Головна
 

Politua.ru: Перезавантаження розуму

13 грудня 2006, 16:57
0
5

Усяка політична влада тріумфує свою перемогу і свою першу поразку в першу чергу в головах людей, а не на полі бою в парламенті або на Майдані, йдеться в статті Віктора Тимошенка, яку публікує російський сайт Politua.Ru.

В Україні над Віктором Януковичем  сходить яскраве сонце. Такий собі реформатор, лідер "нового курсу" буржуазної країни, український Аденауер, Ден Сяопін, Столипін, Бальцерович. Шкода тільки, що українським обивателям, схоже, все одно, хто ними буде керувати.

При вдаваному бурхливому політичному житті в Україні навряд чи хтось із широколобих експертів візьме на себе сміливість чітко розповісти про ідеологічні пристрасті численних українських політичних партій, фракціях у Верховній Раді, таємних або публічних масонських товариствах, у тому числі й нинішнього прем’єр-міністра України. Нині можна тільки констатувати (зовсім за Толстим), що все перемішалося у великому українському домі.

Не помічені серед лідерів партій політичні особи, що без націоналістичного і релігійного фанатизму здатні висловити свою ідеологію, адекватно, на теоретичному рівні сформулювати інтереси тих людей, яких вони представляють у парламенті або уряді. Природно, що гасло щирої боротьби за високий життєвий рівень народу не в рахунок, не розглядається всерйоз.

Це тільки в підручниках з політології для студентів пишуть про те, що праві ідеології не можуть існувати без лівих. Насправді "світ без політики", "кінець політики" в Україні реальність, природно, у класичному плані, як вчили нас Макіавеллі, Вебер, Ленін.

Сьогодні це відчуває небагатий український обиватель, що український політичний клас і усі, хто його обслуговують, у повному складі, стрункими рядами без усякої винятку представляють в українській владі інтереси лише тільки однієї соціальної страти суспільства - української буржуазії. Нагадаю, так говорять класики, що політична партія є лише посередником (лобістом) інтересів тих або інших соціальних шарів населення в законодавчому або виконавчому органах країни.

Інтереси інших соціальних груп, страт суспільства, ніким не захищені, нікого в Україні не цікавлять із тривіальної причини: вибори - президентські і парламентські будуть нескоро.

Але незвичайний концерт (без логіки і правил) української політичної влади продовжується. Весь "політичний" спектр, від комуністів до крайніх правих, декларують любов до бідних, середнього класу, "робітників і селян". Зовсім як "ранні" Муссоліні і Гітлер. Нагадаю, що італійський дуче до війни позіціонував себе як соціаліста, німецький фюрер точно в "політичному отроцтві" будував у Німеччині народну державу, що складається з письмових столів чиновників.

Українська бюрократія, чи сидить вона в Кабміні, парламенті або на Банківській вулиці, вона все одно пронизана фанатичною ворожістю стосовно приватної власності, національного бізнесу. Вона неефективна і марнотратна, що не є відкриттям автором цих рядків.

Зростаюча невизначеність, катастрофа недавніх надій політичного майбутнього країни цілком висуне на лідируючу роль в Україні "третю силу" - традиційний український анархізм, махновське "Гуляйполе". Причому весь обсяг, уся міць масового невдоволення владою прогнозовано приведе до соціальної біфуркації вже найближчим часом. Ця сила жевріє в українській глибинці, яка особливо бідує, в тих регіонах, у яких позначилися кричущі соціальні проблеми.

Але велика політика робиться в мегаполісах. Українське  "Гуляйполе" може призвести до несподіваних, непрогнозованих подій. Чи будуть це нові парламентські вибори, а чи чергова зміна осіб влади, загострення сепаратизму в Криму, сплеск націоналізму західноукраїнських областей або безмірний "потяг" українського Сходу до старшого брата. Нинішній управлінський політичний хаос може стати причиною того, що "колективне українське несвідоме" виллється в ті форми політичної боротьби, що мирними і цивілізованими не назвеш.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах