Головна
 

The Іndependent: Образ "помаранчевої революції" починає тьмяніти

26 липня 2005, 16:12
0
5

"Революція – небезпечна річ, навіть якщо вона мирна і виблискує помаранчевим кольором", - пише Мері Дежевські в статті "Образ української "помаранчевої революції" починає тьмяніти", опублікованій 25 липня в британському виданні "The Іndependent".

Революція – небезпечна річ, навіть якщо вона мирна і виблискує помаранчевим кольором. Минуло півроку з моменту інавгурації Віктора Ющенка, демократично обраного президента України, а його уряд, схоже, втратив значну частку своєї колишньої цілеспрямованості.

На перший погляд, столиця України Київ здається все ще сповненою ейфорії "народовладдя". На Майдані Незалежності від світанку до заходу свято, на якому виступають сотні українців з усього світу, яким подобається відчувати себе українцями. Потрібна книга Ющенка або про Ющенка? Немає проблем. Погруддя, портрет? Вибирайте розмір до вподоби. А також, поки ви тут, візьміть на додачу ще один – прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Поруч з портретами революційного дуету на полицях релігійні картини і маленькі іконки-репродукції: ікони вчорашнього і сьогоднішнього дня, що лежать поряд.

Однак розмова за прилавками вже давно має критичний характер. "А ти там був?" - запитує один зворушений приїжджий грубуватого продавця компакт-дисків з народною музикою. "Так, - повільно відповідає той, - натовпи були неймовірні. Вони заповнили площу і весь Хрещатик (відома головна вулиця Києва)". Він відразу продовжує: "І знаєте що? Вони поставили через кожну пару метрів прилавки і продавали пиво, а туалетів не було. Можете собі уявити, що там було".

Розчарування відчувається й у газетних колонках, які ще недавно демонстрували свою щедру підтримку помаранчевим батальйонам. Заслуга в перемозі революції почасти належить пресі, оскільки саме вона наполягла на тому, щоб вибори відповідали вимогам закону, а потім забезпечила таку відповідність.

Однак заслуга ця також належить міській молоді України, яка побачила в Ющенку і Тимошенко не лише інше майбутнє для себе самої і своєї країни, але й майбутнє, у якому Україна стане частиною Європи. Звичайно, ніхто не очікував, що "помаранчевій революції" буде легко виправдати покладені на неї надії. Як і трохи туманне й ідеалізоване уявлення про Європу, ці очікування не були чітко визначені. Що стосується інтелігенції, вона насамперед сподівалася на те, що буде покладено край всеосяжній корупції. Багато журналістів сподівалися на свободу інформації і своїх репортажів, причому без усяких фінансових труднощів.

Такі очікування були утопією. Однак багато українців – і не лише ті, хто був на Майдані Незалежності, - переконали себе в тому, що вони зробили революцію, і після грудня все буде по-іншому.

Тим, хто сьогодні приєднався до лав невпевнених, новий уряд у нагороду за їхні героїчні зусилля на сніжних вулицях дав лише підвищення цін, внутрішні чвари в керівництві і низку поспішних і погано продуманих політичних кроків, що базуються на ідеології вільного ринку, яку більшість українців погано розуміє.

Список невдалих ініціатив держави очолює перегляд проведених раніше приватизацій компаній, які багатьма розцінюються як нечесні. Для більшості населення все здавалося просто: треба конфіскувати в олігархів-мільйонерів усе нажите нечесним шляхом і роздати це багатство по колу. Однак для обраної влади, яка діє – або намагається діяти – у міжнародному контексті, усе виглядає не так просто. Як можна скасувати результати приватизації, не дестабілізувавши при цьому і без того делікатний український ринок і не відлякавши і без того обережних інвесторів?

Головним прикладом у цьому плані є найбільше в країні металургійне підприємство "Криворіжсталь", продане торік, як вважалося, за несправедливо низькими цінами консорціуму, до якого входив зять колишнього президента, і фактично ренаціоналізоване минулого місяця. Було обіцяно провести новий аукціон, однак його терміни і механізми змінюються щотижня, якщо не щодня, і над усім цим процесом уже хмарою нависли судові позови.

Відповідальність за перегляд результатів приватизаційних угод лежить на прем’єр-міністрі Юлії Тимошенко, яка сама є "олігархом" першої хвилі, яка поклялася надалі працювати за законом.

Президент і прем’єр-міністр мали намір провести через парламент до початку літніх канікул 14 законопроектів в економічній сфері. Ці закони мали надзвичайно важливе значення для виконання умов зі вступу до Світової організації торгівлі. Крім того, вони були також невід’ємною частиною "плану дій", складеного Європейським союзом як  попередній захід для узгодження дати початку переговорів про вступ до Євросоюзу.

Однак на минулому тижні перед тим, як піти на канікули, на Раду обвалилася хвиля криків і сварок між реформаторами, які підтримують Ющенка, і їхніми опонентами.

Набагато гіршим є те, що внаслідок цієї ворожнечі було опрацьовано лише вісім законів. Один з них, що стосується авторських прав і вважається найбільш важливим для вступу до СОТ, був прийнятий, однак інші було відкладено до осені.

Якщо, як багато хто очікує, березневі вибори продемонструють розчарування в діях Ющенка і не приведуть до формування парламенту реформаторів, то всі шанси створення законодавчої бази для серйозної реструктуризації економіки, не кажучи вже про вступ у короткий термін до Євросоюзу, можуть бути втрачені на кілька років.

Серед численних покровителів Ющенка виникла глибока занепокоєність з приводу того, що просування вперед здійснюється далеко не так швидко, як на це сподівалися. Один високопосадовий візитер зі США, зацікавлений в успіху "революції", сказав: "Ці люди просто не знають, як займатися політикою. Вони не навчені методам і необхідній тактиці взаємних поступок". Не лише він є розчарованим. В Україні посилюється думка про те, що Ющенко і Тимошенко на дріб’язки розтратили значну частину свого політичного капіталу. Якщо восени їм не вдасться перехопити ініціативу, виникне реальна небезпека того, що Україна знову сповзе в застій і бездіяльність.

Після низки політичних і дипломатичних помилок у грудні минулого року президент Путін залишив Україну у спокої. Припущення про те, що Росія причетна до вбивства найвідомішого в Україні журналіста, автора журналістських розслідувань Георгія Гонгадзе, або до отруєння діоксином Ющенка, були спростовані. Можливо, із самого початку не варто було так швидко очікувати відчутних результатів від "помаранчевої революції". Однак можливості Ющенка зі згуртування лав своїх розчарованих прихильників швидко зменшуються. Заклик президента до всеосяжної реорганізації правоохоронних органів, включаючи розпуск сумно відомої своїм хабарництвом Державтоінспекції, який пролунав на минулому тижні, більше нагадував прагнення задовольнити юрбу, ніж серйозний крок убік змін.

Коли один з місцевих журналістів запитав голову адміністрації Криму Івана Матвієнка (мається на увазі прем’єр-міністр Криму Анатолій Матвієнко, - ред. Кор.net) про те, чого зміг досягти уряд, він гримнув на нього: "Не можна посадити картоплю, а наступного дня викопувати її лише тому, що ви голодні".

Оригінал статті "Appeal of Ukraіne’s "orange revolutіon" іs startіng to fade" доступний на сайті "The Іndependent".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах