Головна
 

Eurasia Daily Monitor: Москва змінює свою тактику в Україні

РБК daily, 6 лютого 2006, 13:50
0
3

"Москва перейшла від "газової атаки" до досягнення залаштункових домовленостей із деякими ключовими фігурами української влади", - пише Владімір Сокор у матеріалі, опублікованому в американському виданні "The Eurasia Daily Monitor".

Хоча повідомлення, які надійшли з Києва 2 лютого, ще є непідтвердженими, вони значною мірою заслуговують на довіру. Згідно з ними, офіційні особи в секретаріаті президента й уряді дали дозвіл на негайне підписання з Росією угоди щодо газу та шістьох додатків до неї. Повідомляють, що ці документи гарантують Росії на багато років наперед монопольне право на використання української газотранспортної системи (можливо, і на частковий контроль над нею), крім того, Росія стає єдиним постачальником газу та набуває права встановлювати ціни в Україні.

Цей розвиток подій, якщо його розглядати на тлі кризи державних органів влади в Україні, дає можливість припустити, що Москва перейшла від "газової атаки" до досягнення залаштункових домовленостей із деякими ключовими фігурами української влади.

З точки зору Кремля, криза влади в Україні відкриває стратегічну можливість для згортання демократичних досягнень "помаранчевої революції" та поновлення економічного й політичного впливу в цій країні. Продовжуючи працювати над досягненням цієї стратегічної мети перед наступними березневими парламентськими виборами, Москва посеред шляху змінила свою тактику.

Спочатку Москва планувала тривале припинення постачання газу. Це повинно було вкрай негативно вплинути на українську економіку, остаточно дискредитувати президента Ющенка та його блок "Наша Україна" в очах виборців, налаштувати проти Києва Європу за допомогою тверджень про те, що Україна "краде" газ із транзитних газогонів та підготувати ґрунт для передачі цих газогонів у спільну російсько-українську власність. Контрольовані Кремлем ЗМІ та аналітики, які отримали його офіційне схвалення, не приховували як цих цілей, так і своїх радощів у передчутті "покарання" команди Ющенка під час парламентських виборів.

Проте ця тактика помітно змінилася після порад кількох консультантів Кремля, перш за все, Гліба Павловського, Сергія Маркова і В’ячеслава Ніконова. Хоча вони є частково відповідальними за поразку Москви під час президентських виборів в Україні 2004 року, зараз вони дотримуються думки, що політика Москви не повинна мати пріоритетом реванш або "покарання" Ющенка. У своїх статтях та інтерв’ю наприкінці грудня та протягом січня (а також, без сумніву, у матеріалах, які розповсюджуються через внутрішні канали Кремля) вони стверджували, що обрана спочатку тактика матиме зворотний ефект. На їхню думку, українські виборці покладуть вину за надмірне підвищення цін і припинення постачання газу на Росію, у результаті вони об’єднаються навколо захисту національних інтересів; шанси "помаранчевої команди" перемогти на виборах знову підуть угору; найбільше постраждають від "газової атаки" області Східної України, де проросійські партії мають найбільшу підтримку; із часом Європа стане на бік України. Отже, чим довше триватиме протистояння, тим більше будуть політичні втрати Росії та її союзників в Україні.

Консультанти закликали відновити постачання газу в Україну за встановленими в Москві цінами і водночас гнучко працювати з кількома політичними силами в Україні. Вони розраховували, що Ющенку й "Нашій Україні" в новому парламенті доведеться мати справу із сильнішими олігархічними й проросійськими силами. Тому кремлівські консультанти рекомендували досягти політичної домовленості з ослабленим Ющенком та використати це після виборів для досягнення російських цілей в Україні. Ця тактика відповідає спробам самого Ющенка встановити контакти з Кремлем, аби з його допомогою підтримати свою президентську владу, яка переживає не найкращі часи.

На цей час головними етапами цього розвитку подій є підписання попередньої газової угоди 4 січня, демонстративна зустріч російського президента Володимира Путіна з Ющенком в Астані 11 січня (з обіцянкою провести ще одну зустріч), а також створення згідно з домовленістю протягом кількох наступних днів російсько-української газової компанії на основі сумнозвісної компанії "РосУкрЕнерго". Кремль помітно послабив свою пропаганду, спрямовану проти "помаранчевої революції", а пропаганду особисто проти Ющенка припинив повністю. Проте Москва хоче, аби Ющенко звільнив після виборів "націоналістського" міністра закордонних справ Бориса Тарасюка. Кремль також надає сигнали про готовність погодитися на політичну домовленість (Ющенка) з Юлією Тимошенко в межах створення коаліційного уряду, хоча й категорично заперечує проти її повернення на посаду прем’єр-міністра.

Хоча головну ставку Кремль робить на Віктора Януковича, який програв президентські вибори, Павловський каже, що ослаблений Ющенко є необхідним Росії як "партнер, який контролює та має вплив на державну політику, і може приймати рішення. Тому Росія дуже багато працює з Ющенком, але проблемою для Москви є його слабкість, ... а Росії в Україні потрібен сильний партнер". Отже, помітне ослаблення влади Ющенка, здається, викликає сумніви щодо того, чи зможе він виконати домовленості з Москвою, над якими вона може зараз із ним працювати.

Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал публікації можна прочитати тут

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах