Головна
 

Ъ: Відчуйте себе Грузією

Корреспондент.net, 10 травня 2006, 11:18
0
4

Останні події, і зокрема вільнюська промова віце-президента США Діка Чейні, змусили заговорити про перегляд позиції Заходу щодо Росії, пише Федір Лук’янов, статтю якого публікує російський "КоммерсантЪ".

Це твердження є не цілком коректним. Підхід Заходу не змінився - не змінилися критерії, на підставі яких він формується. Їх застосовують до оцінки транзитних держав, що рухаються до того або іншого ступеня входження в євроатлантичне співтовариство. Ця шкала передбачає наявність якогось встановленого еталону, відповідність йому і є мірилом. Отож критика західних політиків оцінює те, як далеко Росія від еталону відійшла.

Однак владна еліта Росії прийшла до висновку, що еталон, тобто західна система соціально-політичних координат, їй не потрібна. Наша країна добровільно переходить у групу держав, до яких безглуздо висувати претензії щодо євроатлантичних стандартів. Не складає ж демократія серйозний предмет діалогу між США і, скажімо, Китаєм або Пакистаном.

Рішення Кремля багато в чому продиктовано розчаруванням у "стратегічному партнерстві" із Заходом. Його фінал - неминучий вступ України і Грузії в НАТО й безнадійне пробуксовування переговорів про приєднання Росії до СОТ. Однак головна причина, звичайно, у почутті власної значимості, що додає Москві її енергетична міць, яка зростає разом із сировинною кон’юнктурою. Роль молодшого (відповідно до розміру економіки) партнера Росію вже не влаштовує, вона претендує на, як мінімум, повноправну участь у визначенні загальних правил гри.

Навряд чи варто дивуватися тому, що Росія не вписується у фарватер західного світу - країна такого масштабу приречена на свій, окремий порядок денний. Проблема в іншому. Нафтогазова ейфорія створює ілюзію того, що країна вже готова проводити свій курс, не оглядаючись ні на чию реакцію і не особливо задумуючись про наслідки.

Головування в "великій вісімці" у свій час подарували Росії в знак поблажливого заохочення її прагнення до "цивілізованого світу". Але раптом виявилося, що Кремль сприймає його як спосіб закріпити за собою право поводитися, як він вважає за необхідне. Ще наприкінці минулого року, на порозі головування в "великій вісімці", шанси Росії зайняти гідне місце в колі "титанів" виглядали переконливо. Із зростанням інтересу до російських ресурсів явно слабшала увага до "окремих недоліків" у сфері демократії. Але на те, щоб грати стратегічні ігри, терпіння не вистачило. Еліті захотілося негайно почати його реалізовувати - Україна і далі за списком.

Схоже, ми дійсно вступаємо в новий етап відносин із Заходом, а пітерський самміт замість того, щоб стати апофеозом зближення, може виявитися символом гучного розмежування. Зрозумівши, що Росія не помилково відхилилася від "вірного шляху", а навмисно пішла іншою дорогою, Сполучені Штати теж переведуть її в інший розряд - об’єктів стримування. Зараз в цій категорії фактично Китай, але на відміну від Москви в Пекіна є "подушка безпеки" у вигляді гігантського товарообігу зі США. До того ж КНР поки не виявляє явних амбіцій на світовій арені, обмежуючись заходами для забезпечення свого подальшого росту. Москва ж амбіцій, навпаки, тепер не приховує.

У нас часто ремствують на те, що, невдячна Америка не оцінює, як багато капостей могла б зробити їй Росія, якби тільки захотіла. Це правда. Але вірне і інше - якщо бажання робити капості з’явиться у Вашингтона, то Москві мало не буде. Початок різнобічної кампанії з "обмеження" Росії, швидше за все, швидко продемонструє ілюзорність відчуття сили, що захопили російське керівництво. Адже американський підхід може виявитися аналогічним тому, що Росія обрала щодо  Грузії. Заходи проти якої приймаються не з метою домогтися чого-небудь конкретного, а щоб примусити її "поводитися пристойно" щодо іншої сторони. Подивимося на грузинське керівництво і подумаємо, чи хочемо ми опинитися на його місці.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах