Головна
 

IHT: Україна згадує своє похмуре минуле

12 грудня 2005, 17:53
0
3

"Україна здобула свою незалежність від Москви на початку 1990-х років, але вона не поспішала переглядати свою історію, на відміну від інших колишніх комуністичних країн", - пише Джуді Демпсі в матеріалі, опублікованому в американському виданні "International Herald Tribune".

Біля стін мальовничого Михайлівського собору розміщено виставку великих чорно-білих фотографій, що повертають у минуле.

На них можна побачити трупи людей і тварин, що розкладаються в полях, та людей у подертому одязі, які ледь можуть триматися на ногах. Ці світлини було зроблено в 1932-33 роках.

У народній пам’яті українців ці роки відомі як “Голодомор”. Тоді Комуністична партія під керівництвом Сталіна вилучила в українських селян усі запаси харчів, аби змусити їх відмовитися від своєї землі та вступати до колгоспів. Усіх, хто намагався приховати харчі, або брав хоча б один колосок, засилали до Сибіру або розстрілювали.

За оцінками істориків, від 7 до 10 мільйонів українців померло унаслідок сталінської політики, що втілювалась у життя за допомогою Комуністичної партії України.

Кілька років тому Україна почала скромно вшановувати пам’ять жертв голоду. Але влада утримувалась від критики колишніх радянських або українських комуністів за виконання політики Сталіна. Політичний аналітик київського представництва консервативного Фонду Конрада Аденауера Ігор Плашкін каже, що це було неможливим, оскільки комуністи тоді все ще відігравали провідну роль у парламенті та інших державних інститутах.

Україна здобула свою незалежність від Москви на початку 1990-х років, але вона не поспішала переглядати свою історію, на відміну від інших колишніх комуністичних країн, особливо східноєвропейських. Після першої хвилі переоцінки історії в 1990-х роках уряди цих країн недавно почали робити сміливіші кроки, щоб зрозуміти, яким чином Радянський Союз керував своїми сателітами.

Новий консервативний уряд Польщі минулого місяця почав відкривати секретні документи Варшавського договору. Міністр оборони Радек Сікорський розповів, що у 1979 році Кремль у разі ядерної війни з країнами західної Європи планував використати Польщу як санітарний кордон для зменшення своїх втрат.

Стосунки на той час були напруженими через обрання поляка новим Папою Римським, протистояння між Москвою і Вашингтоном навколо розміщення ядерних ракет у Німеччині та зростання впливу польського підпільного профспілкового руху.

Минулого тижня чеські сенатори запропонували прийняти закон про заснування Інституту національної пам’яті, який має вивчати та викривати злочини попереднього комуністичного режиму, у тому числі партійних працівників і секретних служб. Закон передбачає, що новий інститут матиме доступ до архівних документів від 1948 року, відколи комуністи захопили владу, до 1989 року, коли комуністичний режим упав.

Угорщина вже відкрила свої архіви раніше. У цих країнах історики намагаються зрозуміти, як Кремль керував усім комуністичним блоком.

Але лише два тижні тому Президент України Віктор Ющенко продемонстрував повністю новий підхід до голодомору й минулого України.

“Голодомор, який був злочином проти людства, мав своїх виконавців”, - заявив Ющенко на церемонії на Михайлівській площі. “Але з юридичної точки зору так і не знайшов винних”, - додав він.

Ющенко прийшов до влади після минулорічної “помаранчевої революції”, коли сотні тисяч демонстрантів вимагали провести чесні вибори, покінчити з корупцією і забезпечити свободу слова. Він продовжив свій відвертий виступ:

“За вбивство однієї людини несе відповідальність його вбивця, за знищення мільйонів життів не відповів ніхто. Можливо, саме тому нам в Україні сьогодні так важко відновити владу закону, добра та соціальної справедливості”.

На відміну до попередніх відзначень, на яких ніколи не згадувалися відповідальні за голодомор, Ющенко відверто розкритикував комуністів за те, що вони досі не покаялись. Він сказав: “Нерозкаяний гріх стає причиною подальших нещасть”.

“Можливо, саме тому нам так важко змінити нашу свідомість, яка залишається у полоні страху й ідеологічного рабства”.

Ющенко додав, що настав час побудувати меморіал для увічнення пам’яті жертв репресій і голодоморів в України. За його словами, урядом буде засновано Український інститут національної пам’яті.

Як сказав міністр закордонних справ Борис Тарасюк, метою цього відзначення було надати українцям можливість осмислити свою історію та ідентичність. “Так багато українців постраждало”, - заявив він в інтерв’ю. “У родині мого батька було 13 дітей, і лише 6 із них залишилися у живих”.

Тарасюк каже, що не є несподіванкою те, що комуністи в Україні протестували проти нового підходу до відзначення пам’яті жертв голодомору. “Вони добре розуміють, що саме вони та їхня власна ідеологія є відповідальними за цей злочин”, - каже він. “Тому вони залишаються єдиною політичною силою в Україні, яка відмовляється визнати цей факт. Це зробили комуністичні вожді”.

Він продовжує: “Сьогодні офіційна російська позиція полягає в тому, що Росія не має жодного стосунку до голоду в України, це зробила більшовицька влада”.

Російські експерти з питань зовнішньої політики критично ставляться до того, як Україна та інші колишні комуністичні країни розглядають тепер свою історію. Вони стверджують, що це розпалює антиросійські настрої.

У відповідь на відзначення пам’яті жертв голодомору міністерство закордонних справ Росії зробило різку заяву. “Спроби використати трагічні факти нашої спільної історії в сьогоднішніх російсько-українських відносинах є контрпродуктивними, політично вмотивованими та навіть шкідливими”, - йдеться в цій заяві. “Важко сказати, хто більше, а хто менше постраждав від тоталітарного режиму. Постраждали всі”.

Інші росіяни кажуть, що минуле все більше використовується націоналістами в Україні та Східній Європі для критики сучасної Росії.

“Усі нещастя та криваві події у минулому сьогодні розглядаються через призму антиросійських настроїв”, - каже Микола Петров, експерт з питань російської внутрішньої політики в московському Центрі Карнегі. “У радянському минулому було багато дуже складних подій. Але вони не мали етнічного підґрунтя. Голод був і в інших регіонах”.

Він продовжує: “Крім того, країною керували грузини та українці, а не росіяни”. Як відомо, Сталін походив з Грузії.

Петров каже, що він розуміє, чому країни колишнього радянського блоку використовують історію для національної консолідації.

“Сформувати національну ідентичність дуже важко, тому інколи це "ми" проти "них" - каже він. “У східноєвропейських країнах, зокрема, та в інших пострадянських країнах існує спокуса вважати, що все погане в їхньому минулому відбувалося через втручання ззовні. В усьому звинувачують Росію”.

Григорій Немиря, керівник українського Центру європейських та міжнародних досліджень, не погоджується з тим, що за відзначеннями пам’яті жертв голодомору стоять антиросійські настрої. “Ці відзначення пов’язані з українською національною ідентичністю”, - каже він. “І це є дуже важливим для ідентичності країни. Ідеться про прощання з Радянським Союзом”.


Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал матеріалу "Ukraine revisits its somber past" можна прочитати тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах