Головна
 

Ъ: Ціна питання

9 серпня 2006, 09:00
0
3

Кремль святкує одну зовнішньополітичну перемогу в СНД за іншою. На минулому тижні впав Київ, йдеться в статті Володимира Соловйова, "КоммерсантЪ", РФ.

Там давній друг Росії Віктор Янукович тріумфально повернувся до влади, одержав цього разу заслужене привітання від Володимира Путіна і вже анонсував, що в новій старій якості першою справою відвідає Москву. Не пройшло і тижня, як гарні новини прийшли і з молдавсько-російського фронту. Закінчено трирічне протистояння Москви і Кишинева: президент Молдовії Володимир Воронін прилетів миритися з російським колегою.

З тих пір, як три роки тому Кишинів відмовився вирішувати придністровську проблему за московським планом, Росія почала запеклі бойові дії: проти Молдовії велися то інформаційні, то торгівельні, то газові, то винні війни. Весь цей час комуніст Воронін не здавався. Він вистояв навіть в найкритичніший момент - під час торішніх парламентських виборів, на результат яких активно намагалися вплинути з Москви. Тепер ж, коли найближчі вибори ще далеко і його владі на перший погляд нічого не загрожує, президент Воронін напросився на зустріч із президентом Путіним. З боку все дуже нагадує капітуляцію. Спочатку пан Воронін розвідав ситуацію: побувавши на липневому неформальному саміті СНД у Москві, він вручив панові Путіну щось начебто чолобиття. В ній, якщо вірити кремлівським чиновникам, молдовський лідер клятвено пообіцяв дружити з великою Росією. В Кремлі дочекались вирішення ситуації на Україні, завважили розміщення сил сприятливим і погодились прийняти прохача. Відповідно до логіки воєнних переможеним вважається той, хто просить милості.

Втім, Володимир Воронін завжди був дуже прагматичним політиком. І йому завжди була потрібна Росія. Вся політична доля молдовського президента тісно пов’язана з Кремлем. У 2001 році він прийшов до влади на проросійських гаслах. А через  два роки він відштовхнув руку Москви, завдяки чому зумів зберегти владу в 2005 році.

Посварившись з Росією, пан Воронін зумів стати своїм у компанії головних революціонерів на пострадянському просторі - Віктора Ющенка і Михайла Саакашвілі. У 2004 році під час "помаранчевої" революції на Україні Кишинів вірно оцінив ситуацію, підтримав тих, хто навідріз відмовився визнати перемогу Віктора Януковича на президентських виборах. Президент Ющенко віддячив молдовській владі тим, що перекрив потоки контрабанди на кордоні з Придністров’ям.

Тим часом позиціонуючи себе прозахідним лідером, Володимир Воронін поводився обережно. Він, наприклад, ніколи не дозволяв собі різких антиросійських висловлювань, як це постійно робить його грузинський колега. Утримуючись від нападів на Москву, молдовський президент зберігав собі поле для маневру. Зараз воно виявилося дуже доречним. Наприклад, на той випадок, якщо Віктор Янукович захоче пригадати Молдавії підтримку Віктора Ющенка в 2004 році.

Втім, те, що в Москві вважають капітуляцією, для Кишинева, швидше за все, лише перемир’я. І воно не перешкодить панові Вороніну при нагоді знову виявити гнучкість

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах