Головна
 

Herіtage Foundatіon: Україні саме час переглянути свою економічну політику

19 липня 2005, 10:52
0
5

"З моменту приходу Ющенка до влади економічна політика України пішла в невірному напрямку", - пише Аріель Коен у статті "Україні саме час переглянути свою економічну політику", опублікованій 14 липня американським фондом "Herіtage Foundatіon".

Україна має важливе значення з погляду геостратегічних пріоритетів США у Східній Європі. На думку багатьох американських політиків та експертів, інтеграція України у світову економіку, і особливо її приєднання до Євросоюзу, приведе до зміни геополітичного балансу у Східній Європі, і, можливо, зумовить позитивні зміни в інших пострадянських державах. Але найголовніше, що від цього виграє народ України. Таким чином, з погляду зовнішньої політики США, питання про те, якими будуть результати українських реформ, є досить актуальним.

Із самого початку подій, що привели до помаранчевої революції у Києві, уряд США підтримує Віктора Ющенка, який у січні 2005 року обійняв посаду президента України, і його політичних союзників. Адміністрація Буша вже витратила більше 60 мільйонів доларів на цілі, пов’язані з переходом України до демократії. Крім того, така сама сума передбачена в додаткових бюджетних асигнуваннях на 2005 фінансовий рік. Однак з моменту приходу Ющенка до влади економічна політика України пішла в невірному напрямку. Причини цього такі:

  • відсутність концепції розвитку ринкової економіки у вищих ешелонах влади;
  • розвал механізму прийняття рішень в економічній сфері;
  • неадекватність судової системи, корумпованість і неефективність державного апарату;
  • постійне порушення прав власності і надмірно ускладнене податкове законодавство, яке, до того ж, застосовується довільно;
  • антиринковий і протекціоністський курс прем’єр-міністра Юлії Тимошенко;
  • недостатня інтеграція країни у світову економіку через небажання парламенту приймати відповідні закони.

Невідповідність між деклараціями президента Ющенка на підтримку ринкової економіки і непослідовними діями його кабінету, який має централизаторські інстинкти, приводить до того, що економічна політика в країні має статистичний і популістський характер. Показники цього року не можна порівняти з економічними досягненнями 2004 року: тоді, серед іншого, країна могла похвалитися ростом валового внутрішнього продукту (ВВП) на 12% і збільшенням біржових котирувань на 200 із гаком відсотків.

Непереконливі результати

З початку 2005 року спостерігається зниження основних показників економічного розвитку України, що ставить під загрозу майбутнє адміністрації Ющенка.

Макроекономічні показники: Наслідки популістського курсу проявилися негайно. За перші чотири місяці 2005 року темпи росту ВВП (у середньорічному обрахунку) знизилися до 5%, а інфляція, навпаки, досягла 15%. Обсяг будівництва істотно скоротився – у першому кварталі 2005 року порівняно з аналогічним періодом минулого року падіння склало 5,9%. У металургії за перший квартал обсяг виробництва скоротився на 3,9 %. Це пов’язано з ростом собівартості продукції, насамперед через підвищення цін на енергоносії.

Приватизація: Нова влада обіцяла переглянути підсумки приватизації: це рішення спровокувало тривалу дискусію про те, які підприємства варто приватизувати наново, і якою має бути ця процедура. Уряд розробив досить широко сформульований законопроект, прийняття якого здатне багато в чому перекреслити результати приватизації в Україні. Унаслідок цього права власників тисяч підприємств опинилися під загрозою.

Новий уряд так і не реалізував свій план (що викликав неоднозначну реакцію) з ренаціоналізації, а потім і реприватизації "Криворіжсталі" – найбільшого в країні металургійного комбінату. Приватизація цього гігантського заводу свого часу стала яскравим прикладом корупції і кумівства: він був проданий за 10% ринкової вартості консорціуму, до якого ввійшли зять президента Кучми і найближчі союзники тодішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича.

Крім того, президент Ющенко призначив головою Фонду державного майна Валентину Семенюк – члена Соціалістичної партії, яка публічно виступала проти приватизації як такої.

Бюджет й оподатковування: У першому кварталі 2005 року консолідований бюджет України мав профіцит у розмірі 3,85% ВВП. Доходи бюджету збільшилися на 31%, а витрати – на 23%. Однак питання в тому, чи вдасться уряду зібрати достатньо доходів, щоб профінансувати погашення боргів і соціальні виплати, зокрема ті, які Ющенко обіцяв збільшити під час передвиборчої кампанії. Серед цих обіцянок – збільшення виплат при народженні дитини і допомога з інвалідності, а також підвищення пенсій і мінімальної зарплати на 42% вже в першому кварталі 2005 року.

У березні Верховна Рада (український парламент) схвалила поправки до бюджету 2005 року, що передбачають бюджетний дефіцит у розмірі 1,86% ВВП. У бюджеті було враховано значне підвищення пенсій і мінімальної зарплати, однак він ґрунтується на надто оптимістичних оцінках обсягу надходжень до державної скарбниці. Проте насправді уряд з усієї сили намагається вишукати нові джерела доходів. Податкові пільги були скасовані, причому найбільш поспішним і некомпетентним чином. Це змусило десятки тисяч дрібних підприємців закрити свої фірми або піти в тінь – на чорний ринок.

Політичне протиріччя: Уряд не в змозі виробити єдиної позиції. Перший віце-прем’єр Анатолій Кінах виступає в ролі одного з найбільш активних критиків політики прем’єр-міністра. Він публічно засуджує введення регульованих цін і дисбаланс між економічною і соціальною політикою, відбиттям якого став державний бюджет 2005 року.

Інфляція і ціни: В Україні спостерігається найвищий рівень інфляції у всій Співдружності незалежних держав. Із січня по квітень вона збільшилася з 13,3 до 14,7% у перерахуванні на рік. За даними Держкомстату України, середній рівень інфляції за січень-травень 2005 року склав 14%: для порівняння – за аналогічний період минулого року цей показник дорівнював 7,2%.

Відмова від жорсткої фінансової політики і знецінювання заощаджень сприяють росту споживання, а це, у свою чергу, призводить до підвищення цін на продукти харчування, зокрема на м’ясо. На це уряд відреагував запровадженням контролю за цінами на продукти. Крім того, прем’єр-міністр Тимошенко розпорядилася, щоб у кожному регіоні була розроблена, представлена керівництву і реалізована програма зі збільшення виробництва м’яса – такі заходи дуже нагадують централізоване планування за радянських часів.

Крім того, Україна відчуває брак нафти: деякі обвинувачують російський уряд у тому, що він блокує постачання цієї сировини до сусідньої країни. Однак на обсяги російських постачань вплинуло збільшення світових цін на нафту.

Уведення в Україні регулювання нафтових цін – державним нафтовим компаніям запропоновано відпускати бензин за цінами, нижчими за ринкові, – привело до катастрофічних наслідків, зокрема до виникнення гігантських черг біля бензоколонок. Поки контроль над цінами залишався чинним, заправитися можна було лише на бензоколонках, що належать російським фірмам. 18 травня президент Ющенко підписав прийнятий парламентом закон, покликаний полегшити паливну кризу за рахунок скасування мита і податків на ввезене паливо.

Це також дозволить скоротити залежність України від російських постачань енергоносіїв: скасування мита на імпортне паливо дає Україні можливість купувати нафту в інших експортерів – наприклад, у Казахстані, Ірані й Іраку - за вищими цінах, не завдаючи при цьому збитку гаманцю споживачів. Після візиту в Азербайджан міністр закордонних справ Борис Тарасюк оголосив про готовність України закуповувати паливо в цій країні. Це повністю відповідає заявам президента про необхідність диверсифікованості нафтових постачань і прагненню отримувати цю сировину з трьох-чотирьох джерел, а саме з Росії, Казахстану, Азербайджану і Лівії.

Торгівля: У першому кварталі цього року український експорт порівняно з аналогічним періодом 2004 року збільшився на 16,8%, а імпорт – на 18,5%. Ріст експорту відбувся переважно за рахунок металургійної продукції. Однак надалі зовнішньоторговельний баланс країни, найімовірніше, буде негативним – через підвищення курсу гривні (національної валюти) і дешевизни імпорту.

Монетарна політика: Завдяки великим обсягам експорту і припливу іноземної валюти в країну в квітні відбулося підвищення курсу гривні. Національний банк України зробив крок убік лібералізації валютного ринку, скасувавши нормативний акт про обов’язковий продаж на біржі 50% валютних надходжень від експорту. Цей захід можна лише вітати, однак в інших сферах економічної політики країна має зробити ще дуже багато.

Реформи у сфері бізнесу: Зважаючи на все, уряд не має чіткої законодавчої, нормативної й адміністративної стратегії розробки, прийняття, проходження через парламент і втілення масштабних реформ у сфері бізнесу. Щотижня він повідомляє про новий план зі створення чергової вертикально інтегрованої державної компанії, зокрема й у паливно-енергетичному секторі. Кабінет Тимошенко обговорює не реформу державних монополій, а винятково їхнє зміцнення.

Відсутність реформ відлякує американських інвесторів. Цьому сприяє і масове порушення прав інтелектуальної власності. За рівнем поширення піратських комп’ютерних програм (90%) Україна посідає одне з перших місць у світі – поряд з В’єтнамом, Китаєм і Зімбабве.

31 травня Верховна Рада заблокувала пакет поправок до українського законодавства про інтелектуальну власність. Через це економічні санкції проти цієї країни, запроваджені Сполученими Штатами у 2002 році, залишаться чинними, й Україна недоотримає 75 мільйонів доларів від експортних доходів. У 2004 році США залишили санкції чинними на тій підставі, що Україна не розпочинає адекватних заходів для боротьби з піратським виготовленням оптичних носіїв (компакт-дисків і DVD), а також з підробкою торговельних марок. Провал згаданих поправок також приведе до відстрочки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), не дозволить Міністерству торгівлі США надати країні жаданий статус держави з ринковою економікою, і ще більше відштовхне іноземних інвесторів.

6 липня Верховна Рада, подолавши бурхливий опір фракцій комуністів і соціалістів, прийняла закон, що кваліфікує незаконне поширення компакт-дисків, а також матриць, сировини й устаткування для їхнього виробництва, як кримінальний злочин. Унаслідок цього Україна зробила черговий крок до членства у СОТ. Водночас на сьогоднішній день Верховна Рада схвалила лише 5 з 15 нових законів, необхідних для вступу до цієї організації. Ще три прийняті в першому читанні, однак п’ять інших було заблоковано, а розгляд двох законопроектів відкладено.

Що поставлено на карту?

Ставки Сполучених Штатів в Україні є досить великими, однак політику економічних реформ у цій країні буде проводити непросто, з огляду на те, що у вересні набирають чинності поправки до її конституції, що передбачають передачу частини президентських повноважень прем’єр-міністру, а також на той факт, що в березні 2006 року там пройдуть парламентські вибори. Якщо економічна політика нової влади зазнає краху, Росія на виборах 2006 року спробує провести до парламенту своїх кандидатів і посадити свою людину в крісло прем’єр-міністра, причому цей прем’єр за конституцією матиме ширші повноваження, ніж президент Ющенко.

Крім того, погіршення економічної ситуації дискредитує процес демократизації в Україні, який підтримують Сполучені Штати, і наслідки цього будуть відчуватися далеко за межами країни. Якщо в Україні демократичні перетворення зазнають краху, то це може статися й у Грузії, Казахстані й інших країнах колишнього СРСР. Більш того, нинішня економічна політика відлякує іноземних інвесторів, що зміцнює позиції корумпованих українських і російських бізнесменів, які почувають себе вільно в каламутних водах регульованої перехідної економіки.

Що робити?

Адміністрації Буша і Ющенка повинні знову задіяти сповільнений процес економічних реформ в Україні. Однак основні зусилля для перелому ситуації має розпочати українська сторона. США можуть надати українцям технічну допомогу і моральну підтримку, але очолити процес економічних реформ і керувати ним може лише сама адміністрація Ющенка.

У конкретному плані адміністрації Ющенка потрібно:

Розробити й оприлюднити цілісну президентську концепцію економічних реформ. Уряд повинен працювати в річищі концепції президента Ющенка, втілювати її в життя і створювати сприятливий інвестиційний клімат у країні. План дій має включати і часовий графік, розбитий на конкретні і реалістичні етапи. Необхідно призначити конкретних чиновників, які відповідатимуть за виконання цього плану. Адміністрації Ющенка варто сформулювати єдину стратегію реформ у сферах бізнесу і законодавства, підвищити здатність державних інститутів ефективно використовувати іноземну допомогу, а також створити централізований механізм подання запитів на технічну допомогу і її координації.

Найняти іноземну консалтингову фірму для оцінки наявного процесу прийняття рішень і вироблення політичного курсу. Оплата її послуг повинна здійснюватися в межах уже наданої США технічної допомоги. Уряд у співробітництві зі згаданою консалтинговою фірмою повинен використовувати результати цієї оцінки для здійснення всеосяжної реформи державного апарату, що дозволяє вдосконалити процес прийняття рішень в економічній, фінансовій, фіскальній та інвестиційній сферах. Підвищення ефективності державних інститутів, що дозволяє здійснювати стабільні і постійні реформи, приведе до створення сприятливого клімату й інфраструктури для залучення іноземних інвестицій.

Скоротити податковий тягар, підсилити захист прав власності і зміцнити законність. Верховній Раді варто почати зі скасування українського комерційного (господарського) кодексу, витриманого в радянському дусі, прийняття закону про акціонерні товариства і повного скасування цінового регулювання. Необхідно також здійснити серйозне дерегулювання економіки загалом, серед іншого - усунути непрямі побори і бар’єри, що перешкоджають розвитку малого і середнього бізнесу.

Потрібно реформувати судову і правову систему України для того, щоб рішення судів приймалися і виконувалися вчасно й за умов прозорості. Необхідно також здійснити всеосяжну правову реформу з метою підвищення конкуренції в економіці, а також реформу адміністративного законодавства і процесуального кодексу відповідно до рекомендацій комісії "Блакитна стрічка" по Україні при Програмі розвитку ООН. Така реформа повинна включати створення механізму, що дозволяє виконувати рішення іноземних судів, зокрема арбітражних, а також удосконалення служби судових приставів. У зв’язку з цим рішення Верховної Ради про виведення служби судових приставів з підпорядкування Міністерству юстиції з метою забезпечення її незалежності, прийняте 23 червня, слід вважати кроком у правильному напрямку. Нарешті, одним зі способів, що дозволяють забезпечити вихід бізнесу з тіні, є впорядкування й істотне скорочення внесків компаній до фонду соціального страхування.

Інтегрувати Україну у світову економіку. Адміністрації Ющенка слід знову створити міжвідомчу робочу групу з координації зусиль з метою надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Крім того, український уряд повинен призначити когось з високопосадових чиновників відповідальним за вирішення цього завдання в точно встановлений термін. До кінця 2005 року уряду слід завершити переговори про вступ України до СОТ.

Зі свого боку, адміністрація Буша повинна:

Сприяти інтеграції України у світову економіку. Адміністрація Буша повинна просити Конгрес звільнити Україну від дії поправки  Джексона-Веніка. Ті, хто свого часу ініціював і прийняв цю поправку, мали зовсім інші цілі, спрямовані проти СРСР, а з моменту розпаду Радянського Союзу характер американсько-українських відносин повністю змінився. Крім того, адміністрації Буша слід підтримати заявку України на вступ до СОТ й отримання статусу країни з ринковою економікою – природно, за умови, що проблеми, які викликають у США занепокоєність, будуть вирішені.

Позитивним кроком у цьому напрямку варто визнати прибуття в Україну міжвідомчої делегації уряду США, яка проводить з високопосадовими українськими чиновниками дискусії з таких питань, як вступ України до Євросоюзу і СОТ, надання їй статусу країни з ринковою економікою, гарантування безпеки на Чорнобильській АЕС і боротьба з ВІЛ/СНІД.

Висновок

Хоча з початку цього року було згаяно багато часу, ще не пізно активізувати зусилля, що дозволяють Україні стати на шлях економічних реформ, збільшити обсяг внутрішніх і закордонних інвестицій і забезпечити економічне процвітання. Для цього потрібні сміливість і політична воля, непохитна відданість справі лібералізації економіки, а також якісне поліпшення ситуації з погляду верховенства закону і захисту прав власності. При правильній організації америкасько-українське співробітництво в галузі економічної політики здатне принести величезні переваги обом народам.

Адміністрації Ющенка необхідно подолати внутрішні розбіжності і зробити необхідні кроки з перетворення України на таку саму конкурентноздатну і привабливу для інвесторів країну, як і її сусіди – держави Східної Європи і Прибалтики. Невдача цих зусиль завдасть величезної шкоди народу України, який завоював свободу на Майдані Незалежності наприкінці минулого року. Він заслуговує не лише на політичну, а й на економічну свободу. Сполученим Штатам варто і надалі підтримувати Україну і допомагати їй подолати цей нелегкий шлях.

Доктор Аріель Коен – старший науковий співробітник Центру зовнішньополітичних досліджень імені Дугласа і Сари Еллісон, підрозділу Інституту міжнародних досліджень імені Кетрін і Шелбі Каллом Девіс.

Оригінал статті "Tіme to Relaunch Ukraіne’s Economіc Polіcy" доступний на сайті "Herіtage Foundatіon".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах