Головна
 

RBC daily: Молодь кличуть на "антипомаранчеві" барикади

Корреспондент.net, 4 травня 2006, 10:02
0
5

Євразійці дорікають владі в невмінні "будувати імперію" і навчають цій майстерності своїх активістів, пише Настасія Матвєєва, RBC daily, Росія.

Праворадикальна організація Євразійський союз молоді (ЄСМ) представила в середу молодіжний "Антипомаранчевий фронт", куди увійшли представники республік, що входять до складу РФ, а також молоді люди з деяких країн СНД. Як випливає з назви фронту, його активісти мають намір боротися з погрозою кольорових революцій на просторах СНД, і боротися дуже серйозним чином - аж до створення силових бригад "вуличного реагування". Експерти не бачать у нового молодіжного проекту серйозних перспектив як у силу міфологізованості самої "помаранчевої" загрози, так і в силу відсутності інтересу до проекту в Кремля, де для цієї мети вже створений рух "Наші". Крім того, підйом молодіжних рухів, що спостерігається зараз буде короткочасним і піде на спад уже після думських виборів 2007 р. через виключно демомографічні причини, кажуть експерти.

За останні два роки в Росії сталося різке збільшення активності молодіжних політичних організацій. Існуючі партії начебто згадали про свої часто номінально існуючі молодіжні відділення, і ті "прокинулися": дуже активно виявили себе молодіжні "Яблуко" і "Родіна". Постійно створюють інформаційні приводи такі радикальні угруповання, як НБП (Націонал-більшовицька партія) і АКМ (Авангард червоної молоді). Влада також потурбувалася над формуванням підконтрольного їй молодіжного середовища: так були створені "Наші" і "ведмежий" комсомол "Молода гвардія", створений з досить інертної "Єдності". Експерти відзначають зростаючу роль молоді в політиці і "кольорових революціях" на пострадянському просторі, перемога яких була багато в чому визначена організованою участю молоді у вуличних акціях. Прокремлівські молодіжні рухи виникли саме через те, що влада побоюється повторення таких революцій. Проте ідейними натхненниками антипомаранчевого фронту стали ультрапатріоти-євразійці, що проголошують своєю метою створення "євразійської конфедеративної імперії" в кордонах СНД.

Про намір ЄСМ створити "Антипомаранчевий фронт" було заявлено ще у вересні 2005 р., однак презентація проекту відбулася тільки зараз. З тих пір на просторі СНД не відбулося жодної революції, і члени ЄСМ схильні вважати це своєю перемогою. До "Антипомаранчевого фронту" ввійшли такі організації, як Марійський і Башкирський союзи молоді, Татарський союз молоді "Азатлик", українська партія "Братство", а також казахська, узбецька і киргизька молодь. Їхні представники заявляють про готовність вивести на вулиці в разі потреби по кілька десятків тисяч активістів. До "Антипоаранчевого фронту" ввійшли навіть представники НБП - правда, тієї частини, що відкололася від Едуарда Лимонова і виключила його зі своїх рядів. Ідеолог "неоєвразійства" Олександр Дугін нагадав журналістам, що саме він стояв біля витоків НБП і є автором гасла партії "Росія - усе, інше - ніщо", а тому входження "нацболів" до "Антипомаранчевого фронту" є цілком закономірним.

Найбільше активно "Антипомаранчевий фронт" діє на самій батьківщині "помаранчевої революції" - Україні. Там активісти "Братства" кілька разів намагалися штурмувати адміністрацію президента Ющенка, а зараз готують кампанію проти вступу України до НАТО. "Україна знову стає центром помаранчевої загрози, там може відновитися "союз помаранчевих", - лякав своїх товаришів лідер ЄСМ Валерій Коровін, натякаючи на можливість блокування пропрезидентської "Нашої України" і блоку Юлії Тимошенко. "Ми будемо ігнорувати кордони між Україною і Росією і залишаємо за собою право створити молодіжну повстанську армію для опору "помаранчевому" режимові в Україні, і якщо не вдасться повернути всю Україну до складу "євразійської імперії", ми відберемо в неї хоча б прилеглі до Росії частини", - такі напади на українську державність пролунали з трибуни з’їзду ЄСМ із вуст Коровіна.

Лідери ЄСМ говорять про "Антипомаранчевий фронт" як про ініціативу знизу і всіляко заперечують будь-яку участь влади в створенні їхнього проекту. Взагалі відносини між адміністрацією президента й ЄСМ характеризуються принципом невтручання. "У нас є угода, що вони не заважають нам, а ми не критикуємо Путіна, - пояснив Коровін в інтерв’ю RBC daily. - Путін для нас - фігура умовчання". Цим антипомаранчеві євразійці відрізняються від не менш антипомаранчевих "Наших" - руху, створеного адміністрацією президента також для протидії можливим спробам зміни влади в Росії шляхом "майданних технологій".

Відмінність євразійців від прокремлівських молодіжних рухів чітко сформулював представник керівництва ЄСМ Юрій Горянський. "Звичайно, це можна зрозуміти, коли молода людина йде в "Молоду гвардію" або до "Наших" - адже "Молода гвардія" обіцяє молодіжні квоти (20%) при виборах у Держдуму, а "Нашим" обіцяють стажування в адміністрації президента, але всі вони некомпетентні в будівництві імперії, а тут вчать будувати імперію!" - проголосив він.

Експерти не бачать серйозної зацікавленості влади в подібних масштабних "антипомаранчевих ініціативах". "Звичайно, не можна сказати, що "помаранчевої загрози" у Росії зовсім не існує, її не можна недооцінювати - адже в Грузії і Україні теж думали, що зміна влади там неможлива, - сказав у бесіді з RBC daily гендиректор Центру політичної кон’юнктури Костянтин Симонов, - однак даний проект скоріше відбиває бажання деяких громадських діячів потрапити в цей мейнстрім і заробити собі певні політичні дивіденди". При цьому політолог висловив думку, що протидія "помаранчевій загрозі" вуличними силовими методами навряд чи буде ефективною, оскільки ця загроза носить швидше ідеологічний характер.

"Євразійці вже рік борються з "помаранчевою революцією", оскільки більше боротися їм нема з чим, вони просто намагаються про себе нагадати", - таку думку висловив в інтерв’ю RBC daily керівник дослідницької групи "Меркатор" Дмитро Орєшкін. На його думку, влада багато взяла з "неоєвразійської" ідеології Дугіна - наприклад, ідею відстоювання інтересів Ірану в протихід США - однак самі євразійці виявилися владі непотрібними. Та й спроби створення прокремлівських молодіжних організацій були не дуже успішними, оскільки в молоді "не було стимулу", каже аналітик. "Масового молодіжного руху в нас не може бути через чисто демографічні причинах - з 1989 р. крива народжуваності впевнена йде вниз, тому спалах молодіжної активності в нас протриває рік-два - до виборів, а потім піде на спад, - говорить пан Орєшкін, - надлишку неприкаяної молоді в нас не буде, як це було у Франції 1968 р.". Та й сама "помаранчева загроза" - насправді міфологізоване явище, впевнений політолог, оскільки якщо вибори чесні, то через 4 роки "погана партія їх просто програє й іде".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах