Головна
 

Думка: Результат буде на табло

Корреспондент.net, 29 вересня 2006, 13:05
0
6

Українські компанії знайшли правильний спосіб залучення багатомільйонних інвестицій у вітчизняну економіку. Але державна фіскальна політика всіляко цьому перешкоджає, йдеться в статті Дмитра Селіванова, що опублікована в журналі "Кореспондент".

Український великий і середній бізнес шукає джерела фінансування на міжнародних фондових біржах. І правильно робить. От тільки національна податкова система побудована таким хитрим чином, що вітчизняні компанії змушені залучати кошти закордонних інвесторів не прямо, а через свою холдингову компанію, зареєстровану де-небудь на Кіпрі, острові Джерсі, у Нідерландах чи Люксембурзі.

Одна з головних перешкод для прямого виходу на західну біржу - 25%-й податок на прибуток від продажу акцій понад їхню номінальну вартість (т.зв. податок на емісійний доход). Цей фіскальний зашморг робить невигідним прямий IPO-продаж українських цінних паперів.

Тим часом фондові біржі - це найбільш ефективний спосіб залучення іноземних інвестицій. Наприклад, незважаючи на складність попередньої процедури підготовки до IPO і значні витрати, багато українських компаній вже активно проводять розміщення своїх акцій на європейських біржах, ще десятки заявили про свої IPO-наміри на найближчі 2-3 роки. У числі піонерів: будівельна компанія XXI століття - біля $ 139 млн на Альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі (AIM), група Укрпродукт - біля $ 12 млн на AIM, фірма Астарта - біля $ 32 млн на Варшавській фондовій біржі і т.д.

Традиційні банківські кредити, через їх дорожнечу й обмеженість як вимогами застави, так і фінансовими можливостями українських банків, уже не можуть задовольнити апетит великих компаній, що швидко розвиваються.

Плюс до цього, в умовах уповільнення темпів економічного росту в країнах Західної Європи і США, інтерес інвесторів до фондових ринків, що розвиваються, і зокрема до ринків країн СНД, в останні роки значно виріс. Інвесторів залучають в Україні такі фактори, як ріст фондового ринку і ВВП, бум у споживчому секторі, порівняно низька ринкова вартість місцевих компаній і стабільність національної валюти. Хоча в 2005 році спостерігалося деяке уповільнення економічного росту України в порівнянні із сусідами по СНД, цей рік обіцяє бути більш вдалим, що збільшить фінансові потреби корпоративного сектора української економіки.

У сформованій ситуації наявності попиту на інвестиції в нас і пропозиції "у них" саме Західне IPO дає можливість нашим компаніям залучити значний обсяг фінансових ресурсів без необхідності термінового повернення притягнутих коштів і сплати відсотків кредиторам. Крім того, IPO створює позитивну репутацію компанії серед міжнародних інвесторів. Оскільки для того щоб здійснити успішне закордонне IPO, компанія зобов’язана створити прозору і зрозумілу для інвесторів структуру бізнесу і логічну юридичну структуру з розкриттям основних акціонерів.

Однак у фінансовому світі все має свою ціну. Вихід компанії на фондові біржі - процес не дешевий: загальні витрати на його організацію можуть перевищувати 10% обсягу залучених коштів. Навіть з урахуванням можливості оплати більшої частини цієї суми безпосередньо з грошей, отриманих від інвесторів, не відволікаючи кошти з обороту, накладні витрати досить великі.

Безперечно, що вихід українських компаній на міжнародні фондові біржі повинний всіляко підтримуватися державною фіскальною політикою. На жаль, саме на цьому етапі процес стопориться. Тобто все відбувається з точністю до навпаки. Державна податкова адміністрація України (ДПАУ) своїм недавнім розпорядженням ще більш ускладнила процес виходу українського бізнесу на західні ринки капіталу. Якщо раніше необхідність обкладання або не обкладання емісійного доходу податком на прибуток ще обговорювалася бізнесом і владою, то зараз всі крапки над і розставлені. Дискусія закінчена. Платити непомірні відсотки з прибутку від продажу акцій понад їхню номінальну вартість все-таки доведеться. А виходить, схема залучення коштів за допомогою розміщення цінних паперів на міжнародних фондових біржах залишиться колишньою - через свої компанії в офшорних зонах.

У сформованій ситуації залишається надія на східно-промислове лобі Верховної Ради, що здатне скасувати сумнівне рішення ДПАУ, скасувавши оподатковування емісійного доходу. Таким чином, Україна створить можливості для прямого і цивілізованого залучення іноземних інвестицій без використання посередницьких холдингових компаній, що буде сприяти детінізації вітчизняної економіки і підвищенню її конкурентноздатності на міжнародних ринках.

Якщо найближчим часом даний податковий бар’єр буде усунутий, то процес перетікання західних інвестиційних ресурсів на благодатну і багатообіцяючу українську землю значно спроститься, а відповідно й істотно збільшиться фінансовий потік. Говорячи словами одного з парламентських лідерів і промислових магнатів Рината Ахметова, "результат буде на табло" у вигляді прискорення темпів росту української економіки.

Ця стаття опублікована у журналі Кореспондент №38 від 30 вересня 2006 року.

Відгуки і коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kppublications.com

Передрук статтей, опублікованих у журналі Кореспондент, заборонений.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах