Головна
 

Aljazeera: Україна: роз’єднана країна

7 грудня 2005, 15:30
0
10

"Рік по тому, як “помаранчева революція” привела до зміни влади в Україні, питання національної ідентичності викликає між українцями суперечки, якщо не сварки", - пише Джонатан Ґорветт у матеріалі "Україна: роз’єднана країна", опублікованому в катарському виданні "Aljazeera".

Обговорення цього питання стало тепер набагато відвертішим, і воно матиме значні політичні наслідки.

“Чи будемо ми “малоросами” або незалежною державою, яка в майбутньому належатиме до Європи й західної цивілізації?” – запитує Вадим Корнелов, який працює в туристичній компанії у центрі Києва.

“Це запитання, яке ми маємо ставити собі знову й знову”.

Відповіді на це запитання можуть стати головною темою, що обговорюватиметься перед наступними парламентськими виборами, призначеними на березень.

На цих виборах прихильники “помаранчевої революції”, які хочуть бачити свою країну в Європейському Союзі та НАТО, протистоятимуть тим, хто все ще вважає Росію природним союзником України.

Повернення підтримки виборців

Така невизначеність національної ідентичності збільшує шанси на березневих виборах колишнього прем’єр-міністра Віктора Януковича, який утратив владу під час революції. Це допомогло йому прийняти рішення про свою участь у березневих виборах як кандидата, що стоїть на проросійських позиціях.

Його “Партія регіонів” підтримує створення Єдиного економічного простору за участю Білорусі, Казахстану, Росії та України.

Свою виборчу кампанію він розпочав не в столиці України Києві, а в Москві.

Нещодавно партія Януковича вийшла на перше місце в опитуваннях громадської думки. Вона трохи випереджає партії лідерів “помаранчевої революції”, чинного президента Віктора Ющенка та колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко – частково як результат корупційного скандалу, що вибухнув у вересні.

Утрачені ідеали

Очевидно, результати опитувань є свідченням того, що ідеали революції втратили свою притягальну силу.

“Рік тому ми вибирали не просто нових лідерів, а шлях країни в майбутнє”, - каже Ніна Сорокопуд, одна з провідних активістів “Пори”, молодіжного руху “помаранчевої революції”.

Вона каже, що революція сприяла пробудженню серед українців гордості за свою країну.

“Люди з’ясували для себе, чому бути українцем добре. Раніше часто запитували “а де розташована Україна?” Сьогодні всі це знають. Революція була першим кроком у розбудові єдиного українського суспільства”.

Протиріччя

Але на своєму шляху в майбутнє Україна може зазнати невдачі через наявність протиріч між етнічними групами й географічними регіонами.

Професор Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько каже: “Якщо подивитися, де найбільші політичні партії мають своїх прихильників, виявляється, що майже всі вони географічно перебувають або на сході або на заході”.

Лідери “помаранчевої революції” мають найбільшу підтримку на заході України, а на сході більше прихильників має Янукович.

Зв’язки з Росією

“Більшість прихильників Ющенка є етнічними українцями, а прихильники Януковича часто належать до двох етносів - вони мають російських і українських батьків та родичів”, - каже Хмелько.

“Вони (прихильники Януковича) хочуть мати відкритий кордон із Росією, а не з Європою, оскільки там мешкають їхні родичі. Якщо Україна стане членом ЄС, цей кордон буде закритий".

Історичний розвиток цих двох половин України теж був різним. До закінчення Другої світової війни окремі частини території Західної України раніше належали Польщі, Чехословаччині та Румунії.

Східна Україна довго була частиною Радянського Союзу, а раніше – Російської імперії.

Історичні питання

Володарювання Росії в Україні протягом того часу також стало темою запальних політичних суперечок перед наближенням виборів.

Цього року український президент уперше відвідав церемонії вшанування пам’яті жертв голоду в Україні 1932-33 років, під час якого загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, згідно з офіційною українською статистикою.

Українці вважають відповідальним за голод радянського вождя Йосифа Сталіна. Він наказав вилучити запаси збіжжя для продажу його за кордоном за тверду валюту, це мало також зламати спротив селян радянській владі.

У своєму виступу на мітингу, присвяченому річниці “помаранчевої революції”, Ющенко закликав засудити перед судом історії державну систему, відповідальну за голодомор.

Головний редактор київської газети Kyiv Post Пол Міазга (Paul Miazga) каже: “Раніше цей голод, який українці називають голодомором, згадували значно менше. Очевидно, ніхто не хотів дратувати росіян”.

Але сьогодні він є офіційно визнаним і проводиться кампанія за те, аби визнати голодомор на міжнародному рівні геноцидом проти українців. Нещодавно парламент Литви проголосував за таке визнання.

Роздоріжжя

“Звичайно, історія є тим засобом, що дозволяє сформувати й розвинути національну ідентичність. Ющенко побачив, що тут можна отримати політичний виграш” – каже Міазга.

Тим часом, відсутність економічного поступу та значне зменшення в ЄС кількості прихильників його подальшого розширення привели до того, що підтримка лідерів революції продовжує скорочуватися, а багато людей задаються питанням про те, навіщо все це було.

“Економічна ситуація все ще незадовільна”, - каже Вадим Корнелов.

“Після революції ми сподівалися отримати багато західних інвестицій, але вони не надійшли”.

“Люди залишаються ще дуже бідними. Коли вони бачать рівень життя в Москві, вони думають, що там він вищий. Наступного березня ми знову стоятимемо на роздоріжжі. Ми можемо піти будь-яким із двох шляхів, сьогодні це неможливо передбачити”.


Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал публікації "Ukraine: A divided nation" можна прочитати тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах