Головна
 

FT: Фракції покладають надію на шлюб антиподів

СПОРТ bigmir)net/sport.bigmir.net, 7 серпня 2006, 16:55
0
3

Для того, щоб створити правлячу коаліцію національної єдності, Києву знадобилося чотири місяці напружених, непереконливих і найчастіше таких, які виводять друзів і сусідів України із себе переговорів, пише Квентін Пив, The Financial Times, Великобританія.

Після того, як разом зійшлися партія президента Віктора Ющенка, який був одним з головних лідерів "жовтогарячої революції" у січні 2005 року, і партія Віктора Януковича, його російськомовного супротивника, якого Ющенко переміг в ході напружених виборів, картина стає схожою на шлюб антиподів, що має мало шансів на успіх. Однак це може стати найстабільнішим рішенням для країни, яка виявилася розколотою на два табори, які представляються двома цими людьми.

Відповідно до умов укладеної угоди, всі основні економічні міністерські посади виявляться в руках Партії регіонів Віктора Януковича, а головні "силові" міністерства, такі як міністерство оборони, іноземних і внутрішніх справ - під контролем партії Ющенка "Наша Україна". Це прагматичне рішення, яке визнає реальність, відповідно до якої президент буде нести відповідальність за оборону і зовнішню політику, а партія Януковича визнається в якості головної політичної сили, що одержала верх на березневих парламентських виборах.

Якщо судити поверхово, то можна зробити висновок, що ця угода означає кінець "помаранчевої революції", в ході якої очолювані Ющенком і його популістським і харизматичним суперником Юлею Тимошенко націоналістичні партії об’єднали зусилля на вуличних демонстраціях, щоб вигнати старий режим, представником якого був Янукович. А зараз Тимошенко фактично стає лідером опозиції.

Однак з економічної точки зору, нова коаліція поєднує двох партій, які можна назвати "ліберально-консервативними", які відстоюють інтереси бізнесу і виступають за приватизацію. В той же час, Тимошенко можна віднести до лібералів або соціал-демократів. Третя партія в складі нової влади - соціалісти, це колишні комуністи, як і раніше виступаючі проти приватизації і надмірного роздержавлення економіки. Однак їхні голоси не є необхідною умовою для збереження влади в руках нового уряду, в той час як для коаліції Тимошенко-Ющенко вони мали б вирішальне значення.

Андерс Аслунд (Anders Aslund), старший науковий співробітник вашингтонського Інституту міжнародної економіки, який давно вже стежить за подіями в пострадянській Україні, вважає, що результат боротьби "приблизно такий, на який тільки можна було сподіватися". За його твердженням, викладеним в коментарі для Центру європейських реформ, коаліція являє собою "стратегічне перегрупування" сил між неприйнятними альтернативами цілком прозахідної "помаранчевої" коаліції і східного російськомовного альянсу.

"Національна напруженість знята, - говорить він, - це досить вражаючий підсумок переговорів, і є всі надії на те, що такий союз протримається". Ще одним цілком природним припущенням є те, що цим результатом буде задоволена і Москва. Адже до влади і до управління українською економікою приходять російськомовні політики зі східної України. Однак Аслунд стверджує портилежне. Він думає, що Янукович і його найголовніший прихильник, найбагатший олігарх України Ринат Ахметов, який має великі інтереси в області металургії й енергетики, розглядають російські ділові кола як своїх основних конкурентів. При всьом іншому, вони постараються проводити протекціоністську політику, прагнучи обмежити доступ Росії до української економіки.

З іншого боку, адміністрація США також напевне відчує розчарування. Президент Джордж Буш і його міністр оборони Дональд Рамсфелд (Donald Rumsfeld) під час листопадового ризького саміту НАТО постаралися відкрити двері альянсу для вступу в нього України. В цих цілях вони запропонували "програму дії зі вступу". Хоча нова коаліційна угода закликає до "взаємовигідного співробітництва з НАТО", що стало поступкою з боку Януковича, Київ найближчим часом навряд чи подасть заявку на участь у такій програмі. Перш ніж дати зелене світло членству в НАТО, партнери погодилися провести загальнонаціональний референдум, а суспільство в цілому вороже налаштоване до вступу в північноатлантичний альянс.

Ющенко настояв на продовженні переговорів про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, в той час як Янукович давав досить неясні обіцянки на підтримку "єдиного економічного простору" з Росією і Білорусією.

Набагато більші сумніви викликає здатність нового уряду зробити великі кроки на шляху викорінювання корупції, що обплутала ділове і повсякденне життя України. Такі олігархи, як Ахметов, мають намір домагатися більш чітких майнових прав і більш ясних норм права для захисту своєї отриманої в часи пострадянського хаосу власності. Але, як вважає Аслунд, корупційні скандали будуть як і раніше невідступно переслідувати політичну систему України.

Всі говорить про те, що шлях України до "нормальної" економіки і суспільству буде довгим і вибоїстим.

Переклад ИноСМИ.Ru   

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах