Головна
 

The Economіst: Шоу Віктора і Юлії

Yтро.Ru, 17 червня 2005, 15:39
0
4

Про те, чого реально досяг новий уряд України через півроку після помаранчевої революції, пише британське видання "The Economіst" в опублікованій 16 червня статті "Шоу Віктора і Юлії".

Деякі речі тут змінилися незворотно. Багато українців кажуть, що після масових вуличних протестів у листопаді і грудні минулого року, кульмінацією яких стала перемога Віктора Ющенка на президентських виборах 26 грудня, вони стали набагато вільнішими. Критики нового уряду, на відміну від критиків старого, з радістю називають свої імена журналістам. Є й більш істотні зрушення: деякі підприємства виведені зі сфери тіньової економіки, що збільшило податкові і митні надходження і допомогло підняти розмір пенсій і зарплат працівникам бюджетних галузей. Але існує і певне розчарування, якого можна було уникнути.

Поряд із усією своєю риторикою про необхідність вигнання бандитів з уряду Віктор Ющенко дав кілька конкретних обіцянок. Одна з них полягала в перегляді результатів найбільш нечесних приватизаційних угод, реалізованих його попередником. Українські (і деякі російські) власники потенційних об’єктів для завдання ударів цілком передбачувано виступили проти. Набагато більший подив викликає невизначеність Ющенка і його прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, що схожа на змову. Кількість компаній, критерії їхнього добору і механізми реприватизації – усе це далеко не є зрозумілим. Уряд сподівався внести більшу чіткість для інвесторів на цьому тижні, на зустрічі Всесвітнього економічного форуму в Києві, однак відчуття некомпетентності продовжує зберігатися.

Ще одною нагальною потребою було зниження занепокоєння з приводу президентства Ющенка на півдні і сході України, де переважна більшість виборців підтримала його супротивника Віктора Януковича. Прихильники Януковича все ще не можуть зібратися із силами після споглядання народних мас у помаранчевих квітах на засніжених вулицях Києва. Однак, принаймні  в Донецьку, обурення стосовно Ющенка зберігається.

Сумніви жителів східних областей підсилилися у зв’язку з арештом у квітні Бориса Колесникова за нібито насильницьке захоплення універсального магазину в Донецьку. Колесников є союзником Януковича і Ріната Ахметова, найбагатшої людини України, яка володіє разом з іншими бізнесменами великим сталеливарним підприємством, що може стати об’єктом реприватизації. Ніхто не вважає Колесникова безгрішним, однак його арешт там розглядається як демонстрація сили перед східними олігархами. У російськомовному Донецьку розмови Ющенка про необхідність очистити державу виглядають як лицемірство. Коли одного донецького бізнесмена запитали, чи є корумпованим новий режим, він відповів: "Поки ні, але незабаром буде".

Є й інші помилки, особливо в економічній політиці. "Вони закручують гайки", - так прокоментував ситуацію західний дипломат, який працює у Києві. Найбільш кричущий випадок – коли Тимошенко, грізна революціонерка, але досить необачний прем’єр-міністр, ввела обмеження цін на паливо, заявивши при цьому про антиукраїнську змову російських енергосировинних компаній. Природно, такі заходи привели до нестачі палива. Втручання Ющенка з метою скасування цінових обмежень викликало непередбачене ускладнення; ходили чутки про те, що президент пропонував своєму прем’єр-міністру подати у відставку. Ще одна помилка полягала в нездатності вжити заходів, необхідних для входження України до Світової організації торгівлі.

На думку багатьох, найважливіша мета Ющенка – вступ України до Європейського союзу – сьогодні перебуває в небезпеці у зв’язку з недавніми референдумами у Франції і Нідерландах. Однак таке скептичне бачення стало наслідком зайво оптимістичних початкових очікувань. З яким би ентузіазмом Захід не вітав Ющенка, членство України в ЄС є справою віддаленої перспективи. Тим часом, відносини України з Росією зберігають коректність, однак вони є досить делікатними. Необхідністю збереження коректності пояснюється і те, чому причина отруєння Ющенка під час передвиборної кампанії, яке підірвало його здоров’я і залишило глибокі шрами, усе ще публічно не названа: багато хто в Києві вважає, що тут не обійшлося без участі росіян. Розкриттю ще однієї сумнозвісної таємниці – вбивства у 2000 році журналіста Георгія Гонгадзе – перешкодили смерті ключових свідків, які так недоречно сталися.

Революції можуть змінювати уряди, але вони нездатні миттєво змінити країну. І не слід обвинувачувати Ющенка в деяких найбільш серйозних проблемах України. Найбільшою з цих проблем, як і в більшості колишніх радянських країн, є корупція. Деякі бізнесмени кажуть, що обстановка поліпшується, але залишається плутанина. "Півроку тому я знав кому, коли, скільки давати, - каже один росіянин, який приїхав у Донецьк, - а зараз я не знаю". Петро Олійник, новий голова Львівської області, каже, що з 3000 співробітників місцевих податкових органів 200 осіб було звільнено. Однак чистки привели до несподіваних наслідків: кажуть, що після революції розміри хабарів зросли через надбавку за ризик, яку ввели чиновники середньої ланки, що не виправилися. "Ми можемо скласти цілу книгу анекдотів про податки", - каже бізнесмен зі Львова Ярослав Рущишин, який підтримує Ющенка. Прекрасне місто Львів занепадає. У міру того, як сповільнюється економічний ріст України, усе більше молоді із сільської місцевості їде за кордон, воліючи працювати там нелегально, ніж заробляти гроші вдома.

Частково розчарування, що виникло за короткий термін правління Ющенка, можна віднести до завищених очікувань після драми минулого року, частково воно може бути пояснене потребами революції. Учасникам альянсу, який привів Ющенка на президентське крісло, треба було повертати борги у вигляді державних посад. Унаслідок виникли протиріччя і розколи як ідеологічного характеру (між економічними лібералами і соціалістами, представник яких керує фондом державної власності), так і особистісні. Однією з прихованих інтриг, яка призвела до напруженості у стосунках Ющенка і Тимошенко, стало суперництво Тимошенко з Петром Порошенком, бізнесменом і політиком, який хотів стати прем’єр-міністром, але замість цього очолив раду національної безпеки й оборони.

Парламентські вибори, заплановані на березень наступного року, викликають посилення популістських тенденцій. Відповідно до реформи, що була затверджена в грудні минулого року, частина владних повноважень повинна перейти від президента до парламенту і прем’єр-міністра, однак така зміна може ще не відбутися. Чи зможе після парламентських виборів президент і – якщо вона залишиться в прем’єрському кріслі – Тимошенко завчити уроки зі своїх помилок і відстояти завоювання помаранчевої революції? Обидва вони зберігають свою популярність. А українці навчилися бути терплячими. Однак Ющенко повинен діяти більш жорстко і непохитно, якщо він хоче ліквідувати застарілу патологію української політики, яка надто непокоїть.

Оригінал статті "The Vіktor and Yulіa show" доступний на сайті "The Economіst".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах