Головна
 

RBC daily: Українцям сподобалося реприватизувати "Криворіжсталь"

Корреспондент.net, 17 травня 2006, 14:20
0
5

Український металургійний комбінат "Криворіжсталь", проданий світовому лідерові галузі Mittal Steel Group, як і раніше залишається яблуком розбрату, пише Марія Моліна, RBC daily, Росія.

Як і прогнозувала восени RBC daily, на початку травня влада України пред"явила новому інвестору претензії щодо невиконання інвестзобов’язань і погрожують запустити процес реприватизації ще раз. Учора голова Фонду держмайна (ФДМ) України Валентина Семенюк, яка раніше заявляла, що "буде продавати комбінат стільки, скільки знадобиться, щоб виконувалися інвестзобов’язання", повідомила, що знайшла п"ятьох претендентів на його покупку.

ВАТ "Криворіжсталь" (у даний час - ВАТ "Міттал Стіл Кривій Ріг") - найбільше підприємство України, що здійснює всі етапи виробництва продукції зі сталі, починаючи від коксування і закінчуючи випуском готового сталепрокату. Нагадаємо, що чорна металургія в українській промисловості є домінуючою галуззю, даючи до 20% ВВП, тому "Криворіжсталь" займає особливе місце в економіці країни.

У червні 2004 р. 93,02% акцій комбінату, що знаходився до того в держвласності, було продано за 800 млн дол. Інвестиційно-металургійному союзу, 56,25% якого належало групі "Систем Кепітал Менеджмент" донецького підприємця Рината Ахметова, а 43,75% - власникові дніпропетровської групи "Інтерпайп" Віктору Пінчуку, зятеві колишнього президента України Леоніда Кучми. Іноземні інвестори, готові запропонувати за пакет більше 1,2 млрд дол. (у тому числі російські "Северсталь-групп" і "Евразхолдинг"), тоді до конкурсу допущені не були. Тодіі це розглядалося "помаранчевою" опозицією як порушення й у підсумку стало приводом до першого перепродажу комбінату.

Питання реприватизації "Криворіжсталі" став своєрідним знаменем "помаранчевих". Після перемоги нові влади спершу анулювали підсумки приватизаційного конкурсу 2004 р. Юристи групи "Інтерпайп" робили спроби опротестувати це рішення, але безуспішно. Тим часом Юлія Тимошенко - один з лідерів революції, що займала після неї (і до минулої осені) посада прем"єр-міністра країни, наполягала на максимальному скороченні термінів перепродажу комбінату. Нарешті 24 жовтня відбувся другий конкурс, на якому "Криворіжсталь" дісталася Mittal Steel Group, що запропонувала 4,8 млрд дол.

Близько двох місяців до повторного конкурсу українську, та й російську громадськість найбільше цікавили умови, що новий кабінет пред"явить потенційним інвесторам. Адже за ними можна було б судити, наскільки ймовірна корупція при виборі нового власника найбільшого меткомбінату України, на який, нагадаємо, претендували кілька російських груп. Крім "Северстали" і Evraz Group у боротьбу  включилися власник ЗАТ "Металлоинвест", гендиректор ТОВ "Газпроминвестхолдинг" Алішер Усманов, а також його партнер з металургійного бізнесу, власник ТОВ "Смарт-групп" Вадим Новинський.

Але коли правила майбутньої реприватизації нарешті було оприлюднено, стало зрозуміло: комбінат дістанеться якомусь інвесторові, що домовиться з українським кабінетом про можливості їхнього невиконання. Як повідомляли тоді RBC daily у Evraz Group, "послідовне виконання всіх умов робить безглуздою роботу на комбінаті". Справа в тому, що Фонд держмайна з подачі Юлії Тимошенко надав покупцеві "Криворіжсталі" детальний план модернізації підприємства, а також досить громіздку схему соціальних зобов"язань (усього близько 60 пунктів). На думку російських претендентів на комбінат, послідовне виконання зобов"язань "зв"язує руки і позбавляє свободи дій" будь-якого власника. Частково саме тому перед конкурсом справедливу ціну комбінату встановлювали на рівні усього близько 2 млрд дол., хоча в цілому в 2005 р. меторганізації, забезпечені сировиною, почали різко зростати в ціні.

"Без інвестиційних зобов’язань у "Криворіжсталь" є зміст вкладати і більше, - зізнався восени RBC daily один з українських експертів ринку. - Але на такі драконівські умови навряд чи піде хтось, крім божевільних. Або вони домовляться з Тимошенко, що за порушення зобов"язань покарання не буде". Судячи з тому, з якою рішучістю Mittal Steel виклав 24 жовтня майже 5 млрд дол., така домовленість дійсно існувала. У всякому разі Люк Шеер, представник конкурента Mittal, люксембурзької Arcelor S.A., що також прийняла осінню участь у конкурсі, заявив RBC daily, що його компанія поступилась, тому що вважає безглуздими такі великі вкладення в "Криворіжсталь".

Однак здається, що Лакшмі Міттал - основний власник Mittal Steel - небагато прорахувався. У Польщі і Казахстані, де він також придбав в останні роки меткомбінати, зв"язки в урядах допомогли йому обійтися без додаткових витрат на соціальні зобов"язання і пережити бунт робітників. На Україні ж, наскільки дозволяють судити події останніх півтора років, усі домовленості існують лише до чергової зміни політичних фігур або навіть їхнього настрою. Після осінньої відставки Юлії Тимошенко, після березневих виборів у парламент розраховувати на виконання якихось неофіційних домовленостей не доводиться навіть підприємцеві, що має головний офіс у Лондоні, а не в Києві. Тим більше коли реприватизація меткомбінатів стала найбільш вигідним способом нарощування політичних рейтингів.

Відразу після повторного продажу "Криворіжсталі" RBC daily прогнозувала, що через якийсь час пану Мітталу висунуть претензії в порушенні інвестзобов’язань. На початку травня це нарешті сталося. Зокрема, у число зобов"язань входило збільшення соціальних виплат працівникам відповідно до інфляції і ростом прожиткового мінімуму. Саме цей пункт зараз став для ФДМ приводом причепитися до Mittal Steel. Глава ФДМ Валентина Семенюк заявила, що в квітні на "Криворіжсталі" працювала спеціальна комісія, що зафіксувала факт невиконання умов приватизаційного конкурсу. "Я буду продавати "Криворіжсталь" стільки разів, скільки знадобиться, щоб інвестори почали виконувати інвестзобов’язання", - заявила вона.

На прес-конференції 15 травня глава "Міттал Стіл Кривій Ріг" Нарендра Чодері відкинув всі обвинувачення Валентини Семенюк. "Якщо сторони розійшлися в тлумаченні одного пункту зобов"язань з багатьох, це не привід розривати угоду про продаж комбінату, - обурюються в Mittal Steel. - Вони повинні звернутися в суд для роз"яснення цього пункту і тільки після цього говорити про те, що хтось щось не виконав". Зазначимо, що торік юристи "Інтерпайп" теж неодноразово говорили про неправомірність дій ФДМ. Повторний конкурс проте відбувся.

Більше того, учора пані Семенюк заявила, що вже знає п"ять претендентів на комбінат, готових заплатити за нього більше, ніж Mittal. Судячи з її слів, усі вони - іноземні інвестори. У ФДМ учора відмовилися називати імена потенційних покупців. Однак глава фонду обмовилася: "Мова йде про іноземних інвесторів, що готові придбати меткомбінат для того, щоб не було монополії не тільки в Україні, але й у світі". Її слова можна тлумачити зокрема як натяк на присутність компанії Arcelor, що має плани експансії на український ринок металопродукції і, яка минулою осінню подала заявку на конкурс. В даний час Arcelor захищається від спроб недружнього поглинання з боку Mittal Steel. Нагадаємо, що ці дві компанії займають перші і другі місця в рейтингу сталеиробників світу. У Arcelor учора можливість придбання "Криворіжсталі", як і відносини з Mittal, не коментували.

Щоб провести реприватизаційний конкурс ще раз, Україні теоретично необхідно повернути Mittal Steel майже 5 млрд дол. Саме цей факт галузеві експерти в один голос називають основною причиною, чому Лакшмі Міттал може спати спокійно, не турбуючись про свій український актив. В українському бюджеті просто немає таких грошей. Однак варто пам"ятати, що 800 млн дол., виплачені "Інвестиційно-металургійним союзом за "Криворіжсталь" у 2004 р., були повернуті Ринату Ахметову і Віктору Пінчуку зовсім не оразу, а тільки після проведення повторного конкурсу (один з пунктів нескінченних скарг їх юристів). Тому, якщо нові інвестори запропонують українській владі хоча б таку ж суму, а Mittal Steel не зуміє знайти спосіб вплинути на кабінет зі своєї сторони, українці цілком можуть ще раз продати свій найбільший комбінат. І тільки потім повернути гроші пану Мітталу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах