Головна
 

РІА "Новости": Чи реабілітують бандерівців?

18 травня 2005, 10:23
0
6

"Якщо Ющенко хоче не лише перемогти на найближчих виборах, але й інтегрувати Україну в Європу, він не може йти у фарватері націоналістів", - пише заступник генерального директора російського Центру політичних технологій Олексій Макаркін у статті "Україна: Чи реабілітують бандерівців?", опублікованій 13 травня на сайті РІА "Новости".

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко вважає, що колишнім бійцям Української повстанської армії (УПА) можна надавати статус ветерана за умови, що буде вивчатися минуле кожного з них. Застереження Тимошенко зрозуміле – серед тих, хто воював у складі УПА, були особи, винні у скоєнні військових злочинів, деякі есесівці з горезвісної дивізії "Галичина". Тимошенко вважає, що "якщо людина захищала Україну, якщо вона воювала за Україну, то немає значення, як це відбувалося. Важливо, що ця людина служила Україні".

Заява Тимошенко свідчить про те, що новій українській владі доводиться виконувати зобов’язання перед своїми союзниками із заходу країни, де лідерам УПА вже давно ставляться пам’ятники. Нагадаємо, що до складу коаліції, яка прийшла до влади, входить кілька політичних партій і рухів, які тісно пов’язані з "рухівською" національною традицією. Для них офіційна реабілітація УПА є найважливішим завданням.

Водночас Ющенко і Тимошенко намагаються бути досить обережними. Адже їхнє завдання – домогтися більшості на парламентських виборах, що відбудуться в наступному році. А тут перед ними стоїть чимало проблем.

Перша з них – це неминуча боротьба за голоси виборців центральних областей країни, де на президентських виборах більшість отримав нинішній президент. Однак там виборці голосували за Ющенка – "народного заступника і чесного політика", а не за "Ющенка – шанувальника бандерівців". Крім того, Ющенко розраховує і на підтримку частини виборців південного сходу країни, який традиційно налвштований проросійськи. Якщо українська влада буде надто активно просуватися шляхом реабілітації УПА, у неї можуть виникнути електоральні складнощі.

Друга проблема полягає в тому, що навіть разом прихильники Ющенка і Тимошенко навряд чи можуть розраховувати на абсолютну більшість у Раді. Їм не обійтися без підтримки Народної партії спікера Ради Володимира Литвина, який уже надав Ющенку чималу підтримку під час торішньої політичної кризи. Однак для більшості прихильників Литвина прославляння УПА також є неприйнятним. Не випадково, що сам спікер, коментуючи заяву Тимошенко, заявив, що на цей момент надавати статус ветерана членам УПА не варто. На його думку, історики повинні продовжити вивчення діяльності УПА.

Третя проблема – ставлення до можливої реабілітації УПА сусідів України. Мова йде як про Росію, так і про Польщу. У Росії бандерівців однозначно вважають пособниками нацистів, які і після завершення війни вбивали радянських військових і тих українців, яких вони обвинувачували у "змові з Совєтами". Зрозуміло, що подібні кроки України зустрінуть різке неприйняття з боку не лише громадської думки, але й державних органів Росії. А в Польщі до цього часу пам’ятають, як діячі УПА насильно виселяли поляків з Волині в 1943 році, наслідком чого став спалах міжетнічних протиріч, що призвів до загибелі десятків тисяч людей. В одному з документів того часу сказано, що "націоналісти не розстрілюють поляків, а ріжуть їх ножами і рубають сокирами незалежно від статі і віку... польська поліція проводить каральні акції проти українців, причому не за страх, а за совість". Нагадаємо, що польська влада відіграла значну роль у приході до влади Ющенка, але зовсім не за тим, щоб прославлялися ті, хто жорстоко розправлявся з їхніми співвітчизниками.

Таким чином, якщо зобов’язання перед партнерами спонукають українську владу до визнання заслуг УПА перед Україною, то наявні реалії змушують її маневрувати для того, щоб мінімізувати політичні ризики. Так, реабілітація УПА, що очікувалася напередодні свята Перемоги, не відбулася, хоча останній командир цієї армії Василь Кук демонстративно відмовився приймати звання Героя України до ухвалення реабілітаційного рішення (92-літній Кук був заарештований у 50-ті роки, кілька років провів в ув’язненні, у військових злочинах не обвинувачувався – до речі, характерні вже самі плани вручення йому вищої нагороди країни). Унаслідок крайні націоналісти розкритикували Ющенка, засуджуючи його як за проведення свята "у радянських традиціях", так і за участь у московських святкуваннях.

Ющенко маневрує. Він заявляє, що бійці УПА дивилися на вільну Україну, як на свою надію, закликає нікого не судити, а "примиритися з нашою історією". Санкціонує прискорення роботи комісії фахівців, яка повинна дійти висновку з приводу ролі бандерівців в українській історії. І, водночас, не наважується порвати з антифашистською історичною традицією, визнаною на більшій частині України, а також міжнародним співтовариством. Нагадаємо, що європейці скоса дивляться на есесівські торжества в Естонії і Латвії, а державні діячі цих країн намагаються дистанціюватися від цих демонстративних акцій.

Якщо Ющенко хоче не лише перемогти на найближчих парламентських виборах, але й інтегрувати Україну в Європу, він не може йти у фарватері націоналістів. Мабуть, український президент спробує зберегти баланс інтересів, але часто така лінія не задовольняє жодну зі сторін.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах