Головна
 

WSJ: Хід України

20 вересня 2006, 15:58
0
2

Незважаючи на підвищення цін, дотримання укладених угод може принести Україні певні вигоди, пишуть Рон Вахід і Бартон Маркуа, The Wall Street Journal, США.

Вищі ціни спонукають до ефективнішої витрати газу і стимулюють інвестиції в енергозберігаючі технології, збільшуючи тим самим конкурентноспроможність країни.

На початку цього року Росія зазнала гострої критики після того, як державна компанія "Газпром" припинила постачання газу в Україну. Адже західноєвропейські клієнти "Газпрому", які живуть на іншому кінці тих самих газопроводів, що пролягають через Україну, теж залишилися без тепла, що викликало в Європі бурхливі дебати щодо надійності Москви як партнера в області енергетики. Чотириденне протистояння закінчилося новою угодою між Москвою і Києвом, але тепер, можливо, насуваються нові проблеми. Якщо так, то цього разу до відповіді варто притягти не тільки Росію, але й Україну.

Угода, підписана 4 січня, не тільки забезпечила право "Газпрому" на транзит газу по території України і дозволила компанії відмовитися від старої радянської системи газових субсидій. Вона також дала Україні дві важливих переваги. По-перше, Україні був забезпечений прогнозований приплив доходів за рахунок транзитних платежів і можливість купувати значні обсяги газу за ціною істотно нижчою ринкової. По-друге - що не менш важливо - угода стала свідченням того, що в Україні чесно ставляться до іноземних інвесторів, а це не може не стимулювати іноземні інвестиції й економічний ріст країни.

Проте, недавнє поводження України викликало в багатьох оглядачів енергетики побоювання, що Україна може порушити січневу угоду і спровокувати цієї зими новий конфлікт із Росією. Так, "Газпром" заявляє, що українська газова компанія "Нафтогаз" проводить несанкціонований відбір газу в порушення підписаних домовленостей. Поки що Росія реагує досить стримано. Але якщо проблему не буде вирішено до настання зими і якщо Росія займе більш тверду позицію, то результатом можуть стати чергові перебої в постачаннях газу європейським споживачам.

В даний час між Києвом і "Газпромом" продовжуються переговори на високому рівні, які повинні вирішити ці питання. Деталі зустрічі між українським міністром палива й енергетики Юрієм Бойком і головою "Газпрому" Олексієм Міллером, яка відбулася 13 вересня, не були оприлюднені, однак "Газпром" заявив, що сторони прагнуть "налагодити довгострокові стосунки, засновані на принципах ринкової економіки і стратегічного партнерства".

Стан української інфраструктури також викликає певні сумніви. Недавні проблеми з українськими підземними газосховищами викликали серйозне занепокоєння щодо їхньої придатності до експлуатації. У випадку виходу з ладу або навіть вибуху цих сховищ неминуче виникнуть проблеми з постачаннями газу в Європу, а газові резерви самої України істотно скоротяться.

Січнева угода чітко визначила права й обов’язки двох сторін, у тому числі і зобов’язання України як країни-транзитера. Було заявлено, що в двох країн загальна мета - забезпечення безперебійних постачань газу в Європу. По суті, один з позитивних аспектів даної угоди саме і полягає в тому, що воно розмежовує зобов’язання "Газпрому" щодо постачань газу в Європу і його зобов’язання перед Україною. Це повинно дати і Європі, і Києву впевненість у тому, що їх незалежних інтересів буде дотримано. Тарифи на транзит було встановлено терміном на п’ять років, і тепер "Нафтогаз" не вправі їх змінювати.

Довгий час Росія, фактично, субсидіювала держави колишнього Радянського Союзу, постачаючи їм енергоносії усього лише за чверть їхньої ринкової вартості. Але ці країни, включаючи Україну, не можуть залишатися осторонь від світових тенденцій подорожчання газу. Незважаючи на січневе протистояння, "Газпром" і далі намагається наблизити ціни до світового рівня, не допускаючи при цьому перебої у постачаннях.

Незважаючи на підвищення цін, дотримання укладених угод може принести Україні певні вигоди. Більш високі ціни спонукають до більш ефективної витрати газу і стимулюють інвестиції в енергозберігаючі технології, збільшуючи тим самим конкурентноспроможність країни. Давно пройшли ті часи, коли можна було миритися з неефективним і марнотратним використанням газу, що було нормою в радянські часи. Сьогодні це неприпустимо як з економічних, так і з екологічних міркувань. Україна повинна переходити до європейських стандартів енергоспоживання. Крім того, для приєднання до Всесвітньої Торговельної Організації їй доведеться істотно знизити субсидії.

Перед Україною стоїть вибір: чи стане вона впевненою, спрямованою у майбутнє державою, що залучає іноземні інвестиції і йде шляхом швидкого економічного росту? Або залишиться розділеною країною, яка, замість того, щоб дивитися вперед, тужить за безповоротно втраченим минулим? Лише піднявшись над минулими образами у відносинах з Росією і не зациклюючись на російські погрози, Україна зможе налагодити більш близькі відносини з Заходом. Але цей вибір має бути зроблений самою Україною.

Рон Вахід є президентом вашингтонської корпорації RJI Capital. Бартон Маркуа - старший віце-президент RJI Capital і колишній заступник помічника американського міністра енергетики з питань політики і міжнародних відносин.

Переклад: UK2 watch.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах