдингової компанії "Систем Капітал Менеджмент", яка керує багатьма бізнесами у східних провінціях країни, поблизу промислового міста Донецьк. Пану Ахметову не було висунуто жодних обвинувачень. Представниця пана Ахметова зі зв’язків з громадськістю сказала, що його місцезнаходження їй невідоме.

Уряд також здригається від скандалів у Києві. У березні міністр транспорту оголосив, що безвісти зникли більше 300 млн дол. з позики, отриманої колишнім урядом від німецького банку Deutsche Bank. Передбачалося, що ці гроші підуть на фінансування будівництва залізничного моста через річку Дніпро в Києві. Міністр сказав, що міст буде добудований, але не уточнив, "на яких саме умовах".

Поліція заявила, що зникнення позики, можливо, стало причиною того, що в грудні минулого року застрелився попередній міністр транспорту. Слідчі розбираються з тим, чи не допомагав він трансферту цих грошей на потреби виборчої кампанії невдалого урядового кандидата в президенти, колишнього прем’єр-міністра Віктора Януковича. Пану Януковичу не висунуто обвинувачень у зв’язку з цією справою.

Тиск на уряд зростає також у зв’язку з різким стрибком інфляції після виборів, який викликав незадоволення споживачів і спричинив хвилю протестів у Києві. У даремній спробі виграти голоси торік пан Янукович перед голосуванням у листопаді подвоїв розміри пенсій. Ціни ростуть з кінця минулого року внаслідок перекачування грошей в економіку.

Уряд пана Ющенка відреагував на це ще більшим зростанням розмірів пенсій у нинішньому році. Намагаючись узяти під контроль інфляцію, пані Тимошенко розпорядилася, щоб нафтові компанії "заморозили" ціни на паливо і пально-мастильні матеріали. Коли вони стали цьому опиратися, вона обвинуватила дві великі іноземні нафтові компанії, російсько-британське спільне підприємство "ТНК-British Petroleum" і російську компанію ВАТ "Лукойл", у тому, що вони диктують ціни на місцевому ринку. Українські слідчі натякнули, що ці компанії можуть втратити свої нафтопереробні заводи, куплені у 1990-х роках на суперечливих приватизаційних аукціонах.

Нафтові компанії підкорилися тиску, однак "ТНК-British Petroleum" каже, що, можливо, перенесе свої операції кудись в інше місце, якщо контроль цін занадто сильно відіб’ється на прибутку. Один чиновник цієї компанії сказав, що в уряду до компаній спостерігається "вплив політики".

Поки російські інвестори, здається, більше за інших стривожені розмовами про націоналізацію в Україні. Росіяни є найбільшими інвесторами в Україні і тому можуть втратити більше за інших. Багато з них мали зв’язки з урядом або з кланами, які панували в українській економіці.

Ігор Юргенс, один з керівників Російського союзу промисловців і підприємців, сказав, що дуже багато російських інвесторів, великих і дрібних, збиралися інвестувати в Україну після помаранчевої революції. "Але висловлення Тимошенко їх налякали, і сьогодні вони думають двічі", - сказав він.

Ринок цінних паперів в Україні впав на 20% порівняно з піком у січні, але все ще залишається майже на 200% вищим, ніж до помаранчевої революції. Попит на сталь, головний експортний товар України, швидко зростає, підживлюючи величезний торговельний профіцит.

Уряд прогнозує цього року темпи росту економіки на рівні 8%, непогані після величезного стрибка у 12%, зафіксованого торік. Приплив грошей інвесторів на ринок цінних паперів України створив тиск на долар. На минулому тижні Національний банк України відмовився від інтервенції, і національна валюта, гривня, за один день зросла майже на 3%.

Але Андерс Аслунд, аналітик вашингтонського Центру Карнегі, сказав, що настрої можуть змінитися дуже швидко. "Члени уряду на цей момент ідуть у дуже різних напрямках, - сказав він. - З цим потрібно щось робити".

Оригінал статті "Wіll Ukraіne Move Forward or Back?" доступний на сайті "The Wall Street Journal" (за передплатою).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах