Головна
 

Кавказ-центр: "Кавказ UA"

13 травня 2005, 16:32
0
10

"Кавказ UA". Саме так називається нова книга учасника російсько-чеченських воєн Андрія Миронюка", - пише з України Д.Зелений, стаття якого опублікована на сайті чеченських повстанців "Кавказ-центр".

Першою був "Скіф", у той час як назва другої не потребує коментарів. "Кавказ UA", по-іншому – український Кавказ, сприймається неадекватно, у всякому разі, тими, хто вивчав нову історію за повідомленнями російських мас-медіа і вторинних у таких випадках – українських. У нас не кажуть "бандити", проте слова "чеченець", "іслам" і "Кавказ" майже завжди асоціюються з так званими "терористами", зруйнованим Грозним (Джохаром), "геноцидом корінного (!) російського населення (!)" й іншими подібними міфами російської колоніальної міфології.

Мало хто згадує поему свого геніального співвітчизника Тараса Шевченка з однойменною назвою – "Кавказ", ще менше замислюються над державотворчими правами тих, кого окупанти називають "бандитами". Але ж нам подібний піар надто знайомий – згадаємо вітчизняних націоналістів періоду другої світової – більшість українського населення до цього часу вірить у те, що "бандерівці" є похідним від зовсім неспівзвучного "банда", які протягом своєї, поза нашим сумнівом – героїчної історії (хто не знає, нагадаю – останній бій частин УПА з НКВС відбувся 1963 року) займалися хіба що терором проти тих "фахівців", які приїхали "піднімати", у широкому сенсі – "цивілізувати" відсталі західноукраїнські (білоруської і прибалтійські) землі.

Так з’явилися росіяни, на мову і звичаї яких західноукраїнські старожили плюють, згадуючи зачистки НКВС, "яструбків", масове виселення, соплі на шикарних ще австрійських гардинах, появу характерного для "фахівців" мату й інші досить примітні "культурні" наслідки, які відбулися, до речі (мова про масове виселення) практично одночасно з аналогічним чеченським.

У 39-му "визволителі" розстріляли мого діда і вислали в Казахстан родину. Упевнений, подібна історія кочує поколіннями багатьох молодих чеченців. Різниця між нами у здійсненні опору – для мене це слово, для чеченців – жива кров.

У нас дійсно багато спільного, у простих українців і таких самих чеченців. Не володіючи українською мовою, наші кавказькі брати навряд чи прочитають книги товариша Миронюка, але ще свіжі в пам’яті бійці УНСО, які захищали Грозний. Їх називали "найманцями", які захищали волю далекої кавказької землі. Тому ні для кого не є секретом наявність зв’язку, який постійно осуджується росіянами, між перманентно наростаючим чеченським рухом опору і його інформаційною підтримкою з боку тих же українських, білоруських і прибалтійських національних формувань.

У цьому і полягає сучасний АБН, колись організований Бандерою "антибільшовицький", а тепер – "антиросійський" (не проти росіян, а протиімперський) блок народів, плюс угро-фіни, а точніше їхні невгасимі залишки.

Традиції нашого співіснування, зокрема збройного, зовсім не нові і зараз достовірно відомий факт реально існуючого окремого чеченського батальйону, який захищав Карпати у складі Української повстанської армії. Тоді чеченці воювали за нашу свободу, тепер наша совість веде гірськими тропами не чужих новій естетиці, але усе ще в колючці чужої волі кавказьких гір.

На жаль, у нас відсутні повноцінні чеченські інформаційні центри, відмінні від офіційної, не завжди лояльної пропаганди, напевно чужих геополітичних інтересів. Шкіль обіцяв українізувати Кавказ-центр і досить вдало забув уже непотрібні йому як депутатові обіцянки. Його ідеї ніхто не підхопив, у той час як ідея не вмерла і чекає на свого творця. Проект літає у повітрі і вже зараз національно-орієнтовані ресурси подають досить збалансовану інформацію, поєднати яку, на жаль, поки не вдається нікому.

Ми усвідомлюємо і як ніхто розуміємо надзвичайну роль Чеченського Опору у справі розвалу "імперії зла", територія якої була рівно у 400 разів меншою 400 років тому. Так стверджує найвідоміший український історик Віктор Коваль, і в нас немає причин сумніватися.

Ми схильні до підтримки чеченського народу і співробітництва з борцями за волю і національну ідентичність, незалежно від їхньої національності, релігійних поглядів і соціального походження. Ми далекі від русофобії, яку провокують агенти "тюрми народів". Ми вище за ненависть і вболіваємо винятково за історичну справедливість. Оскільки так званий "тероризм" не є продовженням знищеного у 45-му історичного фашизму (9 травня, 2005, В. Путін).

Фашизм – це дії російських військ на Кавказі і наше спільне завдання протистояти йому в Джохарі, Мінську, Києві й інших осередках широкого антифашистського фронту. У гідри багато голів і рубати їх можна лише разом, згуртувавши свої десниці і вірою зміцнивши серця.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах