Головна
 

Коммерсантъ: Україна показала своє бачення

23 травня 2005, 11:55
0
7

"Головний музичний приз Європи відвезли з Києва до Афін", - пише Альвіна Харченко у статті "Україна показала своє бачення", опублікованій 23 травня в російському виданні "Коммерсантъ".

У Києві завершився 50-й музичний конкурс "Євробачення". І хоча перемогла на ньому грецька співачка Елена Папарізу, країна-господарка ювілейного шоу не залишилася ображеною.

До суботи Україна була заражена "Євробаченням", як вірусом. Інфікованість була помітна всюди: у рекламних щитах конкурсу, якими було утикане все місто, привітальних роликах, що крутяться в метро (телевізори не лише на станціях, але й у вагонах метро – нововведення київської підземки), постійних святкових концертах по всьому Києву. Ажіотаж навколо ювілейного "Євробачення" був викликаний не лише страхом не осоромитися перед гістьми з-за кордону. Головним ідеологічним завданням київського конкурсу була демонстрація всьому світу змін, що відбулися в країні за останні три місяці. П’ятидесяте "Євробачення" повинно було стати ефектною піар-кампанією на підтримку політики держави, яка пережила помаранчеву революцію.

Бажаний статус частини Європи кияни намагалися підкреслити навіть занадто старанно. Рекламна кампанія "Євробачення" в Україні проходила під слоганом "Awakenіng", тобто "Пробудження". Для громадян країн ЄС і Швейцарії з травня до осені були скасовані в’їздні візи в Україну. У готелях гостей чекали буклети з розповіддю про Україну як про "давню європейську країну". Уродженка Львова Руслана Лижичко, яка після перемоги на "Євробаченні-2004" у Стамбулі стала національною героїнею й однією зі співведучих конкурсу, спілкувалася з боксером Володимиром Кличком і залом  англійською мовою, а президент Віктор Ющенко дякував наприкінці церемонії за "європейський вечір".

Для тих, хто і після цього не в’їхав у суть того, що відбувається, усе популярно пояснювалося гуртом "Ґринджоли", який представляв Україну у фіналі. Слова пісні, що стала гімном помаранчевої революції три місяці тому, вивчили всі мешканці наметів на майдані Незалежності. Але яке відношення до "Євробачення" і взагалі до музики має речівка з рефреном "Разом нас багато, нас не подолати" кількома мовами, не могли мені пояснити навіть самі кияни. Як пояснення того, як у фіналі опинилися "Ґринджоли", яких уночі після виступу зустрічали криками "Як літають мертві бджоли, так поють живі "Ґринджоли", висувалася версія з протекцією Віктора Ющенка: нібито президент перейнявся симпатією до революційної музичної спадщини. Український реп-маніфест, який дикувато виглядав на тлі інших пісеньок про любов і долю-розлучницю, можна було вибачити реакцією залу, який під час виступу гурту "Ґринджоли" хіба що на вухах не стояв.

Міф про політичну ангажованість конкурсу, який рік у рік підтримується навколо "Євробачення", винищити до кінця, мабуть, неможливо. Як сказав мені один з представників російської делегації: "Так хто ж дасть Росії перемогти? Добре хоч Наташа (Наталія Подольська, яка представляла Росію у фіналі. - Ъ) у фінал потрапила..." На його обличчі читалося неприховане задоволення: нарешті після багаторічних безславних поїздок на "Євробачення" програш можна списати на політику. Хоча при чому тут політика? Звичайно участь Росії на конкурсі відбувається за двома сценаріями: пісню, яку згодом не можна відтворити, виконують або відомі в нас музиканти ("Мумій Троль", Алсу, Алла Пугачова), або люди з іменами, які мало кому що говорять (Юлія Савичева або нинішня конкурсантка Наталія Подольська). Учасниця нескінченного інкубатора "Фабрика зірок" хоча й чесно напружувала на репетиціях голосові зв’язки, але зробити чудо і перетворити пісню Віктора Дробиша лише з одним удалим мелодійним ходом на хіт так і не змогла. Результат – традиційно далеке від топ-десятки місце російської композиції і невміння навіть гідно програвати: Яна Чурікова, яка повідомляла результати російського голосування, при словах "важко пророкувати підсумки конкурсу" виразно розставила руками в повітрі лапки.

Результати ювілейного "Євробачення", конкурсу, де змагаються не стільки виконавці, скільки пісні, виявили прогресуючу композиторську імпотенцію. З 24 представлених у фіналі треків піснями, тобто не просто накладеним на ритмічну основу набором звуків, а мелодіями з гармонійними ходами трохи складніше за тоніку-субдомінанту-домінанту-тоніку, можна було назвати хіба що балади "Angel" мальтійської співачки Кьяри і "The Sіlence That Remaіns" ізраїльтянки Ширі Маймон. Більшість країн-учасниць привезли до Києва уніфікований поп-продукт, зведений начебто на одному й тому самому комп’ютері, і змагалися довжиною ніг танцівниць та костюмами. (Розмаїтість убрань, до речі, не всім стала у нагоді. За чутками, причиною вильоту з півфіналу представниці Білорусії і протеже Філіппа Кіркорова Анжеліки Агурбаш стали тричі змінені за виступ убрання. На її тлі інші дівчата виглядали попелюшками – і, мабуть, таке амплуа глядачів надихнуло більше.) Два дуже симпатичних рокерських виступи норвежців Wіg Wam і швейцарського дівочого гурту Vanіlla Nіnja хоча і були серед фаворитів слухачів у залі, але телеглядачів не вразили.

Власне, головна нагорода грекині Елені Папарізу дісталася за найбільшу кількість скромно виражених достоїнств. Її пісня з пророчою назвою "My Number One" виявилася достатньо зрозумілою, достатньо енергійною, яка легко запам’ятовується, а головне – професійно і з драйвом виконаною. Пані Папарізу не забракло сил після кількох репетицій і фіналу запально станцювати ще й після одержання нагороди з рук президента Віктора Ющенка, а потім глибокої ночі дати прес-конференцію. Право провести наступне "Євробачення" у себе на батьківщині грецька красуня заслужила такою самою мірою, як і нагороду "За витривалість" особисто для себе.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах