Головна
 

Moscow Times: Україна. "Газпром" наступає

10 лютого 2006, 17:13
0
4

"До завершення газової війни між Росією та Україною залишається ще далеко, оскільки очевидно, що підписані минулого тижня угоди точно не визначають довготермінову ціну", - пише Кетрін Белтон у матеріалі, опублікованому в російському англомовному виданні "The Moscow Times".

Це збільшує ризик виникнення нових конфліктів при транспортуванні газу через Україну – головний маршрут для постачання російського газу до Європи.

"Газпром" намагається повернути собі контроль над газовим сектором економіки України, а також над усіма газогонами до Європи, як це було за радянських часів. Тривале протистояння починає перешкоджати зусиллям президента Віктора Ющенка, спрямованим на зменшення залежності України від Росії.

Минулого тижня українські й російські високопосадовці підписали низку угод для юридичного оформлення домовленості, досягнутої 4 січня, метою якої було покласти край гострому протистоянню навколо ціни на газ. Після припинення постачання на два дні "Газпром" зміг домогтися збільшення ціни на газ для України майже вдвічі.

Але подробиці угод, які були підписані в Києві пізно ввечері 2 лютого, залишаються неясними. Здається, що дві сторони все ще не погоджуються в найголовнішому – протягом якого часу ціна залишатиметься незмінною.

Як сказав 6 лютого прем’єр-міністр України Юрій Єхануров, обговорення додаткових протоколів ще продовжується.

Українська газова монополія "Нафтогаз України" повідомила 3 лютого, що угоди фіксують ціну на газ на наступні п’ять років на рівні 95 доларів за тисячу кубометрів. Але представники посередницької компанії "РосУкрЕнерго", яка є другою стороною угод і продавцем газу, кажуть, що ціну на газ може бути підвищено в будь-який час. Спільними власниками "РосУкрЕнерго" є "Газпром" і невідомі інвестори.

"Усе є надзвичайно непередбачуваним", - каже колишній перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий. "Це призводить до величезної невизначеності. Усе це дуже погано для України". Протягом 1998 - 2004 років Чалий був координатором переговорів із Росією з газових питань.

Очікується, що 7 лютого на засіданні парламенту України, першому після підписання минулого тижня газових угод, депутати поставлять кілька непростих запитань щодо цих угод і закликатимуть оприлюднити подробиці.

Ця плутанина робить ще більш невизначеною ситуацію з постачанням російського газу, надійність якого почала викликати сумніви після дводенного припинення постачання до України на початку січня. Це призвело до скорочення постачання газу також і до Європи, яка отримує 25 відсотків газу з Росії. Більша частина цього російського газу транспортується через Україну.

Після того, як до влади після "помаранчевої революції" прийшов Віктор Ющенко, минув тільки один рік. Газовий конфлікт заважає його зусиллям інтегрувати Україну в Європу та послаблює його політичний вплив. Тим часом, українська політична ситуація стає все більш непередбачуваною.

Газова угода стала одним із головних питань для обговорення під час виборчої компанії перед парламентськими виборами 26 березня. Після цих виборів набуває чинності нова система, за якою партія, що перемогла, призначатиме прем’єр-міністра, чиї повноваження будуть більшими за повноваження президента. Рейтинги партій, які підтримують Ющенка, продовжують падати, а рейтинги його проросійськи налаштованого суперника Віктора Януковича зростають, у тому числі завдяки тому, що він критикує газову угоду.

"Це – велика проблема для Ющенка", - каже Пітер Бобрінскі, керівник департаменту київського інвестиційного банку "Конкорд Капітал". "Коли ви плаваєте з акулами й у вас починається кровотеча, ви маєте великі неприємності".

Імовірно, що газова угода також погіршить фінансовий стан державної компанії "Нафтогаз України". Вона позбавляє її права на дуже прибуткову діяльність – реекспорт газу до Європи, а також передає компанії "РосУкрЕнерго" половину доходів від продажу газу на внутрішньому ринку України - одного з головних джерел доходів "Нафтогазу України".

Усі ці події розгортаються на тлі кампанії "Газпрому", спрямованої на отримання контролю над усіма маршрутами транзиту газу. "Газпром" є символом нової могутності Росії як енергетичної наддержави, він має підтримку президента Володимира Путіна. Україна є його головною мішенню.

Для "Газпрому" й для Росії загалом ставки в цій грі є дуже високими. Собівартість видобутку газу складає тільки 4 долари за тисячу кубометрів. Внутрішня ціна в Росії становить 32 долари, туркменський і узбецький газ коштують 60 доларів, а ціна в Європі сягає 230 доларів за тисячу кубометрів.

"Газпром" за допомогою "РосУкрЕнерго" веде боротьбу за величезні прибутки, які можна отримати від різниці цін. Раптове рішення "Газпрому" змусити Україну платити європейську ціну за газ не тільки продемонструвало довільну природу визначення цін у цьому регіоні, але також може призвести до нових цінових конфліктів і підвищення цін іншими головними постачальниками, наприклад, Туркменістаном.

Рішення "Газпрому" раптово розірвати п’ятирічний контракт, підписаний з Україною в серпні 2004 року, за яким ціна газу складала 50 доларів, разом із рішенням Туркменістану на початку 2005 року наполягати на збільшенні цін, також порушуючи попередні угоди, ставлять під сумнів надійність виконання контрактів у цьому регіоні, кажуть аналітики.

"Власно кажучи, контракти втратили будь-яке значення", - каже Майкл Лелівелд, старший радник вашингтонського аналітичного центру "PFC Energy". "Сьогодні ніхто нікому не довіряє, і не можна покладатися на будь-яку угоду".

"З точки зору енергетичної безпеки це є жахливим".

За новорічною угодою загальна ціна газу для України зменшується за рахунок дешевого газу з Центральної Азії, тому Туркменістан стає життєво важливим постачальником для України. Проте будь-яка спроба Туркменістану знову підвищити ціни може зруйнувати нестійку рівновагу.

Повідомляють, що Туркменістан уже намагається підвищити ціну від 65 доларів (ціни, яку зараз сплачує Росія) до 85 доларів. За українською газовою угодою, більша частина газу, який Росія купує в Туркменістані, має бути продана Україні за посередництвом "РосУкрЕнерго".

Здається, Росія намагається отримати гарантії, що якщо Туркменістан вирішить підвищити ціни, платитиме за це тільки Україна. Фактично це нівелює цінність щойно підписаних угод. Один із керівників "РосУкрЕнерго" Костянтин Чуйченко, котрий є також керівником юридичного департаменту "Газпрому", сказав 3 лютого, що ціна для України в 95 доларів може бути підвищена в будь-який час.

Іншій керівник "Газпрому" Олег Пальчиков каже, що в угоді, підписаній з "Укргаз-Енерго" (новим спільним підприємством "РосУкрЕнерго" та "Нафтогазу України" для продажу газу на внутрішньому українському ринку) немає формул для визначення ціни. За його словами, ця ціна залежатиме від ринкової ціни центральноазійського газу.

Проте "Нафтогаз" наполягає, що ціна є фіксованою на п’ять років. "Ми підписали контракт із ціною не більше 95 доларів на наступні п’ять років", - заявив речник "Нафтогазу" Дмитро Марунич. "Це - офіційна позиція нашої компанії".

Жодна зі сторін не хоче оприлюднити зміст підписаних угод. Проте Олександр Чалий сказав 6 лютого, що він має копії угод, і процитував одне з положень, за яким кожна сторона має право змінювати ціну, якщо значно змінюються зовнішні ринкові умови. "На мою думку, умови на зовнішньому ринку можуть змінитися дуже швидко, тому що різниця між ціною російського й туркменського газу є величезною", - каже він.

Крім того, за його словами, жодна центральноазійська країна не підписувала ці угоди з Україною, тому параметри угод можуть легко змінитися.

Але для того, щоб "Нафтогаз" залишився фінансово незалежною компанією або навіть просто вижив, незмінність цін протягом наступних п’яти років є обов’язковою умовою.

Уже зараз позиції "Нафтогазу України" значно послабилися внаслідок підписання газових угод, що відкриває перед "Газпромом" шлях для отримання більшого впливу на газовому ринку України.

"Нафтогаз" під вогнем

Навіть якщо ціна в 95 доларів залишиться без змін, фінансовий стан "Нафтогазу" значно погіршиться, адже йому доведеться сплачувати значно більшу ціну, ніж раніше. Також компанія втрачає значну частину доходів від продажу газу на внутрішньому ринку, який коштує мільярди доларів. За умовами угоди, "Нафтогаз України" погодився віддати половину цього ринку компанії "РосУкрЕнерго" через передачу права на продаж на ньому 32 мільярдів кубометрів газу "Укргаз-Енерго", спільному підприємству "РосУкрЕнерго" й "Нафтогазу".

Втрати потенційних доходів можуть виявитися значними. За словами Марунича, очікується, що в 2005 році обсяг продаж газу дочірньої компанії "Нафтогазу України" складе 3,2 мільярди доларів.

Для "Газпрому" вихід на внутрішній ринок України є великим досягненням. "Завдяки цій угоді ми вийшли на ринок, на який раніше ніколи не мали доступу", - сказав речник "Газпрому" Сергій Купріянов.

Одночасно "Газпром" хоче повністю усунути "Нафтогаз України" від експорту на європейський ринок та позбутися конкуренції з його боку. За словами Марунича, торік українська компанія заробила від 300 до 400 мільйонів доларів на реекспорті приблизно 3 мільярдів кубометрів газу в Європу. Але за новою угодою "Нафтогаз України" не матиме права реекспортувати газ до Європи взагалі. Як каже Марунич, "Нафтогаз України" намагається обійти це положення, але "Газпром" рішуче налаштований, аби не допустити "Нафтогаз" на європейський ринок.

"Газпром" каже, що "РосУкрЕнерго" буде єдиною іншою компанією, що продаватиме газ у Європі. Роль цього посередника не викликає занепокоєння у "Газпрому". "Весь експорт "РосУкрЕнерго" проходитиме через "Газекспорт" (експортну компанію "Газпрому"), - каже Купріянов. "Незалежного від нас експорту "Нафтогазу" більше не буде".

Якщо ціна в 95 доларів дійсно не є фіксованою на п’ять років, "Нафтогаз України" може зазнати величезних збитків. Хоча ціна, яку він платитиме за газ, залишається точно невизначеною, “Нафтогаз" погодився на ціну за транзит російського газу до Європи в 1,60 доларів за тисячу кубометрів на сто кілометрів на наступні п’ять років. Це складає приблизно дві третини від того, що "Газпром" сплачує, наприклад, Грузії, як каже Григорій Немиря, радник колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з питань зовнішньої політики.

Міжнародна рейтингова агенція "Fitch" змінила прогноз фінансового стану "Нафтогазу України" на "негативний" після підписання угоди, а опозиційні політики, такі як Юлія Тимошенко, засудили її як "зраду національних інтересів України".

Політичні наслідки

Поки "Газпром" рахує свої виграші, газова угода стає головною темою виборчої кампанії перед парламентськими виборами, які відбудуться наступного місяця. Тимошенко обіцяє скасувати цю угоду, а можливе розголошення того, хто є власниками "РосУкрЕнерго", може стати потужною зброєю під час парламентських перегонів.

Здається, що розслідування можливих зв’язків "РозУкрЕнерго" з організованою злочинністю, яке проводив ще до початку газового протистояння влітку минулого року голова служби безпеки Олександр Турчинов, союзник Тимошенко, було однією з причин, які стояли за відставкою уряду у вересні. "РосУкрЕнерго" спростовує наявність таких зв’язків. "Існують питання, які рано чи пізно випливуть на поверхню, і це може призвести до величезного корупційного скандалу", - каже Чалий.

Після "помаранчевої революції", яка здавалася вирішальною перемогою в боротьбі за незалежність, українська політика повертається до свого попереднього стану. Тим часом, газова війна "Газпрому" викликала хвилю критики з боку Заходу разом із побоюваннями того, що Росія використовує один зі своїх стратегічних ресурсів – газ – як зброю для здобуття політичних переваг і для повернення України у сферу впливу Росії.

Навіть заступник голови "Газпрому" Олександр Медведєв не заперечує політичного впливу компанії. "Було б занадто наївно казати, що енергетичний бізнес можна повністю відділити від зовнішньої політики", - заявив Медведєв в інтерв’ю газеті "Ґардіан" минулого місяця. "Політика є завжди присутньою, можливо, якщо не безпосередньо, то опосередковано".

Білорусь платить за тисячу кубометрів тільки 46 доларів і 68 центів. "Газпром" каже, що це є винагородою за те, що "Газпром" контролює газогін "Ямал – Європа", який проходить її територією. "Газпром" також продовжує переговори щодо його участі в спільному підприємстві "Белтрансгаз", яке керуватиме газорозподільною мережею Білорусі.

"Білорусь – це виняток", - каже Метью Сейджерс, директор із питань економіки енергетики Євразії та Східної Європи дослідницького центру "Cambridge Energy Research Associates". "Газпром" робить це, аби продемонструвати: ставтеся до нас добре, і ми добре ставитимемося до вас".

Сейджерс і деякі інші аналітики стверджують, що бажання "Газпрому" переглянути ціни для країн СНД і підвищити їх до рівня європейських є цілком природним, особливо для країн, котрі намагаються вийти зі сфери впливу Москви, таких як Україна. "Те саме відбувалося у Східній Європі після розпаду Ради економічної взаємодопомоги (радянського економічного блоку)", - каже Сейджерс.

"Росія докладає всіх зусиль для вирішення питання, яке турбувало її від часу розпаду Радянського Союзу – здобуття контролю над транзитними шляхами до Європи", - каже Лелівелд. "Це була ризикована гра, і з точки зору Заходу виглядає, що Путін перестарався".

"Але ще неясно, чи він програв, зовсім неясно".

Проте інші експерти кажуть, що "Газпром" діяв занадто різко й зайшов занадто далеко. Його дії спричинили конфлікт в українській політиці. Багато хто каже, що незалежно від того, хто прийде до влади після виборів у березні, підписана угода буде переглянута.

"Вартість цієї угоди не більша, ніж ціна паперу, на якому вона надрукована", - каже Пітер Бобрінскі.

Для Олександра Чалого боротьба тільки починається. "Після виборів новий уряд вимагатиме перегляду угоди", - каже він. "Україна програла першій раунд, але газова війна ще не закінчилася".

Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал публікації можна прочитати тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах