Головна
 

Washington Post: Наш провал на європейському Сході

9 жовтня 2006, 15:07
0
4

У 2002 році у Варшавському університеті президент Буш виголосив промову, яку багато хто дотепер вважає найкращою за увесь час його перебування при владі. Тоді він говорив про вільну і єдину Європу, яка простягатиметься "від Балтійського моря до Чорного", пише Брюс Джексон, The Washington Post, США.

Наприкінці листопада Буш і його союзники по НАТО знову зберуться в Латвії, у Ризі - і там у них буде привід задуматися про те, що сталося з їхніми надіями на майбутнє європейського Сходу.

Якщо дивитися тільки на найвідоміші факти, то може скластися враження, що в Європі щось йде не так, тільки якщо в цей момент увага Сполучених Штатів відвернена чимось іншим. Так було в 1956 році під час Суецької кризи, коли Радянський Союз увірвався в Угорщину; так було й у 1968 році, коли через війну у В’єтнамі ми не звернули належної уваги на придушення "празької весни". І тепер, якщо згадати про труднощі, з якими НАТО стикається в Афганістані, і про кривавий крах, якого зазнали США в Іраку, уже якось не дивуєшся, бачачи, як Росія силою відновлює вплив на свою колишню імперію й експлуатує енергозалежність Європи. Однак Кремль, із усією міццю, що повернулася до нього, і нафтовими доходами, які звалилися на нього - не найактуальніша проблема для майбутнього Східної Європи. Не є такою навіть відома своєю агресивністю Туреччина, над якою згущається дивний туман антиамериканізму, антисемітизму і начебто-ісламського нативізму. Щонайменше сторіччя Туреччина була "хворою людиною Європи"; Росія ж являла собою загрозу для сусідів протягом ще більшого часу. На сьогоднішній момент характерно інше: Європа нарешті досягла меж свого впливу і не знає, що робити зі своїми новими сусідами.

На південь від Відня лежать Хорватія, Македонія, Сербія, Чорногорія, Боснія, Албанія і Косово, які оббивають поріг Європи ще з 1999 року, коли закінчилися югославські міжусобні війни. Однак цього року трьом першим кандидатам, Албанії, Хорватії і Македонії, світить хіба що втішливий приз - згадування де-небудь на останніх сторінках комюніке, що буде прийнято за підсумками саміту.

На іншому західнобалканському просторі взаємодія з Європою йде ще більш в’яло. Понад 70 відсотків студентів сербських університетів ніколи не залишали території своєї країни - що, швидше за все, нікого б не здивувало, якби мова йшла про Америку, але не може не вражати, коли ми говоримо про жителів континенту, де все так тісно взаємозалежне, як у Європі. Албанські студенти, наприклад, були змушені відмовитися від спроб одержати візи на поїздки в Італію - але проводять канікули все одно не вдома, а в Лівії.

Однак у порівнянні з іншими країнами європейського сходу в західній частині Балканського півострова справи йдуть не так вже й погано. У грудні, коли в Євросоюз вступить Румунія, прямо по іншу сторону європейського кордону виявиться Молдавія, валовий внутрішній продукт якої складає половину ВВП Гаїті. Головний продукт молдавського експорту - вино - ігнорує і Росія (через прозахідний ухил молдавської держави), і Європейський Союз (через високу якість і низьку вартість самого продукту). Тріумф освіченої політики Євросоюзу, а також давно перевіреного "закону благих намірів", виражається тепер у тім, що найгрошовитішою статтею молдавського експорту в Європу стала сексуальна експлуатація жінок.

Від звички Вашингтона і Брюсселя відгороджуватися від усього, що вони не в силах зрозуміти, страждають не тільки Молдова і Західні Балкани, але й Україна. Із самого початку 90-х років минулого століття у відношенні найбільшої країни Східної Європи - і, якщо вже на те пішло, країни з найбільшим єврейським населенням, що залишився в Європі - Сполучені Штати проводили якусь маніакально-депресивну політику: у 1991 році президент Джордж Буш-старший відзначився ганебною промовою, влучно названою "котлетою по-київськи", у якій фактично заявив, що Україні було б краще не виходити з складу Радянського Союзу; після цього ми раптом почали бурхливо радуватися незалежності України і на всі лади розхвалювати "народного" президента Леоніда Кучму; а ще якийсь час по тому вирішили, що Кучма - автократ і незаконно продає радари Саддаму Хусейну. Зараз, щоправда, начебто б стає зрозуміло, що насправді нічого подібного не було, але. . . загалом, ви розумієте. Настільки ж невловимою непередбачуваністю характеризується наша політика стосовно Києва і сьогодні, коли ми в оцінках нинішнього українського коаліційного уряду кидаємося то в одну, то в іншу крайність. З дня падіння Берлінської стіни пройшло вже сімнадцять років, а Сполучені Штати з Європою усе ще не можуть визначитися зі своєю політикою в Україні і змінюють її ледь чи не щодня.

Бездіяльність Європи і США пояснюється двома факторами. Перший - це складність суспільного устрою в пострадянських країнах. Другий - безсилля самих західних інститутів. Замість того щоб, об’єднавши зусилля, припинити ізоляцію східної частини Європи, ми за допомогою бездумної, у випадку Європейського Союзу, і нетерплячої, у випадку Сполучених Штатів, політики самі ж створили всі умови для відновлення простору, який Радянський Союз називав "своїм ближнім зарубіжжям". Від країн Прибалтики до північних берегів Чорного моря фактично простягається зона вакууму, заповнюваного лише злочинністю, невпорядкованістю і кухонними сварками політичних еліт. От він, План Маршала нашого покоління.

Корінь усіх проблем Східної Європи лише в тім, що ні Вашингтон, ні Брюссель виявилися не здатні намалювати собі її політичну картину і порушили власне зобов’язання будувати Європу єдиною, вільною і мирною. Отут мимоволі задумаєшся: якщо ні Європа, ні Європа разом з Америкою не змогли придумати нічого кращого для європейських сусідів, тобто чи в нас є шанси на успіх на Великому Близькому Сході, де наші ідеї і наш вплив коштують ще менше, ніж на тому Сході, який такий близький до Європи і так нею нелюбимий?

Автор статті - президент Проекту "Демократичні країни перехідного періоду" (Project on Transitional Democracies) і Комітету США по НАТО (U.S. Committee on NATO).

Переклад ИноСМИ.Ru  

Оригінал публікації Our Failure in Europe"s East

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах