Головна
 

Guardian: Майбутнє все ще помаранчеве

28 березня 2006, 16:19
0
2

"Наступного дня після виборів в Україні офіційні остаточні результати ще не оприлюднені, але серед західних аналітиків панує розчарування та здивування", - пише Ґвендолін Сесс у матеріалі, опублікованому в британському виданні "The Guardian".

На перший погляд, "помаранчева революція" зійшла нанівець, а президент Ющенко зазнав нищівної поразки. Його партія "Наша Україна" набрала тільки приблизно 17%, а головним переможцем виявилася Партія регіонів Януковича, яка має приблизно 26% від підрахованих голосів. Здається, це свідчить про те, що трохи більше ніж за рік "помаранчева революція" змінила свій колір.

Але так саме, як ейфорія та очікування 2004 року в Україні та на Заході були завищеними, сьогоднішнє розчарування результатами виборів є наслідком нерозуміння української політики. Нікуди не зникли безпосередні досягнення "помаранчевої революції": стрімке зростання активності громадян; кінець корумпованого й авторитарного режиму колишнього президента Леоніда Кучми та його друзів-олігархів; знакове рішення Верховного суду щодо скасування сфальсифікованих результатів другого туру президентських виборів; значне зростання свободи засобів масової інформації; прихід великої кількості нових людей до влади; а також перші кроки в боротьбі з корупцією через спрощення регуляторних положень для бізнесу.

Безумовно, перехід від протестів на вулицях до щоденної копіткої роботи виявився важким, як це й продемонстрували протиріччя та суперечки всередині союзу "помаранчевих". Але слід привітати той факт, що жодні політичні партії або спостерігачі не заявили про фальсифікації на вчорашніх виборах. Порівняно з попередніми виборами в Україні це є значним поступом. Перед виборами виборці мали можливість довідатися про кандидатів, які мають судимості, або проти яких були порушені кримінальні справи. За умов, коли місце в парламенті гарантує імунітет від кримінального переслідування, це не є чимось новим. Але цього разу в Україні ці питання широко висвітлювалися й обговорювалася під час виборчої кампанії, а люди із сумнівною репутацією опинялися в центрі уваги преси. Безперечно, це було позитивним явищем.

Незважаючи на сьогоднішнє очевидне здивування аналітиків, такі результати виборів очікувались. Результат партії Януковича відповідає даним опитувань громадської думки за останні кілька місяців, тому не можна казати про його "відродження". Він ніколи не втрачав підтримки своїх стійких прихильників на сході та півдні України, яку він мав під час "помаранчевої революції". Проте Партія регіонів Януковича зовсім не є згуртованою. Найкраще її можна описати як широку коаліцію або угрупування, об’єднане спільними інтересами, яке складається переважно з представників Донецького регіону. Загалом, єдиною несподіванкою виборів 26 березня виявився низький результат партії Ющенка "Наша Україна". Очікувалося, що вона вестиме напружену боротьбу з Блоком Юлії Тимошенко за друге місце, але насправді Тимошенко переконливо перемогла, отримавши приблизно 23%. Цей результат зміцнить її позицію при погодженні кандидатури прем’єр-міністра на переговорах із Ющенком щодо утворення коаліції.

Найбільше засмутило те, що виборча кампанії, як і раніше, була побудована навколо особистостей і популістських заяв, незважаючи на перехід на повністю пропорційну виборчу систему. Усі три головні конкуренти і їхні партії у своїй риториці використовували тему "помаранчевої революції" замість того, щоб узяти на себе зобов’язання проводити певну політику. Під час виборчої кампанії не розглядалися кілька фундаментальних питань, наприклад, невизначеність, що виникла у зв’язку з набуттям чинності новою конституцією 1 січня (вона почне діяти тільки після парламентських виборів). Конституційна реформа була поспіхом розроблена й прийнята як частина компромісу для виходу з кризи на виборах 2004 року, вона не розглядалася в Конституційному суді. Нова конституція передбачає передачу багатьох повноважень президента до прем’єр-міністра, а самого прем’єр-міністра та міністрів (за винятком міністра закордонних справ і міністра оборони) призначатиме парламентська більшість. Така більшість має бути сформована протягом 30 днів після виборів, в іншому разі президент має право розпустити парламент.

Цей обмежений термін має стати додатковим стимулом для Тимошенко і Ющенка при формуванні коаліції та досягненні згоди щодо розподілу посад в уряді. Хоча Янукович намагатиметься створити коаліцію з Ющенком, сьогодні найбільш вірогідним результатом виборів виглядає друга спроба організувати ефективну роботу "помаранчевої" коаліції зразка 2004 року, цього разу з Юлією Тимошенко в ролі лідера.

Ґвендолін Сесс є старшим викладачем порівняльної європейської політики Лондонської школи економіки.


Переклад Сергія Пантюхіна.

Оригінал матеріалу можна прочитити тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах