Головна
 

ВН: Сигнальник Єхануров

3 жовтня 2005, 15:50
0
2

"Москва і Київ обійдуться без газового шоку", - пишуть Світлана Степаненко й Аркадій Дубнов у статті "Сигнальник Єхануров", опублікованій 3 жовтня в російській газеті "Время новостей".

Інтрига п’ятничного бліцвізиту до Москви нового прем’єр-міністра України Юрія Єханурова була закручена професійно. У всякому разі, з російської сторони. Таємне перебування в російській столиці українського екс-прем’єра Юлії Тимошенко за тиждень до появи в Москві її наступника і багатозначні витоки про її зустрічі з кремлівськими чиновниками підігріли інтерес до візиту пана Єханурова. А якщо врахувати, що гранд-дама української політики повернулася додому, позбавивши російську Генпрокуратуру кримінального до себе інтересу, то в команді президента Ющенка могли запідозрити, що в Кремлі Юлія Тимошенко привернула до себе інтерес уже політичний.

Такий розвиток подій не залишав Віктору Ющенку іншого виходу, окрім як терміново відрядити щойно затвердженого парламентом прем’єра до Москви. Кремль прийняв цю ініціативу прихильно, але не більше. Ніяких необачних прогнозів на потепління клімату в російсько-українських відносинах тут не робилося. Навпаки, кремлівські джерела не стомлювалися повторювати, що очікувати прориву в цих відносинах, незважаючи на обіцяний Віктору Ющенку на серпневому самміті СНД у Казані візит Володимира Путіна до Києва, не варто. Мов, не дозріла база для цього...

І от, напередодні появи в Москві Юрія Єханурова, помічник російського президента з міжнародних справ Сергій Приходько начебто мимохідь підтверджує надії українського прем’єра на зустріч з Путіним. Це зауваження пана Приходька слід було розцінювати як дружню, але відповідальну пораду київському гостю: все залежить від тих сигналів, які він передасть у Москві своєму російському візаві, прем’єру Михайлу Фрадкову.

Юрій Єхануров виправдав очікування. Про це він сам розповів журналістам після зустрічі з паном Фрадковим. "Думаю, чіткі сигнали, які виходять від нового уряду України стосовно питань приватизації, відносин власності, створення прийнятного для інвесторів клімату, дадуть можливість зробити ще більш динамічними наші відносини". Український прем’єр сказав російському керівництву те, що воно хотіло почути, про "завершення реприватизаційних процесів", про те, що "відтепер приватизація проходитиме в цивілізованому річищі", що "Росія залишається для України стратегічним партнером" і взагалі "головним партнером". "Це ми чітко розуміємо", - наголосив Єхануров у розмові з Путіним. Він пішов навіть далі у своїх роз’ясненнях росіянам, частка власності яких в українській економіці є досить значною і ризики яких істотно зросли внаслідок переділу власності, що розпочався при Тимошенко. Новий український прем’єр заявив, що у разі виявлення порушень під час приватизації в його країні за них відповідатимуть не власники, а чиновники фонду державного майна. "До власників у нас претензій немає, - сказав Єхануров. - Ми лише послухаємо їх..."

Що стосується російських власників українських підприємств, то Юрій Єхануров розсипався в компліментах на їхню адресу. Він поділився з Путіним своїми враженнями від поїздки з російським послом в Україні Віктором Черномирдіним до Дніпропетровської області, "яка дає в українську економіку кожен п’ятий долар від експорту". "Підприємства, що там належать росіянам, дуже ефективно працюють", - стверджував пан Єхануров. Таких слів з вуст українських лідерів у Москві давно не чули.

Що ж натомість отримав Юрій Єхануров? Ну, по-перше, привіт від свого президента, що йому передав Володимир Путін, який встиг перед зустріччю з українським прем’єром поговорити з Віктором Ющенком. По-друге, висловлену Путіним надію на те, що прем’єру "вдасться допомогти президенту України консолідувати суспільство і впоратися з тими негативними тенденціями, що складаються в українській економіці". Російський президент продемонстрував гарну поінформованість щодо цих тенденцій: "Темпи росту ВВП в Україні серйозно впали, виникли інші складнощі системного характеру".

Ну й, нарешті, з Москви прем’єр-міністр України виїхав підбадьорений перспективами поміркованого вирішення проблеми постачань російського газу і транзиту туркменського газу через російську територію. Мова йде про ціну, яка буде встановлена з 1 січня 2006 року на газ, що постачається в Україну. Якщо Києву вдасться утримати її хоча б у найближчому майбутньому на прийнятному для себе рівні, тоді українському уряду не доведеться ламати голову над негайним латанням дірок у бюджеті наступного року. Адже за найскромнішими оцінками, якщо Москва зажадає 180 дол. за тисячу кубометрів (що відповідає цінам європейського ринку), Києву потрібно буде вишукувати 3,5 млрд. дол. на додаткові витрати.

Те, що Юрію Єханурову почасти вдалося відвести цю загрозу, свідчать слова, сказані ним після повернення з Москви, 1 жовтня. Розповідаючи на засіданні уряду про рішення президентів двох країн "визначитися з основними напрямами роботи з розчищення завалів у російсько-українських відносинах", глава кабінету на тему постачань російського газу в Україну висловився таким чином: "Сенсацій ніяких не чекайте. У країні є уряд, він існує для того, щоб забезпечити нормальне життя громадянам і влітку, й узимку". Наскільки відомо, Москва дійсно готова обговорювати з Києвом помірний режим у газовому питанні, підготувавши разом з ним графік поступового підвищення цін на експортоване паливо.

Українські експерти, коментуючи підсумки московського візиту Юрія Єханурова, теж приділяють головну увагу газовому питанню. Голова українського центру "Пента" Володимир Фесенко зауважив кореспонденту "Времени новостей", що "зміна фігури на капітанському містку в уряді України стала поштовхом для зближення двосторонніх позицій з проблемних питань". Пан Фесенко припустив, що "Росія буде "пов’язувати" питання ціни на газ з вирішенням проблем Чорноморського флоту, що базується в Криму, а також російсько-українського газотранспортного консорціуму". За його словами, "у Києві не сумніваються, що ціни на газ зростатимуть", але сподіваються, що Москва погодиться збільшувати їх плавно "протягом  кількох років, щоб не привести українську економіку в стан "болючого шоку".

Володимир Малинкович, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарних і політичних досліджень, зауважив газеті "Время новостей", що стосовно проблеми енергоресурсів "сторони обмінялися лише обіцянками загального характеру". Пан Малинкович вважає, що "Росія поки придивлятиметься до України, не йдучи на якісь істотні економічні преференції". Він наголосив, що "Москва не дуже добре уявляє вектор руху зовнішньої політики України", її насторожує прагнення України до НАТО і створення "спецпоясу з держав Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, які не рухатимуться у фарватері російської політики".

Варто також врахувати, що незабаром український прем’єр має вирушити з візитом в Ашхабад для "газових" переговорів з Туркменбаші. У довічного туркменського президента і тим більше, туркменського бізнесу, наскільки нам відомо, немає власності в Україні, і тому йому буде цікава чисто конкретна розмова: скільки і чи вчасно платитиме Київ за т газ. Зрозуміло, якщо Туркменбаші зуміє переконати пана Єханурова, що цього газу вистачить і для Росії, і для України.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах