Головна
 

Ъ: Конституційна сверблячка

16 січня 2007, 13:46
0
3

Вчора стало відомо, що на розгляді в Конституційному суді знаходиться представлення фракції БЮТ про визнання нелегітимним діючого Кабінету Міністрів, пише Мустафа Найем, КоммерсантЪ, РФ.

У випадку якщо суд задовольнить вимоги БЮТ, у президента з’явиться законна підстава розпустити парламент, вважають ініціатори звернення. Юристи і представники антикризової коаліції називають вимоги опозиційної фракції необґрунтованими і вважають, що глава держави вже упустив можливість реалізації такого права. Тим часом у найближчі дні представники БЮТ очікують розгляду в КС ще одного Минулої п’ятницю лідер БЮТ Юлія Тимошенко, відповідаючи на питання журналістів про можливе скасування політичної реформи, заявила, що фракція вже подала в Конституційний суд (КС) усі необхідні для цього представлення. Однак пані Тимошенко не розповіла, чого саме стосувалися ці представлення і їхні точні формулювання. Наступного дня прес-служба Конституційного суду повідомила, що суд ніяких документів, що стосуються політреформи, не одержував. Тим часом учора високопоставлене джерело Ъ в КС сказав, що судді як мінімум місяць вивчають представлення, підписане 89 депутатами фракції БЮТ, у якому вони вимагають визнати нинішній Кабінет Міністрів нелегітимним, що дасть президентові законну підставу розпустити Верховну Раду.

На думку депутатів БЮТ, Кабмін є нелегітимним, тому що при його формуванні був порушений закон "Про особливості звільнення з посади осіб, що сполучають депутатський мандат з іншими видами діяльності". Відповідно до цього закону, депутат-сумісник, що не склав свої повноваження протягом 15 днів після призначення на посаду, несумісну з депутатським мандатом - у даному випадку членом уряду, - "повинен бути звільнений з цієї посади відповідним рішенням президента". Як відомо, постанова Верховної Ради про призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром було підписано 4 серпня 2006 року. Але в зв’язку з парламентськими канікулами Верховна Рада позбавила його депутатських повноважень лише через 39 днів - 12 вересня. Таким чином, уже 19 серпня президент мав право відправити у відставку нинішній Кабмін.

Крім того, представники БЮТ вважають, що глава держави мав право розпустити і Верховну Раду. При цьому вони посилаються на ч. 2 ст. 90 Конституції, відповідно до якої глава держави має право розпустити парламент, якщо протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів не сформований склад нового уряду. Датою відставки попереднього Кабміну, очолюваного Юрієм Єхануровим, БЮТ пропонує вважати 10 січня 2005 року, коли відповідне рішення було прийнято народними депутатами.

Слід зазначити, що представники антикризової коаліції наприкінці липня 2006 року завбачливо скасували постанову про відставку уряду. Зараз же до ініціативи БЮТ вони відносяться досить скептично. "Я думаю, що вимоги БЮТ - відіграна карта і свою роль вони вже зіграли, - заявив Ъ заступник голови фракції Партії регіонів Євген Кушнарьов. - Вони (вимоги. -Ъ) мали значеня тоді, коли виникали відповідні юридичні підстави, а зараз вони безглузді". На думку його колеги по фракції Олександра Стояна, КС не задовольнить вимоги БЮТ. "Чесно говорячи, юридична зачіпка в них є, але тоді давайте відразу ж розберемося, хто не створив вчасно коаліцію, хто затягував її створення і хто, власне, не дав можливість для формування нового уряду?! Думаю, суд усі ці фактори врахує", - впевнений пан Стоян.

Ще менше в успіх БЮТ вірять юристи. "Існує загальне правило, що закон не має зворотної сили, крім тих випадків, коли він стосується інтересів фізичних осіб і спрямований на пом’якшення відповідальності за порушення закону, - розповів Ъ адвокат юридичної компанії "Магістр і партнери" Сергій Власенко. - Тому навіть якщо КС і роз’яснить, що термін формування нового Кабміну був пропущений, я сумніваюся, що це можна буде скористатися як приводом для розпуску парламенту". Такої ж думки дотримує екс-міністр юстиції, депутат фракції "Наша Україна" Сергій Головатий. "Право президента на розпуск Ради було обмежено тимчасовими рамками, у які він цим правом не скористався. Як говориться, потяг пішов!" - поділився з Ъ пан Головатий.

Джерела Ъ в БЮТ стверджують, що текст представлення про відновлення права президента на розпуск Ради був складений у співавторстві з юристами секретаріату президента. Однак незважаючи на те що один з лідерів фракції БЮТ у неофіційній бесіді з кореспондентом Ъ повідомив, що він особисто підписував цей документ, керівник юридичного департаменту блоку депутат Віктор Швець заперечує існування цього представлення. "На даний момент існує лише представлення у відношенні конституційності деяких положень закону про статус народного депутата, регламенту Верховної Ради, а також офіційне тлумачення деяких положень Конституції і законів", - повідомив учора Ъ депутат.

Пан Швець відмовився уточнювати, чого саме вимагає фракція в цьому документі. Утім, раніше джерела Ъ в КС повідомляли, що це окреме представлення, що стосується застосування імперативного мандата щодо депутатів Верховної Ради. За інформацією Ъ, розгляд цього представлення відбудеться або наприкінці поточного тижня, або в третій декаді січня. Як стало відомо, у представленні БЮТ вимагає впровадження норми, відповідно до якої депутата можна буде позбавити повноважень після того, як відповідне рішення прийме фракція. Нагадаємо, що зараз підставою для позбавлення депутатського мандату є заява за власним бажанням.

На практиці впровадження цієї норми надасть право політичним силам позбавляти своїх представників у Раді депутатських повноважень при будь-якому порушенні партійної дисципліни. Більше того, позбавитися мандатів можуть ті депутати, що з якихось причин вийшли з партії (виборчого блоку), за списками якої вони пройшли в Раду. "Якщо суд раптом прийде до висновку, що таке можливо, це призведе до жорсткішої дисципліни, - думає Сергій Власенко. - Це буде означати, що голосувати будуть не 450 депутатів, а п’ять політичних сил". У свою чергу, представники антикризової коаліції упевнені, що впровадження імперативного мандата приведе до партійної диктатури. "Ця норма не просто перешкоджає, а ставить нездоланний бар’єр на шляху до європейської демократії", - впевнений Євген Кушнарьов. А Сергій Головатий стверджує, що з цього приводу є чіткий висновок Венеціанської комісії, відповідно до якого "ніяка фракція або партія не може позбавити депутата його повноважень, даних йому народом".

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах