Головна
 

Коммерсантъ: "Ми погіршили умови для інвестора". Інтерв’ю Кінаха

17 травня 2005, 15:40
0
5

Перший віце-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах підбив перші підсумки роботи українського уряду в інтерв’ю російському виданню "Коммерсантъ", опублікованому 17 травня.

На минулому тижні уряд України підбив підсумки ста днів своєї роботи. Перший віце-прем’єр Анатолій Кінах в інтерв’ю кореспонденту Ъ Олегу Гавришу визнав, що деякі дії кабінету міністрів привели до погіршення інвестиційного клімату в країні і підірвали довіру бізнесу до нової влади.

- Пройшло сто днів роботи уряду. Які, на ваш погляд, найбільш важливі питання вдалося вирішити за цей час?

- Треба було одночасно вирішувати відразу кілька дуже важливих системних і стратегічних проблем. Перше – це формування вертикалі виконавчої влади, спираючись на очікування, вимоги людей. Влада повинна стати більш прозорою, більш відповідальною, більш професійною. Паралельно необхідно було вживати надзвичайних заходів у зв’язку з тим, що економіка, особливо у другій половині 2004 року, була під великим тиском популістських рішень, ручного управління, силових методів. І, безумовно, дуже серйозна проблема була з дефіцитом бюджету. Це складна обстановка, і вона ще дається взнаки. Але одним з найважливіших позитивних результатів уряду я вважаю той, який пов’язаний з недопущенням загострення і розбалансування макроекономічної стабільності. Якщо брати квітень, ми маємо зниження інфляційного показника. Інфляція за квітень – 0,7%, а сумарна за чотири місяці – 5,1%. Це те, що стосується споживчих цін. За чотири місяці поточного року реальні доходи населення України зросли майже на 29%.

Звичайно, є проблеми. Мене непокоїть те, що ми спостерігаємо певне зниження темпів росту ВВП України. За три місяці обсяг виробництва зріс на 7,1% стосовно перших кварталів минулого року. А за чотири місяці минулого року ріст склав 12,5%. Украй важливо, щоб на тлі найвищого рівня соціальних зобов’язань ми не допустили зниження темпів і якості росту української економіки. Стосовно цього мене особисто непокоїть ліквідація умов інвестиційної діяльності у вільних економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку, технологічних парків, по низці галузевих законів, пов’язаних з наукомісткою, технічно складною продукцією. Необхідно збалансувати кроки, пов’язані з боротьбою з інфляцією і з конкурентноздатністю нашої економіки. Різка ревальвація гривні серйозно зачепила конкурентноздатність українського експорту, особливо машинобудування. Реалізація заходів антикорупційної направленості не повинна погіршувати умови тих промисловців, підприємців, які працюють прозоро.

- Ви кажете, інфляція складає 5,1%, а президент України звернув увагу на те, що в країні високий рівень інфляції.

- Президент абсолютно правий. 5,1% - це досить високий рівень інфляції. Ми вичерпали половину запасу рівня інфляції на весь 2005 рік. За відкоректованими показниками, це на рівні 9,8%.

- Як зупинити інфляцію?

- Дуже важливо, щоб ріст соціальних виплат супроводжувався чіткими діями з насичення внутрішнього ринку необхідним обсягом якісних товарів і послуг. Щоб додаткова грошова маса негативно не вплинула на ріст цін. Тобто треба працювати над активізацією промислової підприємницької діяльності. Лише на основі валютних інтервенцій або методів, пов’язаних з ревальвацією гривні, серйозно знизити темп інфляції неможливо.

- Багато хто вважає, що різке підвищення курсу гривні було зроблено навмисно, щоб "завалити" підприємства Донецького і Луганського регіону. Це правда?

- Те, що курс гривні був занижений, відомо вже не перший рік. Різка ревальвація гривні, звичайно, негативно відбилася на конкурентноздатності низки галузей – у першу чергу, гірничо-металургійного комплексу і машинобудування. Не треба забувати, що мільйони не надто багатих громадян традиційно зберігали свої заощадження саме у валюті. Надалі такі речі повинні чітко узгоджуватися в межах загальної стратегії. Хоча загалом гривні необхідно мати тенденцію до посилення, тим більше що ми плануємо досить високий рівень результатів у поточному році як з огляду росту ВВП, так і загалом показників економіки. Однак застосування таких методів, як ревальвація, у боротьбі з політичними конкурентами є абсолютно неприпустимим.

Мене дуже непокоїть ситуація в Донецькій області. Вона допустила спад обсягу виробництва у 6%. Ми відпрацьовуватимемо цільові заходи, пов’язані з промисловістю й економікою Донецької області. Ми не хотіли б збільшувати те протистояння, ті страхи, ту недовіру людей, що склалися під час попередньої кампанії, підкріплюючи їх негативними соціально-економічними результатами.

- Президент доручив вам підготувати список підприємств, до яких у держави є претензії з приводу приватизації. Чи є такий список?

- У жодному разі не можна допустити, щоб в Україні почали черговий переділ власності за межами закону. Те, що ми робимо, - це розгляд проблемних результатів приватизації стратегічних підприємств. Ми діємо чітко в межах закону. Критерії досить чіткі: заниження вартості об’єктів у момент приватизації; невиконання інвестором своїх зобов’язань відповідно до договору купівлі-продажу, особливо коли мова йде про поновлення роботи підприємства за основним профілем; погіршення показників приватизованого стратегічного підприємства, особливо за ознак штучного банкрутства.

Мова не йде про тисячі підприємств, мова йде про кілька десятків. З тих підприємств, які можна назвати, - Миколаївський глиноземний завод. Щодо цього заводу ми дійшли думки, що інвестори виконують усі свої зобов’язання, крім одного, пов’язаного з будівництвом алюмінієвого підприємства на території Харківської області. Але там об’єктивна причина. Підприємство рентабельне, тільки якщо споживає електроенергію за диференційованим тарифом. Інвестор за узгодженням з урядом відкоригував цю умову, а інвестиції вклав у підвищення потужностей того ж МГЗ – з 1 млн т до 1,6 млн т глинозему щорічно. Аналогічна ситуація на "Рівнеазоті" - інвестори виконують свої зобов’язання. Водночас виникають серйозні питання щодо северодонецького "Азоту". Є проблеми з виконанням умов приватизації Чорноморського суднобудівного заводу.

- Недавно голова "Нафтогазу України" Олексій Івченко зробив заяву про те, що наполягатиме на реприватизації "Укртатнафти" і Лисичанського НПЗ...

- Я не поділяю таких заяв. Повинен діяти чіткий правовий механізм. Поки відповідна інстанція не прийняла рішення в межах чинних законодавств, у жодному разі не можна порушувати питання про те, що це підприємство приватизоване з порушенням закону. Це негативно впливає на довіру інвесторів, на конкурентноздатність цього підприємства. Ці заяви абсолютно неприпустимі, особливо коли мова йде про чиновників високого рангу незалежно від їхніх прізвищ. Те, що стосується суті, то як щодо Кременчуцького НПЗ, так і щодо Лисичанського НПЗ усе повинно вирішуватися в межах відповідних процедур у жорсткому правовому полі.

- Як ви ставитеся до того, що було прийняте рішення відкрити кордон для імпортного пального?  Чи не простіше було знизити податки для українських виробників?

- Мене непокоїть ситуація на ринку нафтопродуктів. Починаючи з лютого поточного року, на світових ринках спостерігається постійний ріст цін на нафту, а Україна на 80% переробляє імпортну нафту, у першу чергу ту, яка постачається з РФ. Тобто ми перебуваємо в дуже серйозній залежності від коливань кон’юнктури світового ринку на нафту. Украй важливо проводити більш гнучку акцизну політику, не допускаючи росту податкового навантаження на кінцевий продукт, особливо коли мова йде про процеси на світовому ринку, які від нас не залежать. Украй важливо не допускати прийняття таких рішень, як ріст транспортної складової, що ми, на жаль, зробили цього року. Звичайно, треба серйозно працювати в межах антимонопольного законодавства, законів України про контроль і регулювання цін, щоб не було монопольних змов, створення штучного дефіциту.

- Ваше ім’я асоціюється з підприємцями, які підтримали помаранчеву революцію, але частина з них устигла розчаруватися. Якими ви бачите першочергові заходи, що допомогли б подолати охолодження відносин між бізнесом і урядом?

- Я сам занепокоєний низкою рішень, зокрема пов’язаних з податковою системою. Не можна допускати, щоб ми на перших етапах діяльності нової влади повторювали дуже сумний досвід минулих років. Я вкрай занепокоєний тим, що ми погіршили умови для інвестора. Зокрема, у розпал фінансового року ввели податок на додану вартість на інвестиції в основні фонди. Одностороння зміна правил гри дуже негативно сприймається і тими інвесторами, які працюють, і тим більше тими, хто хотів би працювати.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах