Головна
 

НГ: Ющенко відчув запах грошей

14 листопада 2005, 15:31
0
3

"На днях український уряд офіційно оголосив про підготовку до продажу в наступному році найбільшого і найпривабливішого об’єкта держвласності – компанії "Укртелеком", - пише Тетяна Івженко у матеріалі, опублікованому в російському виданні "Независимая газета".

На першому етапі планується продати поки 43% акцій підприємства. Аналітики вважають, що до моменту конкурсу цей план може бути переглянуто вбік збільшення пакета.

Справа в тому, що стартова ціна 100% акцій може дорівнювати, за оцінками фахівців, 3,6 млрд. дол. Окремий пакет коштуватиме значно дешевше. Тим більше, що, за офіційними даними, за останні два роки показники рентабельності компанії впали майже вдвічі, а устаткування найбільшого оператора зв’язку має потребу в дорогій модернізації. На ціні акцій "Укртелекому" позначаться і масштабні соціальні зобов’язання з надання пільг, які компанія збереже в тому разі, якщо її контрольний пакет акцій залишиться в руках держави.

Однак "Укртелекомом" оголошена "велика приватизація" в Україні не обмежиться. У цьому сенсі показово, що 31 жовтня президент Віктор Ющенко наклав вето на депутатську заборону приватизації чотирьох великих підприємств, що перебувають поки в держвласності: Одеського припортового заводу, харківського "Турбоатому", контрольного держпакета акцій "Укрнафти" і науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зоря" – "Машпроект". Парламентарії безуспішно спробували віднести ці об’єкти до переліку стратегічно важливих, а тому недоторканих.

Крім того, команда Ющенка не виключає можливості повторного продажу деяких великих об’єктів, законність приватизації яких зараз оскаржується. Щоправда, єдиної точки зору щодо сценаріїв реприватизації і доцільності її проведення у влади немає. Однак навіть ті представники оточення Ющенка, які виступають проти сварок з великими інвесторами, погоджуються, що ціна "Криворіжсталі" (яка на 20% перевищила надходження від приватизації за всі роки незалежності України) є вагомим аргументом на користь продовження розпочатого.

Наприкінці минулого тижня Віктор Ющенко нарешті вніс певну ясність у це питання. Він визнав: "політика так званої реприватизації, що декларувалася, принесла величезну шкоду відносинам держави і бізнесу... Уряду й усім нам потрібно багато чого зробити, щоб ця сторінка була перегорнута". Він нагадав чиновникам усіх рівнів про "святість власності", що є запорукою залучення життєво важливих інвестицій в економіку країни.

Цікаво, що заява українського президента практично збіглася за часом з іншим не менш помітним виступом. Відомий фінансист Джордж Сорос, який побував в Україні на початку листопада в межах засідання Міжнародної групи із запобігання криз (МГК), теж розкритикував практику реприватизації. Єдиним винятком він назвав перепродаж "Криворіжсталі", що стало "позитивним сигналом для міжнародного співтовариства". Сорос похвалив український уряд за "надзвичайно прозоро організований аукціон". Але відразу додав: "Україна переживає болючу і важку трансформацію від грабіжницького капіталізму до того, що можна назвати легітимним капіталізмом. Дуже важливо жорстко встановити права власності, без яких не може бути ніякого економічного розвитку".

Українські експерти передбачають наявність зв’язку між засіданням МГК і наступною заявою президента України. За їхніми словами, учасники "антикризового" засідання на чолі із Соросом порекомендували українській владі припинити реприватизаційний хаос, натомість пообіцявши сприяння в переговорах зі вступу країни до СОТ.

Тим часом, в Україні розгортаються відразу три великих скандали, пов’язані з можливою реприватизацією. Першим і найгучнішим з них можна назвати розпочату ще Юлією Тимошенко історію з повернення у держвласність Нікопольського заводу феросплавів, що належить зятеві екс-президента Кучми Віктору Пінчуку. За останні місяці тяганина обросла безліччю суперечливих судових рішень. Хоча представники української влади переконані, що їм зрештою вдасться довести незаконність приватизації підприємства, але зробити це, схоже, буде непросто.

На відміну від "Криворіжсталі", приватизація Нікопольського заводу проводилася без усунення від конкурсу іноземних учасників. Формальною причиною, за якою Юлія Тимошенко за допомогою Вищого господарського суду України оскаржувала законність приватизації підприємства, стали терміни проведення конкурсу. Як пояснили у Фонді держмайна України, закон про приватизацію передбачає, що з моменту оголошення про приватизацію до самого продажу має пройти не менше 30 днів. А державна програма приватизації, що теж має чинність закону, визначає цей термін у 75 днів. По суті, екс-прем’єр ґрунтує велику частину своїх звинувачень на тому, що конкурс щодо НЗФ проводився на підставі закону, а не програми приватизації, пояснили співробітники Фонду держмайна. За їхніми словами, цей нюанс дуже важливий, оскільки на таких самих умовах з початку 2000 року були приватизовані 95% українських стратегічних підприємств.

До речі, Джордж Сорос, не називаючи конкретних підприємств, звернув увагу на вже звичну для України плутанину в судових рішеннях. Перед від’їздом він заявив, що пріоритетом для української влади має стати реформування судової системи. "Саме відсутність надійної системи судочинства стала причиною багатьох труднощів і непорозумінь протягом останнього року. Особливо це стосується прав власності", - сказав фінансист.

Проте у випадках з іншими підприємствами ситуація виглядає не настільки заплутаною. Так, підставою для прийнятого нещодавно Фондом держмайна рішення про скасування підсумків приватизації Чорноморського суднобудівного заводу стало невиконання інвестором своїх зобов’язань. 90,25% акцій цього підприємства були продані в жовтні минулого року ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф". За даними українських ЗМІ, реальними власниками заводу стали російські бізнесмени – брати Ігор та Олег Чуркіни. Вони контролюють компанію Shіppіng Technology Lіmіted (Канада), що володіє контрольним пакетом акцій Миколаївської малотоннажної верфі.

Новий власник зобов’язався погасити заборгованості суднобудівного заводу із зарплати робочим і перед Пенсійним фондом, а також кредиторську заборгованість перед банками. Крім того, в умовах конкурсу було передбачене виділення інвестором коштів на модернізацію заводу з метою виходу до 2007 року на беззбиткову роботу. Український уряд стверджує, що ці умови виконані не були. А прокуратура порушила проти власників підприємства кримінальну справу за статтею про "безпідставну невиплату заробітної плати внаслідок нецільового використання коштів".

Ще один гучний скандал кілька місяців розвивається навколо северодонецького підприємства "Азот", 60% акцій якого належить американській компанії ІBE Trade. У судовому порядку питання про законність приватизації цього підприємства, як й у випадку з власністю Віктора Пінчука, ще остаточно не вирішене. Але відразу після продажу "Криворіжсталі" голова центрального виконкому партії Віктора Ющенка "Наша Україна", один з найближчих соратників українського президента Микола Катеринчук упевнено заявив журналістам: "Я гадаю, що в списку підприємств на продаж міститься ще Нікопольський завод феросплавів, северодонецький "Азот", можливо, ще ті підприємства, які були приватизовані у 2004 році..."

Офіційного списку підприємств, які можуть бути реприватизовані, в Україні немає. Але експерти відносять до "групи ризику" компанії, що входять до об’єднання "Укррудпром", комбінати "Запоріжсталь" й "Азовсталь", Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, Алчевський меткомбінат, а також Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча.

Щоправда, представники української влади обіцяють підходити до вирішення проблеми цивілізовано. Так, секретар Ради нацбезпеки й оборони України Анатолій Кінах сказав "НГ", що влада не проводитиме масштабну реприватизаційну кампанію, а спробує укласти мирові угоди з власниками. "Ніякого переділу власності не буде. Політична метушня навколо приватизації або реприватизації припиниться. Можу гарантувати, що в Україні все проходитиме відповідно до букви закону", - наголосив він.

Проте остаточний список підприємств, які готуються до приватизації і, можливо, підлягають реприватизації, буде, як очікується, затверджено 17 листопада під час спеціального засідання Ради нацбезпеки за участю президента і членів уряду України.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах