Головна
 

НГ: Українська влада і російські олігархи ведуть війну за телеканали

21 червня 2005, 16:17
0
7

"Українська влада і російські олігархи ведуть війну за телеканали, що належать оточенню Леоніда Кучми", - пишуть Тетяна Івженко й Анатолій Гордієнко, журналісти російського видання "Независимая газета".

Два найбільш впливові і рейтингові українські телеканали можуть найближчим часом перейти до рук російських власників. Цю новину в Києві обговорюють кулуарно. Офіційного підтвердження або спростування інформації про підготовку продажу акцій центральних українських каналів "Інтер" і "Студія "1+1" немає. Але українські ЗМІ називають одним з найбільш імовірних покупців співвласника великої російської гірничо-металургійної групи "Евразхолдинг" Олександра Абрамова. Його ж, до речі, називають серед претендентів на купівлю комбінату "Криворіжсталь", який новий український уряд намагається відібрати в зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука.

Додаткової інтриги угоді, яка ще не відбулася, надає та обставина, що раніше обидва канали контролювалися людьми з найближчого оточення Леоніда Кучми, які входили до складу керівництва Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – СДПУ(о). Після приходу нової влади боротьба за "телетрофеї" проводилася таємно і вкрай жорстко. Причому, за чутками, сутичка між "помаранчевими бізнесменами" і російськими олігархами на цьому фронті не завершена.

Власник найбільшого українського телеканалу раптово важко занедужав

Інформація про продаж телеканалу "Інтер" з’явилася в пресі одночасно з повідомленням про раптову хворобу власника контрольного пакета акцій, депутата Верховної Ради Ігоря Плужникова. У перших числах червня він був госпіталізований до однієї з німецьких клінік з діагнозом "токсичний гепатит". З того часу власник "Інтеру" є недієздатним, він, за даними відкритих джерел, перебуває в стані коми третього ступеня. Це, як пояснюють медики, означає, що Ігор Плужников балансує на межі життя і смерті.

Родина депутата не коментує ситуацію. "Вони бояться. Усі зараз бояться. Адже смертельна хвороба, яка зненацька далася взнаки, дуже дивно збіглася з провалом перших переговорів про продаж телеканалу", - сказав "НГ" високопосадовий співробітник "Інтеру". Його думку поділяє і багато депутатів Верховної Ради. Щоправда, лише колишній керівник штабу Віктора Януковича, депутат Тарас Чорновіл ризикнув публічно припустити наявність зв’язку між початком переговорів про продаж телеканалу і хворобою його власника. Він нагадав, що в Україні це вже не перший випадок небезпечної хвороби відомого політика, яка виявляється "у дуже сприятливий момент".

"Я не хочу нікого особисто підозрювати, але зовсім недавно до мене дійшла інформація, що телеканал "Інтер" хотів купити Петро Порошенко (секретар Ради нацбезпеки й оборони України, кум президента Ющенка. - "НГ"). І раптом – токсичний гепатит у фактичного власника. А гепатит і панкреатит – це сумно відомі хвороби, які можуть загрожувати життю людини внаслідок дії деяких хімічних елементів", - заявив Тарас Чорновіл.

Соратникам Леоніда Кучми загрожує смертельна небезпека

Цікаво, що один з лідерів партії СДПУ(о), колишній голова адміністрації президента Віктор Медведчук стверджує, що йому нічого не відомо про підготовку до продажу "Інтеру", оскільки Плужников не в змозі розповісти, що відбувається. Хоча українські експерти впевнені, що переговори на цю тему не могли проходити без участі Медведчука. Саме він, за словами українських експертів, був реальним власником "Інтеру", а Плужников виступав у ролі формального прикриття. Але лідер СДПУ(о) наполягає: "Мені про це нічого не відомо, про продані або передані акції, тим більше – Петру Порошенку. Я такою інформацією не володію. Ті, з ким я розмовляв на цю тему і хто мав бути обізнаним у подібних питаннях, повністю це спростовують".

"Медведчуку зараз може загрожувати серйозна небезпека, тому він намагається дистанціюватися, - пояснив "НГ" співробітник телеканалу. - Порошенко став наполягати на продажі йому "Інтеру" відразу після перемоги Ющенка. Звичайно, переговори вів не він особисто, а довірені особи. До початку літа цей залаштунковий діалог перейшов у стадію диктату і відкритого тиску з боку представників нової влади". Хворобу Плужникова можна сприймати як форму "останнього попередження" лідерам колись всесильної СДПУ(о).

Цікаво, що за збігом обставин саме в цей момент стало відомо про зміну менеджменту на другому за популярністю центральному телеканалі "Студія "1+1", яким раніше неофіційно керували представники СДПУ(о). За даними українських ЗМІ, за кадровими перестановками приховується бажання формальних власників "Студії "1+1" продати свої пакети акцій. Нібито мова йде про 40% акцій, що належать бізнесмену Борису Фуксману, який мешкає у Німеччині, й українському бізнесмену, почесному президенту телеканалу, а також гендиректору російського каналу "СТС" Олександру Роднянському (ще 60% акцій належать американцю Рональду Лаудеру). Українська газета "Сегодня" оприлюднила інформацію про те, що сума угоди з продажу акцій Роднянського і Фуксмана становитиме близько 100 млн. дол., на роль покупця претендує українська бізнес-група "Приват" олігарха Ігоря Коломойського. За інформацією з інших джерел, Коломойський виступає лише посередником у цій угоді, а покупцем стане якась російська бізнес-група. Проте інформація про продаж акцій "Студії "1+1" тримається в таємниці.

В Україні не знають, кому насправді належать центральні телеканали

Заступник голови Нацради України з телебачення і радіомовлення Ігор Курус нещодавно підтвердив українським ЗМІ, що угода з продажу  телеканалу готується. Він додав: "Люди, які ведуть переговори з іноземними інвесторами про продаж частини акцій, повинні були отримати в Нацради дозвіл". За словами Куруса, іноземні покупці теж повинні будуть одержати в представників держави дозвіл на угоду, оскільки українське законодавство передбачає санкцію Нацради на іноземне інвестування теле- і радіомовлення. На сьогодні всі переговори проводяться неформально, оскільки жодна  зацікавлена сторона до Нацради офіційно не зверталася.

Член ради директорів і керівник інформаційно-аналітичної служби "Інтеру" Олексій Мустафін відмовився коментувати ситуацію, припустивши, що мова йде про журналістські вигадки. Учора він сказав "НГ": "Я можу з упевненістю казати лише про те, що на сьогодні структура власності телеканалу "Інтер" не змінилася". До речі, офіційна інформація про структуру власності українських телеканалів виявилася вкрай закритою. Усі офіційні особи, які теоретично повинні мати подібну інформацію, у розмові з кореспондентом "НГ" посилалися на те, що в українському законодавстві немає терміна "власник" щодо ЗМІ, а використовується лише термін "засновник", що не є тим самим.

За неофіційними даними, розтиражованими українськими ЗМІ, 71% акцій "Інтеру" належить Ігорю Плужникову, 29% - російському телеканалу ГРТ. Хоча співробітники "Інтеру" стверджують, що контроль ГРТ є набагато ширшим за рахунок низки акцій дочірніх (виробничих і рекламних) компаній, створених при "Інтері", які належать російській стороні. При цьому серед співзасновників телеканалу до цього часу згадуються Фонд держмайна України, а також Українська асоціація економічного співробітництва і розвитку "Діловий світ" і Міжнародний фонд святкування 200-річчя О.С. Пушкіна. Деякі джерела стверджують, що всі три організації володіють пакетами акцій "Інтеру". Проте в українських офіційних джерелах не вдалося знайти координати ні "Ділового світу", ні цінителів Пушкіна. А у Фонді держмайна не найшлося людини, яка була б поінформована у цьому питанні.

Телеканалами зацікавилася Юлія Тимошенко

В українському навколотелевізійному середовищі обговорюються чутки про те, що саме вплив російських партнерів дозволив Плужникову відмовитися від продажу формально належних йому акцій. Однак після цього на сцену вийшов ще один претендент на купівлю "Інтеру" – Олександр Абрамов. Телевізійники стверджують, що російський бізнесмен зміг легко усунути українського конкурента. По-перше, на його боці грає ГРТ, що опосередковано означає підтримку офіційної Москви. По-друге, стверджують телевізійники, в Абрамова накопичилися серйозні козирі, які компрометують Порошенка, і тому останній змушений був відступити.

Олександр Абрамов, незважаючи на публікації ЗМІ, не коментує ситуацію. Однак директор зі зв’язків з громадськістю "Євразхолдингу" Олександр Карлашов заявив "НГ": "Євразхолдинг" як гірничо-металургійна група не має ніякого відношення до анонсованої в українських ЗМІ можливої угоди щодо телеканалу "Інтер". При цьому він додав, що не може коментувати приватні інвестиції акціонерів "Євразхолдингу", у такий спосіб не виключивши можливість участі Абрамова в купівлі українського телеканалу. Цю інформацію підтвердив "НГ" на умовах анонімності і високопосадовий співробітник "Інтеру", який сказав: "Ім’я лише одного російського бізнесмена, Олександра Абрамова, який претендує на купівлю українського телеканалу, згадується не випадково. Хоча сам "Євразхолдинг" до цього, наскільки я можу судити, справді відношення не має. Можу сказати, що вже приблизно названо навіть суму угоди – близько 300 мільйонів доларів".

Минулими вихідними історія з продажем двох найбільших українських телеканалів отримала несподіваний розвиток. Керівник Служби безпеки України, найближчий соратник Юлії Тимошенко Олександр Турчинов заявив про намір розслідувати ситуацію з хворобою власника "Інтеру" Ігоря Плужникова. "У Німеччині досвідчені лікарі. Якщо вони нададуть інформацію, що стан Плужникова є наслідком отруєння, скажімо так, нетипового, то ми порушимо кримінальну справу", - сказав Турчинов. Українські експерти витлумачили цю заяву як наміри Юлії Тимошенко втрутитися в ситуацію з продажем найбільших телеканалів.

З одного боку, Тимошенко не зацікавлена в розширенні російського впливу на український інформаційний простір. Напередодні парламентських виборів українська влада, навпаки, намагається підсилити свої позиції на телебаченні. З іншого боку, не виключено, що ситуація з "Інтером", у якій замішаний давній противник і політичний конкурент Юлії Тимошенко Петро Порошенко, дозволить прем’єру поставити крапку в суперництві за доступ до президента Ющенка. Саме ці дві обставини після підключення до справи Служби безпеки можуть перешкодити продажу українських телеканалів російським бізнесменам. 

                                                                                   Київ-Москва

"Євразхолдинг"

"Євразхолдинг" є найбільшим учасником російського ринку чорної металургії. У 2004 р. загальний обсяг виплавки сталі на підприємствах компанії склав 13,7 млн. тонн. Компанія утворена в лютому 1992 р. групою науковців (переважно випускників Московського фізико-технічного інституту), яку очолив Олександр Абрамов. Пізніше до команди Абрамова ввійшли професійні керівники, які мають великий досвід роботи у виробничих і фінансових структурах російської економіки.

На сьогоднішній день "Євразхолдинг" – інтегрована гірничо-металургійна промислова група, що поєднує російських виробників продукції чорної металургії, а також низку гірничорудних, вугільних, транспортних підприємств і торговельних компаній, що входять у єдиний технологічний ланцюжок від видобутку сировини до продажу готової продукції.

Одноосібним виконавчим органом ключових металургійних активів групи (ВАТ "НТМК", ВАТ "ЗСМК" і ВАТ "НКМК", а також ВАТ "Находкінський морський торговельний порт") є керуюча компанія ТОВ "Євразхолдинг". Основне завдання ТОВ "Євразхолдинг" – визначення стратегії розвитку і здійснення оперативного керівництва зазначеними підприємствами.

У "Євразхолдингу" заявляють, що пріоритетний (профільний) напрямок діяльності групи – консолідація підприємств чорної металургії і розвиток металургійного комплексу. Інші види діяльності й активи, що згадуються в ЗМІ щодо "Євразхолдингу", а саме: проект будівництва ЦБК у Красноярському краї; ЗАТ "Дальінвестгруп"; ВАТ "Находкінська база активного морського рибальства" (БАМР), "Іркутськкабель", "Кірскабель", Воронезький алюмінієвий завод і т.п., а також медіаактиви не мають до діяльності групи "Євразхолдинг" і компанії ТОВ "Євразхолдинг" ніякого відношення. Відповідно до заяви прес-служби компанії, ці види бізнесу є приватними інвестиціями співвласників/акціонерів/менеджерів підприємств групи "Євразхолдинг".

Телеканал "Інтер"

Телеканал "Інтер" в українському ефірі з 1996 року (міжнародний супутниковий телеканал "Інтер+" розпочав мовлення в січні 2003 р.), "Студія "1+1" була заснована в 1994 р. Увесь цей час обидва канали є лідерами українського телебачення. Рейтинги "Інтеру" є вищими за рахунок ретрансляції програм ГРТ. За даними компанії "AGB-Ukrаіne", сьогодні на частку двох провідних каналів припадає близько 80% сукупного обороту ринку загальнонаціональної телереклами. За оцінками компанії "Моніторинг телебачення України", місткість українського рекламного ринку складає близько 600 млн. дол., більше 70% припадає на телебачення.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах