Головна
 

Gazeta Wyborcza: Відкрити Україні двері у Євросоюз

Корреспондент.net, 8 листопада 2006, 09:22
0
3

Схід Європи - це простір, в якому за останні 15 років пройшли настільки глибокі перетворення, що сьогодні там можна говорити про майбутнє в ЄС - говорить Павло Коваль, заступник міністра закордонних справ, відповідальний за східну політику. Інтерв’ю з політиком публікує польська Gazeta Wyborcza.

Мартін Войтеховський: Німеччина кладе на стіл свою пропозицію східної політики ЄС, яка повинна стати одним із пріоритетів її головування, яке починається 1 січня. Що в цьому проекті повинно бути, з погляду Польщі?

Павло Коваль: Я думаю, що необхідно, насамперед, визнати принцип відкритих двер: що будь-яка країна, яка відповідає визначеним критеріям, знаходиться в Європі, розвивається в колі європейської культури і прагне до отримання членства, може в остаточному підсумку вступити до  ЄС. Такий принцип забезпечує те, що дії по модернізації, наприклад, в Україні, будуть мати сенс, коли українські політики, а, насамперед, громадяни України, наважуючись на дуже важкі перетворення, будуть знати, що десь у перспективі є членство в ЄС. Новий принцип полягає в тому, що Україна повинна в контактах з ЄС одержати відповідний формальний статус. Ми повинні прагнути до підписання угоди про асоційоване членство України з ЄС, що має особливе мотиваційне значення для країни, яка бажає вступити в ЄС. Після запланованого вступу України у СОТ ми повинні почати з нею переговори про створення зони вільної торгівлі. Ще один принцип - це те, що пропозиції, які робляться Грузії, Україні або Молдові, повинні бути конкретні. Це має виявлятися не тільки у відповідному рівні бюджетних витрат на окремі проекти, але також у тому, щоб результати співробітництва можна було перевірити.

 Чи реальне внесення таких записів?

- Необхідно переконувати членів Євросоюзу, щоб вони так думали про майбутнє контактів зі Сходом. Ніхто не говорить, що завтра буде нове розширення, але не можна ставити відносини зі Сходом у залежність від опублікованих у якійсь газеті результатів опитування, які виражають те, що деякі називають втомою частини європейської суспільної думки від розширення ЄС. Ми не говоримо про щось, що відбудеться в перспективі одного парламентського терміну, одних виборів, але говоримо про щось, що має фундаментальне значення для майбутнього Європи.

Є думки, що пропозиція в області східної політики повинна стати заохоченням для Польщі, що під час головування Німеччини в Євросоюзі Польща підтримала інші проекти німців, наприклад, в області євроконституції.  Чи готова Польща погодитися на таку гру?

- Це чудово, що настільки важлива країна вносить важливі пропозиції в питання східної політики. Я не бачу в цьому нічого неприродного. Німеччина розташована в Центральній Європі, вона розуміє проблеми Східної Європи, і немає нічого дивного в тому, що вона робить таку пропозицію. Східна Європа зі своїм посткомуністичним минулим - це дуже цікавий простір. За останні 15 років вона пройшла настільки глибокі перетворення, що сьогодні може говорити про своє майбутнє в ЄС. Крім того, найближчим часом Росія і Україна почнуть переговори про нову Угоду про співробітництво з Євросоюзом. Контакти ЄС з Росією повинні бути як найкращими, але не варто в них уникати чесної, конкретної, але також і дружньої мови. Ми повинні торкатися всіх тем, у тому числі і складні.

Чи є після візиту міністра Лаврова у Варшаву шанси на те, що відбудеться перелом у польсько-російських відносинах?

- Переговори міністра Лаврова з президентом, прем’єром, з міністром закордонних справ Ганною Фотигой [Anna Fotyga] були оцінені усіма як багатообіцяючі. Обидві сторони дали одна одній небагато часу, щоб почати певні процеси, наприклад, що стосуються створення комісії з запитань, польсько-російського цивільного форуму або рішення питань у торговельному обміні. З оцінками цього візиту необхідно почекати до січня, лютого, коли почнеться виконання тих справ, які обговорювали міністри. Тоді ми переконаємося, чи буде покращення клімату.

Проблемою залишається питання оцінки історії, особливо Катині.  Чи можна розраховувати не прорив у цьому питанні?

- Ми завжди розраховуємо на прорив у цьому питанні. Це складне питання для Польщі. Насамперед, у правовому аспекті, але також емоційному, в остаточному підсумку - в області доступу до архівів. Родичі жертв, історики, не мають можливості подивитися на документи загиблих офіцерів. Рішення катиньского питання не може зашкодити польсько-російським відносинам, воно може тільки допомогти, хоча я розумію, що це може бути важким також для росіян.

Говорять, що Польща готова відмовитися від вимог визнати розстріл у Катині злочином проти людства, і погодитися з тим, що це був військовий злочин, який переведе проблему з міжнародної площини на площину двосторонніх відносин.

- Ні. Наша позиція в цьому питанні відома, вона незмінна, глибоко мотивована, і ми її багаторазово представляли. Визнання правди в складних питаннях сприяє розвитку міжнародних відносин.

Після зміни уряду в Україні зявилася неясність щодо того, у якому напрямок рухається ця країна. Це стосується, насамперед, НАТО, У меншому ступені - Євросоюзу. Але чи не занадто багато вклала Польща в табір помаранчевих?

- Польща вкладала в союз з Україною і у демократію, а не в одну політичну партію. Шкодувати немає за чим. Цього року в Україні пройшли вільні вибори, на яких, у відповідності з усіма процедурами, був обраний нинішній уряд.

 Чи збереже Україна прозахідний і проєвропейський курс?

- У будь-якій країні зіштовхуються різні погляди, відбуваються політичні зміни. Але в політичних колах і в суспільній думці в Україні є рішучість вступити в ЄС. Необхідно відповісти на цю ситуацію і підтримувати проєвропейські і проатлантичні прагнення українців.

Цього року вперше уряд назначив 100 млн. польських злотих на польську допомогу іншим країнам, насамперед, на сході. У наступному році буде стільки ж коштів. Навіщо здійснюється настільки широка допомога?

- Ці гроші витрачаються, насамперед, через неурядові організації. Вони реалізують свої завдання, які при цьому відповідають політичному проекту цілей зовнішньої політики Польщі. Ми підтримуємо, у першу чергу, країни, з якими хочемо розвивати особливі відносини. Якщо говорити про Схід, то в деяких випадках мова йде про права людини і будівництво громадського суспільства, ми підтримуємо такі проекти. В інші найбільш важливим є передача "ноу-хау" у різних областях, в економіці, у місцевому самоврядуванні, також у захисті навколишнього середовища. Якщо ми вимагаємо всередині Євросоюзу, щоб він був більш активний на Сході, то ми самі також повинні дати щось зі своєї кишені. Тоді довіра до нас зростає.

Переклад:UK2 watch.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах