Головна
 

Новые известия: "Проблема не в Березовському, а в його грошах". Інтерв’ю Кравчука

4 жовтня 2005, 11:38
0
4

Про свої стосунки з нинішнім главою держави розповів кореспонденту російської газети "Новые известия" Ігорю Ванденку перший Президент України й ініціатор гучного розслідування, яке дискредитує Віктора Ющенка, Леонід Кравчук. Інтерв’ю опубліковано 4 жовтня.

Ледь в Україні почала згасати політична криза, викликана відставкою уряду країни, як відразу почав набирати оберти новий гучний скандал у владній верхівці. Депутати Верховної ради створили парламентську комісію зі з’ясування справжності інформації про закордонне фінансування президентської передвиборної кампанії Віктора Ющенка. Мова йде про гроші російського опального олігарха Бориса Березовського. "Новые известия" зустрілися з ініціатором скандального розслідування, депутатом Верховної ради, першим президентом України Леонідом Кравчуком.

- Леоніде Макаровичу, ви збираєтеся організувати імпічмент Ющенку...

- Ні.

- Тоді заради чого вся ця метушня навколо грошей Березовського?

- В Інтернеті я знайшов документи, які свідчать про те, що пан Березовський перераховував кошти на підтримку революції і демократії в Україні. Я подзвонив Березовському. Він підтвердив справжність цих платіжок. Лише після цього я вважав своїм обов’язком поінформувати українське суспільство про існування таких документів.

- Проте, озвучуючи цю інформацію, ви не могли не розуміти, що стаєте свідомим або мимовільним ініціатором гучної кампанії з дискредитації президента країни і, по суті, розпочинаєте новий виток політичної кризи.

- Мені треба було сказати народу, що такий факт є. А тепер нехай уже слідча комісія розбирається: реально це або нереально, чи всі це гроші 15 мільйонів доларів, куди вони пішли, хто їх одержував, як вони витрачалися. Наскільки взагалі все це морально. Народ повинен знати.

- А ви не намагалися отримати пояснення безпосередньо у Віктора Ющенка? Для початку хоча б приватно?

- Намагався. Але тоді я не зміг з ним зв’язатися. Він був в Америці. Потім виявився просто дуже зайнятим. Може, існували якісь інші причини для відмови від зустрічі. Не хочу зараз про них казати. Унаслідок я змушений був звернутися по інформацію до Березовського. Унаслідок є підтверджений факт. Далі я не можу казати, тягне цей факт на імпічмент чи ні. Для цього є процедура. Якщо слідча комісія парламенту разом зі слідчими органами доведуть, що за ці гроші Березовського конкретні люди прийшли до влади, тоді є предмет для початку процедури імпічменту.

- Проблема в особистості Березовського? У тому, що гроші, як ви стверджуєте, надходили саме від нього?

- Ні, проблема власне в грошах. За законом про вибори президента кандидат не має права використовувати кошти іноземців для проведення виборчої кампанії.

- Наскільки відставка президента, на ваш погляд, сьогодні є реальною?

- Абсолютно точно, що ми перебільшуємо страх перед імпічментом. Справа в тому, що процедура імпічменту і сам імпічмент – це не те саме. Процедура – це скоріше слідство з приводу конкретних звинувачень. І якщо він каже: "ні", то процедура припиняється і сам імпічмент, тобто голосування за усунення президента від влади, не відбудеться. Крім того, навіть якщо голосування все-таки пройде, дуже небагато шансів, що воно дасть у підсумку позитивний результат. На підтримку імпічменту має бути набрано 337 голосів депутатів Верховної ради, що на цей момент у принципі нереально.

- Тим більше дивно, що саме зараз спливла ця тема з "грішми російського олігарха"?

- Влада сказала, що вона моральна, що ніхто не краде, що у всіх чисті руки, а виявляється із самого початку, ще тільки на шляху до влади її нинішні мешканці вже зв’язувалися з іноземцями, з чужими грішми і т.д.

- Ви зараз кажете зі стверджувальною інтонацією.

- Але ж я вам сказав, що Березовський підтвердив мені факт допомоги революції грішми. Інша справа, не доведено, що вони перераховувалися безпосередньо до виборчого фонду кандидата Ющенка. А саме це було б протизаконно.

- Щось не складаються в Україні "президентські контакти". То у вас вкрай напружуються стосунки з Кучмою після його приходу до влади, тепер ви, зважаючи на все, входите в затяжний конфлікт уже з третім українським президентом. Про стосунки між Ющенком і Кучмою і казати не доводиться.

- Дійсно, це стає вже недоброю традицією. Зараз тінь нависла над Кучмою: то його звинувачують у справі Гонгадзе, то ще в чомусь. Свого часу в мене були відповідні проблеми в перший рік президентства Кучми. І прокурор запрошував, і... все було. Ну, тоді Леонід Данилович вважав, що так потрібно діяти. Щоправда, потім зрозумів, що помилявся щодо мене.

- Він вам сам про це сказав?

- Так, запросив через рік після початку свого першого терміну. Сказав, що зрозумів, що це наклепи. Що все робилося без його участі.

- Ви повірили?

- Ну, принаймні, відразу після нашої розмови все припинилося.

- А зараз які у вас стосунки?

- Нормальні. Зідзвонюємося іноді, зустрічаємося. От недавно на футболі бачилися.

- Теми для розмов знаходите легко?

- Говоримо про все. Одне табу – політика Ющенка. Я вважаю, що це можна обговорювати тільки в його присутності.

- А правда, що ви образилися на Ющенка за те, що він в інавгураційній промові не згадав першого президента?

- Справа не в мені. Я вважаю, що він повинен був сказати про інститут президентства в Україні загалом. Зазначити, що в країні накопичено вже чималий досвід організації влади, зокрема президентської. Ну й при цих словах можна було просто повернути голову в наш з Кучмою бік, навіть не називаючи прізвищ. Звичайно, історія все розставить на свої місця, але це був би знак політичної культури.

- Одним словом, розраховувати на створення своєрідного "клубу українських президентів" поки не доводиться?

- Не впевнений, що є сенс збиратися для того, щоб з’ясовувати, хто в чому винен. Гадаю щодо клубу, це гарна думка, але поки нездійсненна за наших умов. Потрібно, щоб президент приходив до влади демократично, залишав посаду в повній відповідності до закону. Щоб над ним після відставки не висів ніякий серйозний вантаж минулого. Тоді можна збиратися, обговорювати проблеми розвитку країни, духовності, культури і т.д. Люди ми досвідчені, могли б щось порекомендувати. Але за умов, коли колишні глави держави і чинний президент перебувають під тиском, і не лише політичним, але й прокурорським, не думаю, що це сприятливий час для створення "клубу президентів". Крім того, подібні контакти, на мій погляд, повинен ініціювати все-таки чинний глава держави. Поки від нього відповідних сигналів не надходило.

- Кажете зі знанням справи? У вас є прямий вихід на Віктора Ющенка.

- Так, я знаю його "близький" телефон і за необхідності можу прямо зв’язатися з президентом.

- Часто користуєтеся можливістю?

- От недавно зустрічалися один на один. Уперше за вісім з гаком місяців після його інавгурації.

- З вашої ініціативи?

- Ні, запросив президент. Спілкувалися довго, приблизно дві з половиною години. Я висловив усе, що вважав за потрібне, він теж, і на наш спільний погляд, це була корисна розмова.

- І який був статус зустрічі? Консультації з першим президентом України?

- Безумовно. А як же інакше?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах