Головна
 

СНД: Рада без міністрів

17 жовтня 2006, 10:48
0
3

Вчора в Мінську відбулося засідання ради міністрів іноземних справ країн СНД (РМІС СНД). Засідання продемонструвало, що на пострадянському просторі інтерес до цієї організації наближається до нуля - на зустріч приїхали лише троє з 12 міністрів, пишуть Микола Фильченко і Петро Йож, "КоммерсантЪ", РФ.

Основні причини нинішньої апатії: розбіжності між Росією і Казахстаном з приводу реформування СНД і страх, викликаний антигрузинською кампанією Кремля.

Засідання РМІС СНД у Мінську відкрив президент Білорусі Олександр Лукашенко. Він нагадав присутнім, що цього року СНД відзначає свою 15-ю річницю. Однак засідання вийшло зовсім не святковим. Воно пройшло при рекордно низькій явці: з 12 керівників зовнішньополітичних відомств країн СНД у Мінськ прилетіли тільки глава МЗС Росії Сергій Лавров, у якості головуючого, і його казахський колега Касимжомарт Токаєв. Третім став міністр закордонних справ Білорусі Сергій Мартинов, який представляв на засіданні приймаючу сторону. Глави МЗС інших дев’яти республік під різними приводами проігнорували міністерську зустріч, надіславши замість себе заступників.

Безпрецедентна байдужість пострадянських республік до ювілейного заходу пов’язана з тією кризою, у якій опинилася СНД. Правда, з формальної точки зору масова неявка міністрів виглядає цілком логічною. Дотепер засідання РМІС СНД випереджали основну подію - президентський форум. Міністри збиралися на день раніше, щоб в остаточній редакції погодити документи, які потім пропонувалися для підписання лідерам країн СНД. Однак цього разу усе вийшло не так: самміт президентів, спочатку намічений на сьогодні, було відкладено. Ця звістка різка остудила інтерес до міністерської зустрічі.

Більшість МЗС співдружніх країн підтвердили Ъ, що ніяких важливих питань на зустрічі в Мінську розглядатися не буде, і зволіли зайнятися своїми справами. У прес-службі МЗС України Ъ сказали, що глава зовнішньополітичного відомства Борис Тарасюк не поїхав у Мінськ через високу зайнятість на батьківщині. "Так ви подивіться, що в нас у країні відбувається",- пояснив Ъ прес-секретар українського МЗС Андрій Дещиця. Глава МЗС Молдавії Андрій Стратан заявив, що проводить важливі зустрічі в Кишиневі, і обговорювати мінську зустріч відмовився. Глави МЗС Вірменії і Азербайджану віддали перевагу двостороннім переговорам по Нагорному Карабаху.

Проте, у російському МЗС вважають, що загальна апатія всередині Співдружності може бути пов’язана з тим, що всередині організації немає єдиної думки з приводу реформування СНД. "Інтерес до міг згаснути через те, що ми ще не визначилися остаточно з тим, як  має виглядати реформоване СНД",- сказав Ъ співрозмовник у МЗС РФ. Очевидно, що розбіжності ці настільки великі, що через них президенти вважали за неможливим зібратися в Мінську в заздалегідь встановлений термін.

Тим часом навколо реформи СНД тривають запеклі суперечки. На роль головного реформатора претендують Росія і Казахстан. Ще в липні цього року на неформальному самміті глав держав Співдружності казахський президент Нурсултан Назарбаєв, який очолює зараз Раду глав держав СНД, запропонував свій варіант перетворень. На думку пана Назарбаєва, СНД варто зосередитися на п’ятb областях співробітництва, а саме: проводити погоджену міграційну політику, розвивати єдині транспортні комунікації, взаємодіяти в науково-освітній і культурно-гуманітарній сферах і, нарешті, співробітничати при боротьбі з трансграничною злочинністю. Більш того, за ідеєю Казахстану, у Співдружності повинні залишитися тільки ті країни, які готові цілком виконувати прийняті ними рішення. Однак пропозиції Астани в Москві були зустрінуті без особливого ентузіазму. Справа в тому, що Росія бажає відігравати головну роль у реформуванні СНД і сподівається зробити це таким чином, щоб закріпити власне верховенство в рамках організації.

Тому, коли на вчорашньому засіданні РМІС СНД казахська сторона запропонувала усім розглянути проект Нурсултана Назарбаєва, цю ініціативу було розкритиковано. "Якщо комусь хочеться під вивіскою реформування загубити СНД, то ми в цьому процесі не братимемо участь. Білорусь не буде брати участь у руйнівних тенденціях у Співдружності і  закликає інші держави додержуватися цього прикладу,- заявив пан Лукашенко.- Якщо ми хочемо піти нашим ворогам назустріч, то ми повинні піти на так зване реформування. І це буде великий подарунок нашим суперникам, які сплять і бачать багатства, які існують на пострадянському просторі".

Глава МЗС РФ Сергій Лавров підтримав білоруського лідера, щоправда, був більш стриманим. "Реформа була задумана не заради реформи. Реформа СНД не повинна зводитися до механічного скорочення штатів органів Співдружності",-  сказав міністр.

Крім того, російський міністр заявив, що відкладений самміт президентів відбудеться в листопаді, а його дата уточнюється. Але і на ньому питання реформування навряд чи буде вирішено. Глави держав зосередяться на обговоренні таких темах, як боротьба з нелегальною міграцією і з відмиванням нелегальних доходів.

Проте, причина загального скептицизму ущодо СНД криється аж ніяк не тільки в розбіжностях із приводу питання про реформування організації. По суті, останні події, які трапилися у Росією і в Грузії, поставили СНД на межу виживання. У більшості пострадянських столиць зазначили, що Росія ввела безпрецедентні санкції проти країни, яка входить у СНД. Російсько-грузинське протистояння змусило інші країни Співдружності серйозно засумніватися в життєздатності і ефективності цієї організації.

Антигрузинський похід Кремля продемонстрував партнерам Росії по СНД, чим може відбитися недружелюбне ставлення до Москви, і змусив усіх задуматися про те, хто може стати наступною жертвою російського гніву. Однак одночасно скандал між Москвою і Тбілісі продемонстрував, що усі відносини між Москвою і окремими членами СНД будуються тільки на двосторонній основі. А проблеми вирішуються тільки в Кремлі, у той час як самміти і зустрічі ніякої ролі, крім декоративної, не грають.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах