Головна
 

МК: Росіяни не здаються. Інтерв’ю з прем’єр-міністром Криму

2 вересня 2005, 11:37
0
3

"Крим – це земля обітована", - заявив кримський прем’єр-міністр Анатолій Матвієнко кореспонденту російської газети "Московский комсомолец" Еліні Ніколаєвій. Інтерв’ю опубліковано 1 вересня під заголовком "Росіяни не здаються".

Анатолій Матвієнко – новий прем’єр-міністр уряду Криму. При владі чотири місяці. Передостання посада – керівник виборчого штабу нинішнього президента Ющенка в Харкові. Ющенко і рекомендував його в прем’єр-міністри. Прихід до влади Матвієнка одні назвали сенсацією, інші – катастрофою. Утім, росіян, які приїжджають до Криму, усе це мало хвилює. Вони їдуть сюди, незважаючи ні на що. Їдуть відпочивати і хочуть від політиків лише одного: щоб їхньої політики не було ні чутно, ні видно, а ціни були б божеськими. По-іншому налаштований Анатолій Матвієнко: на чільному місці у нього політика "українства", до якої, переконаний він, має приростати все інше. Зокрема і щастя людей, які мешкають у Криму і приїжджають сюди.

- Коли ви стали прем’єр-міністром Криму, то сказали: "Наш девіз: обіймати і любити кожного туриста в Криму..." Ну то що, туристів у Криму стали більше любити?

- Я гадаю, що більше, хоча вони цього ще не відчувають. Оскільки свідомість легко заповнюється ненавистю і злістю, а любов – вона дуже обережна, гармонічна, і люди іноді не відчувають її приходу. Ця любов виявляється в чистіших пляжах, у ставленні обслуговуючого персоналу. Вона – у роботі команди, яку я представляю, і в збільшенні (на початок серпня) на 200 тисяч кількості відпочивальників.

ТИМ ЧАСОМ

За оцінками місцевих жителів, цього року до Криму приїхало менше росіян і більше українців, ніж у минулому. Російським туристам не подобаються високі ціни на послуги і продукти, які зросли ще минулого літа. А також висока ціна на бензин (на 5-7 рублів за літр дорожче, ніж у Росії) і ріст курсу гривні стосовно долара (5,0 проти торішніх 5,5).

- Чому так повільно в Криму поліпшується рівень сервісу?

- Я думаю, що чим більше ми надаватимемо послуг і комфорту, тим більше буде незадоволеності рівнем відпочинку. Коли у відпочивальника немає ні тапчана, ні сміттєвого кошика, то йому нічого і не треба. Чим більше буде послуг, тим більшою буде потреба в них. Я думаю, що коли-небудь наші діти, порівнюючи рівень свого відпочинку з тим, як відпочивали батьки,  дивуватимуться, як вони взагалі могли отримувати задоволення.

- Що ви плануєте робити з диким відпочинком?

- Дикий, неорганізований відпочинок не передбачає гарантій безпеки. Харчування, страховка, проживання, гігієна – тут нічого не можна гарантувати. Ми намагаємося контролювати неорганізований відпочинок. Створюється індустрія організації відпочинку на квартирах. Адмініструємо цей бізнес. Боротися з ним як з явищем не можна – його просто треба організувати.

- Якою є обстановка в Криму, чого людям слід побоюватися?

- Для відпочивальників ніяких проблем немає, крім крадіжок, але це, як кажуть, у нас скрізь...

ТИМ ЧАСОМ

Відпочивальникам у Криму дійсно нічого не загрожує, крім небезпеки бути тихо і непомітно обікраденими. З іншого приводу їх не чіпають – таким є місцевий неписаний закон, і біда тому, хто його порушить. При цьому Крим живе власним бурхливим кримінальним життям. 3 серпня в Алушті вибухнула квартира місцевого підприємця. Семиповерховий (!) будинок, на думку фахівців, дивом не обвалився. Слідство не завершене, але, як і в Москві, у подібних випадках більшість заздалегідь упевнена, що без криміналу тут не обійшлося.

- Чи можна очікувати політичних ексцесів?

- Ні. Є боротьба за ринки, і я гадаю, що треба відверто казати про це. Російські ЗМІ із задоволенням пишуть про будь-який найменший інцидент у Криму. Я гадаю, що Росія в такий спосіб допомагає Туреччині. Російські ЗМІ, самі того не розуміючи, женуть клієнтів в Анталію. Звичайно, це конкуренція, але ж є й етичні правила корпоративних воєн.

ТИМ ЧАСОМ

Політичні ексцеси в Криму очікуються, але, природно, не в туристичний сезон. По-перше, мають відбутися вибори до парламенту, за результатами яких Матвієнко хотів би отримати в ньому прокиївську більшість. По-друге, не заспокоюється татарський меджліс, який не втомлюється піднімати місцевих татар на боротьбу за всілякі їхні права – як необхідні, так і вигадані.

- На початку серпня в Криму було закрито багато пляжів. Обізнані люди прокоментували мені це таким чином: мов, не кралися б бюджетні гроші, нічого цього не було б.

- Я готовий поділитися – нехай приїдуть, і все, що я поцупив, я їм віддам. Навіщо створювати атмосферу неправдивості? Я ніколи про Росію погано не казав. Чому хтось дозволяє собі вільно говорити погано про Україну? Для мене це явище не має пояснення. Якщо мені погано, а тобі добре, то це не прояв братніх почуттів. Ми не зловтішаємося над жодною проблемою туризму і відпочинку в Росії.

- Зрозуміло: ви тепер патріот Криму. Чим, на вашу думку, він об’єктивно кращий за Сочі?

- Що таке Сочі? Це вологі субтропіки! А Крим для всіх корисний.

- Ви залишаєтеся лідером української республіканської партії "Собор"? Вашого попередника в Криму "пішли" після "помаранчевої революції"?

- У нас новий президент, його право – змінювати команду. Звичайна справа. Влада й існує для того, щоб її змінювати. Це головна функція влади. Колишній прем’єр-міністр був опонентом Ющенка. Ну, не переміг, виходить, потрібно піти. Нормальна демократія.

- Ви герой "помаранчевої революції"?

- Якби мене називали так українці, які люблять свою країну, живуть її майбутнім, мені було б приємніше. Я до епітетів ставлюся дуже погано. Але й не соромлюся. У мене були помилки, і гадаю, що вони ще будуть. Але я ніколи не робив їх свідомо. На першому місці для мене – національні інтереси. У чому проблема Росії й України? Ми дуже схожі. Був різнобій, коли не розуміли – куди рухатися: у минуле або в майбутнє, вліво або вправо, до Європи або до Азії? З перемогою Ющенка не лише українцям, але, гадаю, і росіянам стало зрозуміло, що Україна – це незалежна країна.

- У СРСР протягом 13 років ви були комсомольським працівником. Ви тоді так само міркували?

- Я був не менш відвертим, хоча й був обмежений зовсім іншим рівнем дозованої інформації.

- Прокоментуйте ваші перші революційні дії в Криму. Що загрожує росіянам, які вже купили тут землю і побудували будинки?

- Я вважаю, що треба розібратися в правилах. Людині треба відповісти на запитання: чи законно вона володіє землею? Якщо я не зроблю це сьогодні, то вбити інформацією про незаконність володіння можуть і через десять років, коли виправити що-небудь буде набагато важче. Наприклад, коли постане питання про передачу землі у власність своїм дітям. Коли виявиться, що вона незаконно володіла і даремно вкладала гроші. Стосовно таких власників я чиню морально, незалежно від того, громадянство якої країни вони мають. Потрібно зараз провести інвентаризацію законів, щоб люди перестали боятися і спали спокійно. До речі, щойно почали наводити порядок на ринку землі, відразу ж упала ціна на нерухомість. Кожен хоче швидше продати, позбутися, розуміючи, що володіє незаконно. З іншого боку, якщо в когось уже є володіння, то нам потрібно визначити шлях – як це все узаконити.

ТИМ ЧАСОМ

Дивно, але кольорові революції чомусь супроводжуються захопленнями земель. У Киргизії відбувалося самозахоплення земель навколо Бішкека. У Криму захоплюють землю на березі моря. Татари в одному місці, росіяни в іншому. У Судаку татари, наприклад, пропонували мені купити в них ділянку недалеко від берега (6 соток – 17 тис. доларів). Купити собі трохи Криму приїжджим сьогодні пропонують таксисти, торговці на ринку, покоївки в готелях. Це стало популярним тут бізнесом. Тому Матвієнко, коли став прем’єр-міністром, передусім запросив до себе кримських мерів і зажадав навести порядок із продажем і виділенням землі.

- Виходить, експропріації не буде?

- Я вас прошу! Приїжджайте, вкладайте гроші – чим більше тут буде росіян зі своєю власністю, тим менше буде всілякої пропаганди, що в Крим не треба їхати.

- Проте об’єкти у Форосі, у Ботанічному саду в Ялті змінять власника?

- Це велика проблема, оскільки це заповідна територія. Якщо ти в’їхав у заповідну зону, ти порушуєш закон. Компромісів тут я не бачу. Мало чого Кучма комусь дозволив...

- Крім дачі Брежнєва, яку Росія хотіла викупити під президентську резиденцію, які угоди з Росією ще розірвані?

- Остаточно ще поки нічого не розірвано. Я виступаю ініціатором того, що нам треба спокійно сісти і розібратися. І якщо Росії щось необхідно, то треба вирішувати на державному рівні, більш публічно – через Верховну Раду автономії і навіть Верховну Раду України. Чого ховатися?

- Чи Ви зустрічалися з цього приводу з російськими першими особами?

- Я б з радістю. Готуюся до поїздки в Москву, оскільки в нас у Криму 58 відсотків етнічних росіян. Вони мають право на культуру, на мову, на традиції, на зв’язок зі своєю материнською культурою, зі своєю колискою – Росією. От сезон закінчимо – і поїду до Москви.

- Ви виступили з ініціативою влаштувати в Криму український Лас-Вегас? Щось виходить?

- Лас-Вегаса не буде. Він уже є в Америці. А в нас буде Крим. Ігорний бізнес може стати однією з його візитівок. Зрозумійте: те, що має Крим, цього не має ніхто. Оскільки це Богом обрана земля. Таких земель лише дві – це Ізраїль і Крим – земля обітована.

- Навіщо ж біля землі обітованої почали бурити морський шельф? Качати нафту і газ, запаси яких тут, за оцінками фахівців, вкрай невеликі? Адже це загроза для курорту?

- Ніякої загрози. Нормальна розробка шельфу Чорного моря, досить далеко від берега. Ми розвідали лише 4% від загального запасу і видобуваємо 4% від розвіданого. Сьогодні видобувається десь 300 мільйонів кубометрів газу. Це не так уже й багато. З таким видобутком ми не зробимо вплив на світові ринки, але я гадаю, цього достатньо для власної безпеки і серйозного регулювання внутрішнього ринку.

- У Криму було багато галасу з приводу того, що ви хочете передати Массандровський палац Ющенку?

- Цей палац совдепівським періодом убитий наповал. Якщо там буде резиденція українського президента, це приверне більше уваги до нього. От я й запитую: кому від цього погано? Я вважаю, що це плюс. Мені зараз кажуть, що палац потрібно закрити, законсервувати. А я хочу отримати гроші на розвиток, щоб там зсуви зупинити, щоб зберегти його.

- Навіщо ви хочете будувати автобан Сімферополь-Ялта? Начебто й наявна дорога не сильно перевантажена?

- Ми будемо будувати як мінімум три сучасні траси. "Червоноперекопську" – під будівництво порту. Другу – від Білогорська: нам потрібно вийти до моря між Судаком і Алуштою. Ця ділянка берега – поки дика і неосвоєна територія. Якщо ми протягнемо туди дорогу, це дасть дуже сильний поштовх розвитку цього району. Ну й, звичайно, Сімферополь-Ялта, хоча б для того, щоб швидше діставатися до моря. Це блакитна мрія. Це надасть Ялті статус елітного курорту, адже за 30 хвилин можна буде дістатися із сімферопольського аеропорту до моря.

- Ви сказали, що на реалізацію програми "Морський берег" вам буде потрібно 15 мільярдів доларів?! Але ж це нереальні для Криму гроші!

- Як нереальні? Даруйте, це ж копійки. За десять років ми можемо залучити таку суму. За останні три роки Крим залучив 350 мільйонів, і при цьому роботи велися лише на 30 кілометрах берега. А в нас берег завдовжки 1500 кілометрів, і майже весь дикий...

- Увесь СРСР будував Крим і так до пуття не побудував...

- Чому СРСР? Беріть далі: а Катерина, а греки? Секундочку, минуло не 220 років, як сюди прийшла цивілізація, а три тисячі років. Тому хто що тут будував, а хто руйнував – давайте ще посперечаємося. Я б узагалі цю тему зняв. І припиніть... Будували всі... А Україна не будувала СРСР? А Україна не була головним джерелом вугілля, сталі, усього чого хочете? Ми маємо перестати вести дискусію щодо цього...

- Ви не дослухали моє запитання: будували, будували, а не добудували – води не вистачає, комунікації зношені, зсуви руйнують берег... На що ви розраховуєте, якщо така потужна країна, як СРСР, виявилася майже неспроможною?

- Перспектива в нас є. І всі це розуміють.

- Одна з причин нерентабельності туристичної індустрії Криму – це короткий сезон. Як його можна подовжити?

- Крим – це не лише море. Крим – це 10,5 тисяч пам’ятників історії й архітектури. Це музей під відкритим небом. Це природа. Туризм: екстремальний, пішохідний, велосипедний, автомобільний, дельтапланеризм...

- З вашим приходом тільки й розмов про українізацію Криму. А чи не можна підняти населення Криму на благі справи без націоналістичної риторики?

- Немає слова "українізація", є слово "українство", це різні речі. Крим сьогодні гальмується саме відсутністю розуміння політики українства. Навіть Путін сказав: "Крим – це українська територія". А деякі політики стоять на смерть – для них це не дуже відомий факт. Я зустрічаюся зі своїми українцями в Росії і кажу їм обов’язково три речі. Перше: каторжно працюйте на славу Росії. Оскільки від того, яким буде життя в Росії, залежить і ваша доля. Друге: знайте досконало історію, культуру і мову Росії. Оскільки мова і культура – це душа народу. І третє: не забувайте про свою культуру. Не забувайте, що ви українці, несете свій код. Світ – це багатогранна конструкція, і кожна нація – це одна грань. Якщо одна грань зникає, тоді смарагд уже не має тієї ціни. Я дивлюся на Україну і плакати хочу: зникає нація. Ну невже ви, росіяни, хочете, щоб Україна зникла? Невже від цього Росії буде краще? Ви асимілюєте українців, захищаючи свої національні інтереси. Не робіть цього гріха. І кримським шовіністам я кажу, що цього не можна робити.

ТИМ ЧАСОМ

Тим часом жителі Криму ніякого гріха за собою не почувають. Наприклад, продавці в магазинах не лише не розмовляють українською, але й демонстративно називають українські гривні рублями.

- Ви красиво говорите, зокрема й українською. Однак усі розмови про українізацію розпочалися після того, як при вас у Криму стали відкривати українські школи. Люди злякалися, що їх насильно стануть навчати мові?

- Чому відкриття української школи для росіян у Криму сьогодні стало трагедією? 46 шкіл у Сімферополі, відкриваємо другу українську школу – і вже це українізація, насильство... Я дивлюся на це все і думаю: або я щось не розумію, або це якась продумана кампанія наклепу!

- Розмови про те, що ви хочете прибрати з траси Сімферополь-Ялта знамениті тролейбуси, - це теж кампанія проти вас?

- У бюджеті зараз таких грошей немає, щоб поміняти ці тролейбуси. А вони вже стають небезпечними. Це ж музей на колесах. Вони дратують людей, оскільки в них некомфортно, жарко, задушливо, немає кондиціонерів. Вони не вписуються в жодну логіку розвитку туризму.

- Вам не шкода – адже тролейбуси стали одним із символів Криму?

- Це дорогий транспорт. Скрізь у світі його скорочують. Крим потребує відновлення, і не варто сліпо триматися за старе. Як і з виноградниками. З ними теж треба розібратися. Потрібно звільнити від них найбільш цінні місця південного берега Криму.

- Де в Криму ви купаєтеся і засмагаєте? Будиночок біля моря вже прикупили?

- Ні, Ющенко мені сказав: у якому костюмі приїхав, у такому і поїдеш. Ну, по-перше, я не поїду так швидко, хочу його розчарувати. А по-друге, я зараз купую костюми однієї моделі, щоб не засмучувати президента.

- А політологи стверджують, що ви залишите Крим, щойно успішно для Тимошенко і Ющенка проведете тут парламентські вибори. Ви, мов, птаха високого польоту і з амбіціями, яким затісно в Криму?

- Крим – це проблема України. До Криму приростатиме Україна. Це проблема всієї Європи, хоча світ про це поки не здогадується. Незабаром усі поїдуть до нас, біда буде лише в тому, де всіх розмістити. Я вірю в це, і мені тут цікаво.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах