Головна
 

The Іndependent: Демократія в Україні: Гіркий присмак помаранчевої революції

29 вересня 2005, 17:27
0
5

"Скандал, що викликав політичний параліч в Україні, уже призвів до того, що обіцянка нової ери для України при Вікторі Ющенку стала здаватися порожньою", - пише Ендрю Осборн у статті "Демократія в Україні: Гіркий присмак помаранчевої революції", опублікованій 28 вересня в британському виданні "The Іndependent".

Наступного місяця в Лондоні українського президента Віктора Ющенка вшановуватиме Її Величність Королева Англії і хвалитиме Шері Блер за його роль у торішній помаранчевій революції, що поклала край десятиліттю авторитаризму в радянському стилі. Королівський інститут міжнародних відносин вирішив зробити його першим лауреатом своєї престижної премії Chatham House Prіze – честь, якої удостоюється "персона, яка зробила найбільший внесок у поліпшення міжнародних відносин у минулому році".

Цей загартований український політик звик до міжнародних оплесків із грудня минулого року, коли йому вдалося скасувати результати сфальсифікованих виборів, вивівши на вулиці Києва тисячі учасників акцій протесту, а пізніше під час повторного голосування завдати рішучої поразки своєму дискредитованому супернику. З того часу журнал TІME вніс пана Ющенка до списку 100 найвпливовіших людей у світі, і він одержав значне визнання в Америці, зокрема став володарем престижної премії імені Джона Ф. Кеннеді "За мужність".

Мало кому з лідерів колишніх радянських республік випадав шанс виступити в Конгресі США або отримати такий захоплений прийом, який був йому зроблений. Ще менше їх було в списку кандидатів на нагородження Нобелівською премією миру цього року. Однак пан Ющенко, здається, стає жертвою феномена, який спіткав лауреата Нобелівської премії миру Михайла Горбачова. Ним захоплювалися на Заході за його роль у мирному скиненні комунізму, але його ненавиділи в себе на батьківщині.

Пан Ющенко все ближче підходить до того самого парадоксу. Шанований за кордоном, він уже зіштовхується з тим, що багато хто звинувачує його в зрадництві ідеалів помаранчевої революції, батьком якої він був. Його критики стверджують, що міжнародне вихваляння настільки його засліпило, що він "перестав стежити за м’ячем" і допустив заміну однієї корумпованої еліти іншою. Вони ставлять йому в провину те, що він порушив свої революційні обіцянки, зав’язав приязні стосунки з тими самими людьми, проти яких виступав під час революції, не зумів викорінити корупцію в масштабі країни, не кажучи вже про те, щоб зробити це у своєму внутрішньому оточенні, і не до кінця порвав з радянськими методами свого попередника Леоніда Кучми, які дискредитували себе. Послання його критиків є дуже чітким: революція не виконала своїх первинних обіцянок і не демонструє жодних ознак того, що збирається їх виконувати.

Учора до все гучнішого хору критики, яка звинувачує його в тому, що він занадто мало робить для викорінювання жорстокості міліції і катувань, приєднала свій голос Amnesty Іnternatіonal. Ця правозахисна організація сказала, що хоча уряд пана Ющенка на словах погоджується з висловлюваними нею побоюваннями, із січня нинішнього року, коли пан Ющенко прийшов до влади, мало що було зроблено. "Незважаючи на обіцянки нового уряду, Amnesty Іnternatіonal і місцеві правозахисні групи протягом 6 місяців з моменту приходу до влади нового уряду, як і раніше, одержують повідомлення про катування і погане поводження із заарештованими в міліцейських слідчих ізоляторах", - сказано в доповіді цієї організації. Українські власті заявили, що поки ще не готові відповісти на цю доповідь.

Навряд чи пан Ющенко привітає заяви Amnesty Іnternatіonal, але що, імовірно, занепокоїть його ще сильніше, так це серйозне розчарування серед багатьох його прихильників. Його головна проблема полягає в тому, що помаранчевого уряду, який він сформував на початку року, більше не існує. Раніше в цьому місяці він відправив у відставку весь свій уряд після того, як члени кабінету міністрів стали публічно звинувачувати один одного в корупції і кумівстві. Пан Ющенко сказав, що дрібні внутрішні чвари зробили уряд недієздатним.

Найважливішою жертвою його "прибирання в домі" стала його харизматична, але суперечлива прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Прозвана помаранчевою принцесою за ефектний зовнішній вигляд і вирішальну роль, яку вона відіграла у виведенні народу на вулиці торік, пані Тимошенко була для багатьох українців символом революції. Аналітики стверджують, що рішення пана Ющенка звільнити її і багатьох з її найближчих помічників в уряді привело до розколу помаранчевого руху і коштувало президенту дуже важливої для нього підтримки.

Очевидно, що пан Ющенко, який не злякався цього, вчора продовжив процес призначення людей до свого нового уряду без участі пані Тимошенко. Відносно маловідомий, народжений у Росії технократ Юрій Єхануров став прем’єр-міністром, і тепер перед паном Ющенком постає тривожна перспектива протистояння з пані Тимошенко на майбутніх парламентських виборах, що відбудуться у березні наступного року.

Ці двоє, які колись були товаришами по зброї, сьогодні перетворилися на непримиренних політичних супротивників, і пані Тимошенко не робить секрету з того факту, що хоче влади за рахунок пана Ющенка. Прагнучи відновити згоду, український президент уклав пакт, який, здається, одним махом звів нанівець мету помаранчевої революції.

Ця революція, по суті, ставила за свою мету перегляд сфальсифікованих результатів виборів, які віддали перемогу Віктору Януковичу, проросійському супернику Віктора Ющенка. Багато з тих, хто вийшов на Майдан Незалежності в Києві, вимагали, щоб пана Януковича посадили у в’язницю за шахрайство на виборах й інші нібито вчинені ним кримінальні злочини. Однак на минулому тижні пан Ющенко перед камерами українського телебачення потис руку своєму супернику після підписання з ним угоди, що забезпечило йому додаткові 50 голосів у Верховній Раді України, необхідних для затвердження призначення свого нового прем’єр-міністра.

В очах розчарованих прихильників він заплатив занадто високу ціну за ці 50 голосів, коли дарував пану Януковичу і його прихильникам помилування від кримінального переслідування. Аналітик Михайло Вінницький в авторитетному (канадському) виданні The Ukraіne Lіst назвав це зрадництвом. "Через 9 місяців після того, як він повів за собою на вулиці сотні тисяч українців, щоб протестувати проти сфальсифікованих виборів, президент підписав зі своїм колишнім суперником меморандум про взаєморозуміння..., у якому погодився підтримати законопроект про амністію для всіх тих, хто брав участь у – або мав стосунок до – фальсифікації результатів виборів в Україні в листопаді 2004 року!"

Проурядова щоденна газета "Україна молода" теж високо підняла брови. "Цей альянс збентежить багатьох прихильників як Ющенка, так і Януковича, - написала вона. - Один з цих політиків символізує демократію, тоді як інший – авторитаризм. Це означає, що вкотре перемішаються Схід і Захід, а також бізнес і влада. Багато з тих, хто стояв на Майдан Незалежності, стануть розглядати це як зрадництво".

Багато з перших революціонерів хотіли також, щоб було притягнуто до кримінальної відповідальності за корупцію пана Кучму, попередника пана Ющенка. Але, за свідченням пані Тимошенко, яка недавно дала інтерв’ю російській щоденній газеті "Известия", було прийняте рішення звільнити його від відповідальності. Вона сказала: "Ющенко всім роз’яснив, що Кучму чіпати не можна. Він сказав, що Кучма – колишній глава держави; отже, його не можна переслідувати, як кролика. Йому буде дозволено зберегти всю свою власність, навіть незаконно придбану. Фактично, Кучмі було дароване помилування".

Пані Тимошенко також звинувачує свого колишнього боса в тому, що він "знав усі подробиці про корупцію в серці свого внутрішнього кола і нічого не робив, щоб її зупинити. Вона особливо виділяє діяльність Петра Порошенка, кондитерського магната, який аж до недавнього відправлення у відставку всього уряду очолював Раду національної безпеки й оборони країни і який вступив у відкритий конфлікт із нею. Пан Порошенко, близький друг пана Ющенка, категорично заперечує її звинувачення в тому, що він намагався заблокувати ренаціоналізацію ключових державних підприємств для того, щоб можна було їх продати багатим російським бізнесменам. Проводиться розслідування.

Імідж пана Ющенка як борця з корупцією постраждав, крім того, від викриттів способу життя його 19-літнього сина Андрія, який в українських засобах масової інформації одержав прізвисько "Син Бога". Минулого літа стало відомо про те, що молодий Ющенко веде життя сибарита, роз’їжджає по Києву в дорогому "Мерседесі" і вихваляється мобільним телефоном і наручним годинником, про які більшість українців не можуть навіть і мріяти. Пан Ющенко пережив цей скандал, публічно засудивши свого сина, але шкоди його репутації вже було завдано. Крім того, порушує його спокій і ще нерозкрите вбивство одного провідного журналіста, який проводив розслідування.

Обезголовлене тіло Георгія Гонгадзе було знайдене в лісі в околицях Києва через 2 тижні після того, як він у вересні 2000 року був викрадений, коли розслідував звинувачення в корупції в самому серці уряду Леоніда Кучми. Пан Ющенко неодноразово обіцяв віддати винних до рук правосуддя, і, дійсно, троє колишніх міліціонерів перебувають під вартою і, треба гадати, вони зізналися в убивстві.

Але громадськість незадоволена тим, що люди, які віддали наказ убити журналіста, залишаються на волі. Раніше в цьому місяці міжнародна організація "Репортери без кордонів" критикувала українські власті за те, що вони затягують проведення розслідування у цій справі. Пан Ющенко спробував заглушити цю критику, посмертно надавши пану Гонгадзе звання "Герой України", але цей жест не допоміг Президенту здобути прихильність матері вбитого журналіста, Лесі Гонгадзе. "Ніхто мене не інформує ні про що і ніхто з мною не спілкується, - сказала вона недавно. - Якби не журналісти, справа була б давно забута. Ющенко і Кучма однакові. Нічого не змінилося. Я не піду до Ющенка. Я не подам йому руки".

На додачу до бід пана Ющенка українська економіка має погані результати. Темп економічного росту торік знизився до 2,8%, ціни зросли до неприйнятного рівня, і виникли труднощі з постачаннями пального на автозаправні станції країни. Пан Ющенко і його прихильники звинувачують у цьому пані Тимошенко, яка відігравала важливу роль в управлінні економікою. Вона каже, що цифри виглядають погано тому, що в минулому всі дані фальсифікувалися. Пан Ющенко звинуватив свого колишнього союзника також у спробі використати свою посаду, щоб домогтися списання податкового боргу своєї колишньої компанії в сумі 1,5 млрд. дол. США. Вона це звинувачення заперечує і сказала, що за інших обставин подала б на нього до суду.

Усе це зовсім не схоже на грудень минулого року, коли ця парочка стояла пліч-о-пліч перед десятками тисяч захоплених прихильників і обіцяла побудувати нову Україну. Опитування громадської думки, проведене київським аналітичним Центром імені Разумкова на минулому тижні, засвідчило, що рейтинг схвалення пана Ющенка з 48% у лютому упав до 19,8% у вересні ц.р. Рейтинг пані Тимошенко, який піднявся до 21,4%, був трохи кращим. Ця організація дійшла висновку, що загалом довіра українців до свого уряду "швидко зменшується, і... наближається до рівня, що спостерігався в останні дні правління колишнього президента Леоніда Кучми".

Пан Ющенко, можливо, і завоював повагу світового співтовариства, але, якщо він хоче повернути собі прихильність українського суспільства, яку він розтратив лише за 9 місяців, йому доведеться попрацювати.

Оригінал статті "Democracy іn Ukraіne: The bіtter taste of the orange revolutіon" доступний на сайті "The Іndependent".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах