Головна
 

Washington Post: Український газовий бізнес залишається таємницею - чи виправилася Україна?

5 грудня 2006, 13:17
0
2

Восьмого листопада корпорація Millennium Challenge, заснована президентом Бушем спеціально для того, щоб надавати допомогу урядам, які відзначилися на ниві державного будівництва, оголосила, що Україна відповідає всім критеріям для надання такої допомоги, пише Стівен Мафсон і Пітер Фін, The Washington Post, США.

Четвертого грудня прем’єр-міністр України Віктор Янукович прибуде у Вашингтон на зустріч з віце-президентом Чейні. Вашингтон знову спробує станцювати тур вальсу з державою, яка шукає своє місце між Росією і Заходом.

Однак проти рішення Millennium Challenge заперечують багато фахівців-енергетиків. На їхню думку, критеріям на одержання американської допомоги ніяк не може відповідати та завіса таємничості, якою обкутаний український газовий бізнес. Особливо часто експерти говорять про швейцарську компанію під назвою RosUkrEnergo. Саме цій компанії були передані права на ведення переговорів з імпорту Україною природного газу з Росії і Туркменістану, а тим часом особистості її власників невідомі дотепер. Зрозуміло, що тут мова може йти і про конфлікт інтересів, і про корупцію.

Всіх американських контрагентів, які намагалися розпочати якусь взаємодію з RosUkrEnergo, відлякувала її повна непрозорість. Одна з таких фірм, судячи зі свідчень, виявлених у її внутрішніх документах, розкрила зв’язки RosUkrEnergo зі ста сорока компаніями і трастами, розташованими в оффшорних зонах, від далеких Сейшельських островів і Науру до Панами і Кіпру. Представники іншої американської компанії розповіли, що юристи RosUkrEnergo висловили подив: навіщо, мовляв, американським бізнесменам знати, з ким вони мають справу? Відповіді, за словами наших співрозмовників, були отримані тільки після довгих переговорів, і то неповні.

В одному з недавніх інтерв’ю Янукович заявив, що вдячний за присвоєння Україні статусу країни, що може претендувати на допомогу, і обіцяв підвищити у своєму уряді етичні й адміністративні стандарти.

Енергетика - це не тільки найважливіша перевірка України на відповідність усім 16 пунктам, які враховує Millennium Challenge, але і дуже значний сигнал для Європи, адже Україна - не тільки великий споживач природного газу, але і транзитна точка, через яку в Західну Європу з Росії і Туркменістану йде до чверті газу, споживаного європейцями.

До минулого Нового Року про безперервність потоку газу в Європу ніхто якось не задумувався, але отут Росія, коли Україна відмовилася оплачувати газ за цінам, які різко підскочили, припинила постачання. Скандал завершився через три дні, коли російський газовий монополіст "Газпром" і українська державна нафтова компанія "Нафтогаз" підписали угоду, за якою RosUkrEnergo і стала українським посередником.

Навіщо ж потрібна RosUkrEnergo? Здається, що в першу чергу - не через досвід і технології, а через зв’язки. Половиною компанії володіє "Газпром", іншою половиною від імені групи українських бізнесменів керує дочірня структура австрійської фірми за назвою Raiffeisen Zentralbank. Зареєстрована RosUkrEnergo у швейцарському місті Цугу, де встановлені низькі податки і закони дозволяють дотримувати фінансової таємниці.

За словами одного міжнародного консультанта, від операцій, які державна нафтогазова компанія цілком могла б виконувати і сама, RosUkrEnergo дісталися сотні мільйонів доларів. За цей рік, за заявою міністра енергетики України, процитованій в жовтні агентством France-Presse, країна вже заплатила RosUkrEnergo 300 мільйонів доларів і винна ще стільки ж. Міжнародне енергетичне агентство у своїй жовтневій доповіді пише: "Таємнича швейцарська газоторгівельна компанія RosUkrEnergo грає в українській газовій промисловості усе значнішу роль і як і раніше залишається непрозорою. Не прояснена її акціонерна структура, і, зважаючи на все, компанія заробляє значні прибутки тільки лише на тому, що підписує контракти на транзит газу з Центральної Азії в Україну".

Янукович заявив, що структуру відносин держави з RosUkrEnergo змінити не може.

- Хочемо ми цього чи ні - таку вже спадщина одержав мій уряд. Юридична база <. . .> була підписана нашими попередниками з RosUkrEnergo. Ніякої законодавчої бази для розірвання цього контракту в України немає. Якщо це зробити, то під сумнівом виявляться постачання газу в Україну й у Європу.

За словами Януковича, в України також не було іншого вибору, крім як прийняти вимоги "Газпрому".

- Якби найшлася така компанія, що була б здатна постачати нас газом у необхідних обсягах і по більш низькій ціні, чим "Газпром", ми вели би переговори з такою компанією. На жаль, такої компанії не знайшлося, тому ми й прийняли пропозицію "Газпрому".

Колишній посол США в Україні Карлос Паскуаль, який нині займає посаду президента Інституту імені Брукінгса, підтримує рішення Millennium Challenge про надання Україні допомоги, тому що Україна, як він вважає, дуже далеко просунулася в питаннях структури державного управління і боротьби з корупцією. Однак він заявив, що енергетичний сектор залишається темною плямою на тлі загальної картини.

- Дотепер незрозуміло, чому в цієї компанії таке становище і чому вона фактично має монополію на транспортування газу - і це як і раніше досить тривожний фактор, - вважає Паскуаль.

У тому, що він володіє 45 відсотками RosUkrEnergo, зізнався український бізнесмен Дмитро Фірташ, однак дипломати й експерти, що працювали з цього питання на різні компанії і неурядові організації - наприклад, на лондонську Global Witness, - думають, що він - лише підставна фігура, а насправді частка належить комусь в Україні й у Росії, хто має дуже серйозні зв’язки.

Недавно RosUkrEnergo вкорінилася ще глибше у внутрішньоукраїнський газовий бізнес. Нове спільне підприємство з "Газпромом" отримало під свій контроль велику частину розподілу газу споживачам. Не прояснені поки принципи управління газовою мережею; зокрема, у листопаді компанія відмовилася підписати угоди про постачання палива з 16 українськими підприємствами; деякі спостерігачі вбачають у цьому спробу змусити власників цих підприємств продати якісь частки свого бізнесу.

Том Мейн з організації Global Witness, що випустила в квітні 63-сторінкову доповідь про стан справ у туркмено-українській торгівлі газом, говорить, що вражає те, що навіть після демократичної "помаранчевої революції" в Україні держава не вичистила енергетичний сектор.

Одним з тих, хто вцілів у чистці, став міністр енергетики Юрій Бойко, який приїде в Америку в складі делегації, очолюваної прем’єр-міністром. У 2002-2005 році, при проросійському президенті Леоніді Кучмі, він очолював державну нафтогазову компанію "Нафтогаз". За свідченнями Global Witness, їй вдалося отримати так і не опублікований аудиторський звіт про роботу "Нафтогазу" при Бойку, де написане таке, "від чого волосся стає дибки". З цих документів, за словами представників Global Witness, виявляється, що, будучи главою "Нафтогазу", Бойко одночасно був членом координаційного комітету RosUkrEnergo. Після "помаранчевої революції" Бойка змістили, але після того, як у результаті нових виборів до влади прийшло багато проросійських людей, знову поновили.

На ясність правил гри сподіваються і західні нафтогазові компанії, що подали заявки на геологорозвідку в Чорному морі. У переддень минулого Різдва уряд випустив повідомлення (тільки українською мовою), що запрошує учасників подавати заявки на тендер на розвідку на ділянці площею 12 тисяч квадратних кілометрів в українських водах Чорного моря. Це перший глибоководний проект, і, незважаючи на занадто тихе оголошення, він усе-таки зібрав п’ять заявок, у тому числі і від компанії ExxonMobil.

Перемогли, зненацька для усіх, невелика компанія Vanco Energy з Х’юстона, що займалася розвідкою глибоководних родовищ нафти і газу біля західних берегів Африки, а також JNR, інвестиційна фірма, що належить родині Ротшильдів. Однак коли мова вже йшла про підписання остаточного тексту договору, новий уряд цілком відхилив представлений компанією проект, і заявив, що напише свій текст. Vanco дотепер у чеканні.

- Я не опускаю руки, - говорить колишній президент компанії Unocal Джон Аймле. Зараз він працює в Vanco і уже віддав вказівку підготувати платформу до початку робіт.

Однак Аймле висловив надію на те, що угода буде укладена до кінця року і що Чейні переконає Україну підписати договір.

- Всі інвестори світу, що вкладають гроші в ринки, що розвиваються, дивляться зараз на Україну. Багато хто з них відслідковують зараз наш контракт. Для них він стане показником того, чи варто розглядати перспективу великих вкладень в енергетику.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах