Головна
 

Ъ: Некерована багатовекторність

13 червня 2006, 08:50
0
2

Можливо, і не випадково перенесення першого засідання верховної ради припало на 14 червня - день, коли збірна України зіграє свій перший матч з іспанцями на чемпіонаті світу з футболу, пише головний редактор журналу "Експерт-Україна" Іскандер Хісамов у статті, опублікованій в російській газеті "КоммерсантЪ".

Увага нації буде зосереджена на спорті - одній з деяких тем, яка її об’єднує. У такий день можна повідомляти майже будь-яке політичне рішення: масових протестів не буде, телевізор не випустить народ на вулицю. Але швидше за все, навіть такий слушний момент для оголошення складу правлячої коаліції президент Ющенко втратить.

Два з половиною місяці тому у країні пройшли парламентські вибори, і жодна з політичних сил не одержала в законодавчому органі контрольного пакету. Переговори про створення правлячої коаліції зайшли в глибокий тупик. Президент Віктор Ющенко категорично не хоче бачити Юлію Тимошенко на чолі уряду і правильно робить, що не хоче: її торішнє прем’єрство було нещастям для економіки, а нині вона може одержати набагато більше простору для творчості. В умовах поточної політичної реформи, що перерозподіляє владу між президентом, парламентом і урядом на користь останніх двох, амбіційний і рішучий прем’єр цілком здатний підім’яти під себе і самого президента. Однак і перешкодити такому розвитку подій Віктор Ющенко не може - у першу чергу зі зовнішньополітичних мотивів. Прийшовши до влади в результаті "помаранчевої революції", його команда скасувала багатовекторність Леоніда Кучми, узяла курс на Захід і сама попросилася під патронаж США. У Вашингтона ж інтересу власне до України нема, вона його хвилює лише як знаряддя в економічному і політичному протистоянні з Росією і частково з Євросоюзом. Вашингтону плювати на те, як майбутній прем’єр буде ставитися до своєї країни, йому потрібнен постійний керований конфлікт України з Росією, а щодо конфліктів Юлії Тимошенко серед кандидатів на прем’єрську посаду рівних немає.

Можливо, Віктор Ющенко і пішов би на створення коаліції з Партією регіонів Віктора Януковича (за якою стоїть економічна міць східних і південних районів країни і проросійський електорат), хоча це і виглядав б як реванш Януковича за поразку на президентських виборах і в "помаранчевій революції". Однак, зважаючи на все, американці Віктору Андрійовичу не дозволять це зробити. Складається ситуація по Троцькому: ні миру, ні війни, а армію розпустити.

Україна тим часом виходить з-під контролю центральної влади. Обрані 26 березня - у той же день, що і парламент,- регіональні ради саме дуже корисно розпорядилися своїми повноваженнями. Наприклад, Харківська облрада уже висловила недовіру призначеному президентом губернаторові Арсену Авакову. Такі ж процеси назрівають і в інших областях. У східних і південних губерніях пішла хвиля надання російській мові статусу регіональної мови. І от це представляє саму велику небезпеку моделі, що вибудовували такі різні люди, як Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко: моделі унітарної держави, головна мета якої - неповернення України під вплив Росії. У літньому віці освоївши українську мову, колишній директор дніпропетровського "Южмаша" Леонід Кучма написав книгу "Україна - не Росія", і в цій назві - не констатація, а ціль. Рухаючись до цієї мети, він діяв надзвичайно акуратно і тільки на перший погляд непослідовно. З одного боку, жорстко переслідувалися фінансовані Джорджем Соросом прозахідні ліберальні рухи, з іншого боку - була розгромлена проросійська влада Кримської автономії. З одного боку, Кучма перешкоджав українізації утворення в російськомовному Донбасі, з іншого боку - категорично придушував усі спроби додати хоч якийсь офіційний статус російській мові. Зараз ця багатовекторність досягається як би сама собою, явочним порядком. Але це вже некерована, а руйнівна багатовекторність. Рішення обласних рад сходу і півдня України з мовного питання і зрив спільних з НАТО навчань не компенсують прозахідні крайності "помаранчевої" влади, а поглиблюють розкол у суспільстві і загрожують просто розірвати країну. "Помаранчева" команда президента Віктора Ющенко впевнено повторює югославський варіант, який полягає в тому, що до повного розпаду неоднорідної за своєю природою держави приводить політика форсованого зміцнення єдності.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах