Головна
 

Коммерсантъ: Ворожий піонертабір

19 серпня 2005, 11:01
0
6

"В "Артеці" зароджується нове СНД", - пише Михайло Зигар у статті "Ворожий піонертабір", опублікованій 19 серпня в російському виданні "Коммерсантъ".

Сьогодні з нагоди 80-річчя дитячого центру "Артек" у Криму відбудеться унікальний балто-чорноморський самміт. На запрошення президента України Віктора Ющенка до колишнього піонертабору приїхали лідери Грузії, Польщі і Литви Михайло Саакашвілі, Олександр Кваснєвський і Валдас Адамкус. Такий склад учасників означає, що ідея президентів Ющенка і Саакашвілі про створення "альтернативного СНД без Росії" вже здійснюється. Більше того, нова структура набуває форми небезпечного для Москви "балто-чорноморского санітарного коридору".

Помаранчеве сьогодення

Учора президент України Віктор Ющенко провів у Криму три зустрічі: із президентами Грузії, Польщі і Литви. Саме їх він запросив у гості на святкування 80-ї річниці легендарного піонерського табору. Сьогодні в Лівадійському палаці відбудеться їхня зустріч за круглим столом.

Уже сам список світових лідерів, які приїхали на свято "Артеку", свідчить про те, що обговорювати вони будуть аж ніяк не славне минуле знаменитого піонерського табору. Ні Олександр Кваснєвський, ні Валдас Адамкус ніколи піонерами не були, а останній, який більшу частину життя прожив в еміграції в США, найімовірніше, про "Артек" навіть ніколи не чув.

Проте чотири президенти і так мають чимало спільних спогадів. Приблизно в такому самому складі президенти цих країн збиралися в Києві наприкінці минулого року, під час "помаранчевої революції" – панове Кваснєвський і Адамкус тоді були посередниками на переговорах між Віктором Ющенком, Віктором Януковичем і Леонідом Кучмою й активно підтримували нинішнього главу України. Михайло Саакашвілі прибув до Києва трохи пізніше – він першим із закордонних лідерів приїхав привітати Віктора Ющенка з перемогою.

Крім того, президенти України і Грузії бачилися лише тиждень тому в Боржомі. Нинішня зустріч у "Артеці" є начебто розширеним продовженням боржомської. Справа в тім, що тиждень тому панове Ющенко і Саакашвілі вперше висловили дуже сміливу ідею, яку вирішили негайно обговорити з колегами з Польщі і Литви. За підсумками зустрічі в Боржомі два президенти розповіли про те, що збираються створити нову міжнародну структуру – "Співтовариство демократичного вибору". Воно, за їхнім задумом, має об’єднати демократії балто-чорноморсько-каспійського регіону. Очевидно, що Україна, Грузія, Польща і Литва повинні скласти кістяк майбутньої структури.

Увесь нинішній тиждень український МЗС, коментуючи ідею президентів, запевняв, що нова структура не протиставлятиме себе СНД. "Співтовариство демократичного вибору" не може бути альтернативою СНД ні за покликанням, ні за призначенням", - заявив глава МЗС України Борис Тарасюк, зазначивши, що СНД за всі роки свого існування не змогло вирішити проблем країн-членів. Іншими словами, на думку пана Тарасюка, "Співтовариство демократичного вибору" все-таки зможе якісь проблеми вирішити. Більше того, якщо його ініціаторам удасться реалізувати свою ідею, їхній проект може створити чимало проблем Москві.

Туманне минуле

Квартет Литва-Польща-Україна-Грузія, який зібрався в "Артеці", відзначається тим, що ці країни простираються від Чорного моря до Балтійського. Фактично самміт у Криму – це самміт того Балто-Чорноморського союзу, про який так багато казали політики на початку 90-х років.

Ідея інтеграції пострадянських республік від Балтійського до Чорного моря виникла на початку 90-х років у Мінську. Політики з білоруського Народного фронту висунули ідею об’єднання України, Білорусії і Прибалтики, які б стали певним кордоном між Східною Європою і Росією й у такий спосіб контролювали б усі транспортні потоки, зокрема трубопроводи на цій території. Балто-Чорноморський союз, за задумом його теоретиків, міг би встановити єдині транзитні тарифи: мінімальні для країн-членів і високі для всіх інших. Крім того, стрижнем інтеграції мав би стати балто-чорноморський нафтовий колектор: передбачалося переганяти з півдня на північ близькосхідну нафту, а в майбутньому, можливо, у протилежному напрямку норвезький газ. Таким чином, Україна, Білорусія і країни Балтії остаточно позбулися б енергетичної залежності від Росії.

Серйозним ударом по ідеї Балто-Чорноморського союзу став прихід до влади в Мінську Олександра Лукашенка, який вибрав інший напрям інтеграції. Проте місце Білорусії із задоволенням зайняла Польща. Крім того, інші потенційні учасники союзу про цей проект не забували – першим кроком до його реалізації стало будівництво українського нафтопроводу Одеса-Броди. Активним прихильником балто-чорноморського співтовариства був президент України Леонід Кучма, який у той час вважався в Москві вкрай антиросійським політиком. Саме пан Кучма, до речі, провів у 1999 році перший Балто-Чорноморський форум. Проходив він тут-таки – у Ялті.

Нарешті, наприкінці 90-х усе частіше стало окреслюватися нове призначення балто-чорноморського нафтового колектора – реекспорт каспійської нафти в Європу в обхід Росії.

Нафтове майбутнє

Після перемоги "помаранчевої революції" у Києві ідеї балто-чорноморської інтеграції зазвучали по-новому. Раніш анти-СНД на пострадянському просторі було аморфним утворенням без конкретних цілей, меж і фактично без назви: ГУУАМ – лише абревіатура з назв країн-учасниць. А тепер у потенційних противників Москви є все: гарна назва – "Співтовариство демократичного вибору", ідеологія демократизації регіону і чіткі кордони. Більше того, є вдосконалена доктрина балто-чорноморської інтеграції. За словами президентів Ющенка і Саакашвілі, до співтовариства приєднаються також країни Каспійського басейну. Очевидно, мається на увазі Азербайджан, а надалі і країни, які межують з Каспійським басейном зі сходу, а тому співтовариство стане ще й новим нафтовим маршрутом. Каспійська нафта зможе надходити в Європу по нафтопроводах Баку-Супса, а потім Одеса-Броди і далі в Польщу. Саме на цьому тижні уряд України доручив Мінпаливенерго терміново розробити бізнес-план будівництва НПЗ і добудування нафтопроводу Одеса-Броди до польського Плоцька.

Україна останнім часом докладає всіх можливих зусиль для диверсифікованості джерел постачань нафти і нафтопродуктів. Не дуже давно секретар радбезу Петро Порошенко відвідував з візитом Іран, де мова йшла, крім іншого, про експорт енергоресурсів. Таким чином, Київ неприховано готується до того, щоб узяти на себе роль лідера у новому анти-СНД. Як і обіцяли на минулому тижні Віктор Ющенко і Михайло Саакашвілі, справжні масштаби їхнього "балто-чорноморсько-каспійського" наміру окресляться лише на вересневому форумі. Однак уже по нинішньому "дитячому" самміті в "Артеці" видно, що формування демократично-нафтового блоку йде на повний хід.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах