Головна
 

New Criminologist: Президенте Путін, руки геть від України!

18 січня 2006, 18:20
0
7

"Розбіжності через постачання газу в Україну не є просто дріб’язковою сваркою між двома сусідніми країнами, це – ПОЧАТОК кампанії Росії за відновлення статусу наддержави. Але США це аж ніяк не турбує", - пише Крістофер Беррі-Ді у матеріалі, опублікованому в британському виданні "The New Criminologist".

Середня тривалість життя чоловіків у Росії стрімко падає, наближаючись до 56 років. Це є наслідком високого рівня безробіття й алкоголізму – споживання горілки на душу населення перевищує 12 літрів (чистого алкоголю) на рік, учетверо більше, ніж у країнах Заходу, і це стосується тільки тих, хто п’є помірковано. Сусідні країни ставляться до режиму Путіна все більш неприязно, тому Росія все більше замикається на собі й починає застосовувати свою нову зброю.

Затопивши частину свого ядерного арсеналу в різних морях і океанах разом з іншими високотоксичними озброєннями та забруднивши атмосферу (я маю на увазі Чорнобильську катастрофу), Росія починає використовувати нафту й газ для підтримання свого впливу у світі, який поступово зникає. Для цього вона тимчасово припинила постачання газу в Україну, одночасно обмеживши його також для країн ЄС. Але цей крок є ознакою того, що російська влада боїться.

Проте газовий вентиль може стати наймогутнішою зброєю Росії за останні десятиліття. Ця зброя є абсолютно законною, для неї не існує зброї відплати, і вона може обмежити можливості Заходу як ніколи раніше.

Що стосується нафти, то не треба забувати, що "чорне золото" в Росії видобувають десятки американських нафтових компаній (і мають від цього непогані прибутки), оскільки росіяни не мають навіть основних технологій, необхідних для цього. Одночасно збагачуються "нові росіяни" та надбагаті олігархи, лояльні до Путіна, котрі вичавлюють із цієї чудової країни останні соки.

Назва "Україна" означає "окраїна", вона завжди була землею, чиї багатства викликали заздрість навіть сусідніх країн, які самі мали багаті природні ресурси. Проте Україна не має природних рубежів для захисту своєї території.

Вікінги, росіяни, німці, червона гвардія, біла гвардія, більшовики й нацисти – вони приходили й уходили, та інколи вони поверталися знову - коли всі думали, що вони пішли назавжди. Для українських сільських пейзажів є характерними ставки з качками й коні, які тягнуть навантажені вози, але сусідство з матінкою-Росією робить життя українців далеко не безтурботним.

Якщо б вони забажали, росіяни могли б закрити газовий вентиль, зупинити українські промислові підприємства й заморозити українців у їхніх власних домівках.

Це сувора економічна реальність. Ласкаво просимо до нового світового порядку, де самовдоволений Захід підставляє своє горло під брудні російські чоботи та запилені сандалії арабів-мусульман, і при цьому навіть не уявляє серйозності своєї помилки.

Звичайно, американським нафтогазовим компаніям наплювати на довготермінові наслідки й для України, і для країн Заходу. Газова зброя не зрівнює із землею міста, і начебто ніхто не помирає, адже це не воднева бомба. Проте розбіжності через постачання газу в Україну не є просто дріб’язковою сваркою між двома сусідніми країнами, це – ПОЧАТОК кампанії Росії за відновлення статусу наддержави. Але США це аж ніяк не турбує.

Немає сумніву, що минулий і теперішній українські уряди наскрізь просякнуті корупцією. Одного похмурого холодного ранку молоді люді з усмішками на обличчях вийшли на замерзлі вулиці, щоб висловити свій протест проти нечесних і корумпованих фальсифікаторів результатів виборів, котрі узурпували владу в їхній країні, і весь світ зачаровано стежив за "помаранчевою революцією". І я також був там.

Переможений Віктор Янукович зображався однозначно поганою й непопулярною особою, яку підтримують росіяни. Якби тільки переможці - Віктор Ющенко, з обличчям, спотвореним після отруєння, і його союзниця, чарівна Юлія Тимошенко - були настільки бездоганними, чудовими й незалежними, як у це вірили на Заході, і як вірив я ... нажаль, це не так.

Дехто зображує Україну як похмуру країну, де немає порядку, але яка має занадто амбіційні плани приєднатися, борони Боже, до країн Заходу і ЄС.

Важко уявити, звідки в цій країні можуть з’явитися інвестиції, і хто може відновити тут справедливість. Як і в Росії, олігархи з мільйонними статками тут розкидаються грошима у вульгарно оздоблених казино, у той час як бідні намагаються вижити на мізерні пенсії та врожаї з городів, на яких вони старанно працюють.

Проте Україна має родючі ґрунти та багату культуру. Українці є дуже щедрими, вони - один із найгостинніших народів у світі. Зустрічі зі справжніми українцями нагадують давні ідеалістичні часи, які сьогодні можна побачити тільки на старих поштівках. Багатства країни залишаються такими самими, як і раніше: родючі чорноземи, порти, стратегічні транзитні шляхи, у тому числі для нафти й газу з кавказького регіону, які сьогодні є важливими, як ніколи.

Настає непевний час. Справжні друзі й прихильники Заходу живуть в Україні, а не в Росії, тому для західних країн настав момент продемонструвати свою вдячність невеликій країні, якій вистачило сили духу, мужності й далекоглядності, аби здобути незалежність від Росії та піти невідомим шляхом – наодинці.

Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал публікації можна прочитати тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах