Головна
 

Politua.ru: Совок на марші

Корреспондент.net, 8 листопада 2006, 10:50
0
3

От уже шостий рік день 7 листопада не є червоним днем календаря. Якщо, звичайно, він механічно не випадає на вихідний, говориться в статті Андрія Капустіна, яку публікує російський сайт Politua.Ru

Однак це зовсім не означає, що від нього відмовився комуністичний обиватель.  Усі ці роки зацікавлені політичні сили, у першу чергу більшовики,  так чи інакше  експлуатували світлий день  Великої Жовтневої соціалістичної революції, закликаючи виходити на вулиці людей комуністичного минулого України.

Хоча кожного разу кількість заявлених учасників різко відрізнялася від тих, хто фактично прийшов, але в будь-якому випадку якийсь ефект ці акції приносили. У всякому разі, комуністи (нехай і з результатом на грані фолу) у березні 2006 року знову виявилися в українському парламенті.

Мало того, по ходу коаліційних розбирань вони змогли не тільки одержати "золоту акцію", але і абсолютно зненацька для себе виявитися ще і у виконавчій владі. За великим рахунком саме цей факт оживив  святковий хід, який комуністи здійснили з нагоди 89-ої річниці позапланових стрілянин з крейсеру "Аврора" по Зимовому палаці.

Тобто  з одного боку, усе було абсолютно зрозуміло. Декілька тисяч маргиналізованих людей пенсійного віку з відповідними прапорцями, портретами, плакатами і транспарантами. Прапорці, зрозуміло, були червоними. На портретах красувалися безсмертні обличчя Леніна і Сталіна. Що стосується плакатів і транспарантів, то в текстах можна було побачити елементи новизни і креативу: "Моя батьківщина - Радянський Союз!", "НАТО ми не здамося!", "Оранжотангі! Валіза, вокзал, Брюссель!", "Російсько-українсько-білоруському союзу бути!", "ОУН-УПАдли, ГЕТЬ!" і явно вибивається з загального контексту  своєю громіздкістю : "Геть інститут президентства, який принизив  свій народ злиденністю!".

Ще одним елементом новизни був той факт, що на чолі колони йшли Петро Симоненко і Адам Мартинюк. І виходило, що з одного боку, людей вели повноцінні лідери Комуністичної партії України, а з іншого,- представник парламентської коаліції більшості, яка сформувала уряд, і перший віце-спікер українського парламенту. Тобто якийсь римейк на тему "Доктор Джекіл і доктор Хайд".

Ну, зрозуміло, що носії нетлінних образів Володимира Ілліча і Йосипа Віссаріоновича не задавалися питанням протиприродної ідеологічної невідповідності. Вони не запитували своїх вождів, наскільки відповідає їх роль начебто б протестної опозиції перебуванню в одних рядах з капіталістами, до яких  відноситься більшість Партії регіонів. Включаючи найбагатшу людину України. Яких ще в березні 2006 року Петро Симоненко гнівно обзивав олігархами і іншими словами. Тим більше, малоймовірно, що демонстранти задавали питання, що дасть "представникам простого народу" цей дивний альянс. У першу чергу в матеріальному плані. Тим більше, у переддень розгляду бюджету в другому читанні. Хоча те, що прийняли в першому, назвати документом, який гарантує збереження соціальних пільг найменш захищеним шарам населення, проблематично. Не говорячи вже про те, що в стінах парламенту комуністи якось занадто в’яло протестують проти підвищення тарифів на послуги ЖКХ, що от-от реально вдарять по кишенях усього населення країни. Але оскільки прихильників ідей Леніна-Сталіна як і раніше відрізняє висока дисциплінованість і сліпе підпорядкування начальству, свято вдалося. Навіть, незважаючи на те, що київська влади заборонила влаштовувати демонстрацію в самому центрі міста. У першу чергу на Майдані. Так що комуністи дійшли до Європейської площі, де, незважаючи на спроби антикомуністичних кіл зірвати свято, у черговий раз підтвердили прихильність своїм ідеалам.

Але якщо з комуністами все начебто б зрозуміло, навіть незважаючи на еклектичний статус партійних вождів, то з ще одним святом, що незабаром порадує громадян України, є проблеми.  Мова йде про святкування другої річниці Помаранчевої революції, яку представники "Нашої України" всерйоз вирішили відзначити на Майдані. Хоча споконвічно сама ця ідея сприймалася, як невдалий жарт. Тим більше, що одна з  найяскравіших фігур Майдану - Юлія Тимошенко уже заявила про відмову брати участь у яких би то не було святкових заходах. Але, незважаючи на все це, дійство відбудеться. Правда, сценарій поки в секреті, але представити це шоу в принципі не так вже і складно. Та сама сцена, ті самі  помаранчеві накидки і прапори з підковами і написами "Так!". И такі ж маргіналізовані учасники дійства. Можна навіть представити і те, що буде написано на плакатах і транспарантах,  типу: "Україну в НАТО!",  "Коммуняки! Валіза, вокзал, Москва!",  "Ющенко наш президент!", "Геть антинародний Кабмін Януковича!", "Вимагаємо  скасування антинародної політреформи!"... Єдине, з чим поки є проблема, так це з портретами вождів... А так усе нічого. Совок на марші.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах