Головна
 

Eurasia Daily Monitor: Погрози Ющенка провести референдум не є серйозними

РБК daily, 27 січня 2006, 17:05
0
6

"Існує щонайменше п’ять причин, чому реалізація погроз Ющенка провести референдум є малоймовірною, - пише Тарас Кузьо у матеріалі, опублікованому в американському виданні "Eurasia Daily Monitor".

Президент Віктор Ющенко скористався подвійною річницею (возз’єднання України як незалежної держави 1919 року та власної інавгурації 2005 року) для проголошення конкретних пропозицій для виходу з політичної кризи, що виникла після того, як 10 січня парламент проголосував за недовіру його уряду. У зверненні до українців Ющенко навів довгий перелік досягнень за перший рік свого президентства, зокрема забезпечення свободи слова, успішну боротьбу з тіньовою економікою, збільшення соціальних виплат і пенсій.

Ющенко заявив: "Ми разом довели, що український народ здатен побудувати сучасну самостійну демократичну державу". "Сьогодні ми говоримо - так, я громадянин України, і пишаюся цим! І це - головне досягнення першого року мого президентства", - сказав він далі.

Ющенко також наголосив на значному поступі України до демократії за час його перебування при владі. Міжнародна організація Freedom House у 2006 році підвищила рейтинг України від "частково вільної країни" до "вільної країни". Ющенко сказав: "2005 рік був, у першу чергу, роком переоцінки поглядів у суспільстві. І в цьому його історична цінність. Ми всі по-новому побачили себе і свою країну, її історію і її майбутнє".

Цього самого дня він підписав великий указ, яким визначаються заходи для забезпечення того, щоб вибори 26 березня були вільними й демократичними. Ющенко також закликав українські політичні сили підписати меморандум на підтримку таких виборів.

Після початку правління колишнього президента Леоніда Кучми в 1994 році в Україні не відбувалося вільних і справедливих виборів. У 1998 та 2002 роках на парламентських виборах діяла змішана пропорційно-мажоритарна система. Зловживання "адміністративним ресурсом" при проведенні виборів у 225 мажоритарних округах допомогли перемогти там багатьом чиновникам і підприємцям, котрі підтримували Кучму. Вибори 2006 року відбудуться винятково за пропорційною системою, що зменшить можливості для таких зловживань.

У своєму виступі Ющенко визнав законність конституційної реформи, яка почала діяти з 1 січня, відреагувавши на заклики багатьох політиків зробити це. "Але я не вважаю її ідеальною", - сказав він. Ющенко ще раз повторив, що зміни не враховують думок українських громадян, а тому "суспільство повинно сказати своє слово щодо конституційних змін".

Ще раніше Ющенко заявляв, що "зміни, внесені до Конституції, були протизаконною дією, прихованою від людей" (Financial Times від 13 січня 2005). Від початку весни 2005 року Ющенко, його підлеглі й тоді ще прем’єр-міністр Юлія Тимошенко періодично робили заяви про необхідність проведення референдуму щодо конституційної реформи.

Протягом літа такі заяви припинилися, а міністр внутрішніх справ Юрій Луценко сказав в інтерв’ю газеті "КоммерсанЪ" (26 вересня 2005), що Ющенко вирішив погодитися з конституційною реформою.

Але це не переконало опонентів президента, які й надалі побоювалися, що Ющенко оголосить про проведення референдуму. Парламент свідомо заблокував прийняття присяги суддями Конституційного суду саме з цієї причини. Зараз Конституційний суд не має кворуму й не може працювати, тому Ющенко не може звернутися до нього стосовно законності змін до Конституції, прийнятих у грудні 2004 року.

Існує щонайменше п’ять причин, чому реалізація погроз Ющенка провести референдум є малоймовірною.

По-перше, ніхто не примушував Ющенка погоджуватися на конституційну реформу. Зміни до Конституції було запропоновано прийняти під час переговорів для подолання політичної кризи в грудні 2004 року, коли понад мільйон прихильників "помаранчевої революції" були на вулицях Києва. Крім того, Ющенко мав підтримку армії, розвідувальних служб, частини міністерства внутрішніх справ, а Кучма й тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович втрачали реальну владу.

По-друге, на відміну від блоку Юлії Тимошенко, блок Ющенка "Наша Україна" завжди підтримував конституційну реформу. "Наша Україна" не погоджувалася з центристськими прихильниками Кучми та лівими (комуністами та соціалістами) тільки щодо часу запровадження реформи. "Наша Україна" наполягала, що вона має стати чинною після виборів у березні 2006 року, а Кучма й ліві виступали за її запровадження після виборів 2004 року.

По-третє, Ющенко не скористався значними президентськими повноваженнями, які він мав згідно з редакцією Конституції, що діяла до кінця 2005 року. Навіщо оголошувати референдум для поновлення повноважень, якими він і так не зміг скористатися?

По-четверте, якщо згода Ющенка на запровадження конституційної реформи була тільки тактичними хитрощами для подолання кризи на президентських виборах 2004 року, він міг би призначити референдум відразу після приходу до влади в січні 2005 року. Тодішній прем’єр-міністр Тимошенко на той час щиро б підтримала таку ініціативу, а в лавах опозиції ще панувало безладдя. Але після звільнення з посади прем’єр-міністра у вересні 2005 року Тимошенко змінила свою позицію й почала підтримувати конституційну реформу.

По-п’яте, якщо Ющенко вирішить проводити референдум, він утратить підтримку Соціалістичної партії, чим він не може ризикувати. Він потребуватиме підтримки соціалістів під час створення коаліції в новому парламенті, незалежно від того, хто входитиме до неї.

Ці п’ять доводів дозволяють дійти висновку, що проведення конституційного референдуму буде можливим, якщо тільки результати березневих виборів виявляться для Ющенка незадовільними. Як і Кучма в 1996 році, Ющенко може спробувати провести референдум, якщо його не влаштує політична конфігурація нового парламенту.

Погрожуючи провести референдум щодо конституційної реформи, Ющенко марно витрачає зусилля в неправильному напрямі. Замість цього йому необхідно зосередити свою увагу на забезпеченні перемоги на виборах 2006 року, поновленні єдності "помаранчевої" команди (яку він сам і розколов, звільнивши Тимошенко у вересні 2006 року) і створенні в новообраному парламенті більшості, що підтримуватиме президента та проведення реформ.

Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал публікації можна прочитати тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах